Проблеми з комплектуванням та приниження офіцерів з боку начштабу Захарова: як воює 152-га бригада під керівництвом ексвійськкома Максиміва. АУДIО

152-га окрема єгерська бригада ЗСУ почала формуватись у вересні 2023 року як механізована. Наразі ця бригада перебуває в резерві Оперативно-тактичного угруповання "Донецьк", а її бійці виконують завдання на найважчому для українського війська Покровському напрямку, де задіяні також інші створені за останній рік бригади.

Про те, як створювалась, комплектувалась та воює одна із створених за останній рік бригад - 152-га йдеться у матеріалі "Слідство.Інфо", повідомляє Цензор.НЕТ.

Журналісти "Слідво.Інфо" поспілкувались з десятком офіцерів різної ланки, як колишніх, так і тих, хто досі служить у цій бригаді.

Бригаду очолив ексвійськком Максимів

152-га окрема єгерська бригада ЗСУ почала формуватись у вересні 2023 року як механізована.

До виїзду на бойові у серпні 2024-го бригада встигла побувати і мотопіхотною, і ще раз механізованою, і приїхати на кордон Сумщини та Курщини вже єгерською.

Очолив бригаду начальник Київського міського центру комплектування полковник Юрій Максимів. Начальником штабу бригади став полковник Олексій Сіроштан - сумський обласний військком (з серпня 2024-го - очолює Київський військовий інститут), ще одним заступником Максиміва призначили полтавського обласного військкома Михайла Холодова.

Зліва направо: командир бригади Юрій Максимів, начальник ЦВС (цивільно-військового співробітництва) Олександр Левицький, заступник командира бригади Михайло Холодов, начальник штабу бригади Ігор Захаров

"Як так співпало, що три військкоми опинились в одній бригаді? Після відомих подій (рішення РНБО про звільнення усіх керівників обласних ТЦК у серпні 2023-го, - ред.) мене відправили в резервний батальйон. Туди потрапив також Олексій Сіроштан, з яким ми були давно знайомі. Там ми розмовляли, що якщо я стану керувати бригадою, то він до мене прийде начальником штабу, якщо він буде керувати, то я до нього. Вийшло, що я очолив бригаду, а він став начальником штабу. А потім до мене подзвонив пан Холодов, тим більше, що в його області наша бригада проходила злагодження, а він дуже допомагав. А посада заступника комбрига була вакантна, то я його і запросив", - пояснює командир 152-ї бригади Юрій Максимів у коментарі "Слідству.Інфо" про те, як вийшло так, що аж три військкоми стали в керівництві цієї військової частини.

Проблеми з комплектуванням

"Ми фактично працювали як польовий військкомат. Поки ми формувались, постійно приходили накази на те, щоб віддавати людей в інші підрозділи на передовій. Від нас забирали по 300, 800 людей у місяць, і ми знову комплектувались новими", - розповідає один зі старших офіцерів бригади, котрий служить у підрозділі і досі.

"Людей ніхто не забирав на етапі злагодження на полігоні, були переміщення по службі військовослужбовців. Це виникало через потребу захисту Батьківщини. Якби наша бригада і воювала повним складом, то ми все одно несли б втрати. Так, це впливає певним чином на моральний стан, коли людей забирають, але це не впливає істотно на ведення бойових дій", - говорить Юрій Максимів.

"Набрали ми танкістів нормальних, а уже ми мотопіхотна, танкістів не треба, їх треба кудись віддавати, потім ми знову механізована, знову треба танкісти", - так описує ситуацію один із вже колишніх заступників командира бригади.

"Коли у нас забирали людей, то в основному забирали кращих, здоровіших, і так вийшло, що в нас десь 400 людей - ну, цілий батальйон фактично. Це були люди, котрі придатні до роботи в тилових підрозділах, колишньою військовою мовою "обмежено придатні", були такі, що я не знаю, як людям на ВЛК піднялась рука написати "придатний", - говорить офіцер медичної частини бригади.

Медик бригади розповів, що декілька мобілізованих мали проблеми з психікою.

"Ми намагались їх лікувати, але все одно двоє з них повісились, а один злив з бензопили бензин, облився ним і сам себе підпалив. Ну ми загасили вогонь, відправили його в лікарню, але через місяць він там помер від ускладнень",- розповів медик бригади.

"Чи я, як колишній військовий комісар, задоволений тим особовим складом, який прийшов до нас у бригаду? Скажу відверто. Коли наші воїни прибули назад в бригаду з навчання, я намагався з ними спілкуватись, намагався їм донести, що вони прийшли у військо не тому, що їх "бусифікували", то вони врешті показали себе справжніми воїнами. Коли ми вийшли на Покровський напрямок, я спілкувався з іншими командирами, куди мої воїни були придані, то ті командири казали: "Твої єгеря - це леви". Це той самий "цвіт нації". Не без того, що були такі, які не виходили на позиції, були такі, що залишали, не без того, але більшість воювали. Ви бачили б, як вони стояли, як вони утримували - це справжні воїни", - розповідає комбриг Максимів про подальші бої військових цієї бригади.

За словами одного із офіцерів, який від самого початку служить у бригаді, у травні цьогоріч бригаді почали присилати людей і не забирати.

Чергове злагодження уже з вкотре новим складом почалось у серпні 2024-го, але пройти його встигли лише на рівні взводів. Бо прийшов наказ висуватись на Курщину. Бригада зайняла другу лінію оборони, частково діяла самостійно, частково окремі її сили придавались іншим підрозділам. Так було до початку вересня 2024-го. На Курщині 152-ма була ще механізованою бригадою, а на Покровський напрямок приїхала вже єгерською.

"Тобто люди приїхали сюди, не знаючи, хто їхні командири рот, командири не знали, хто їхні підлеглі. І людей почали підпорядковувати в інші підрозділи одразу", - розповідає старший офіцер зі штабу бригади.

Зазначається, що сама бригада на смугу так повноцінно і не вийшла. Натомість піхоту 152-ї постійно придавали і досі придають до інших різних підрозділів. За словами одного з майорів - Віталія, котрий служив у штабі бригади, їхніх бійців часто відправляли кудись навіть без БРки (бойового розпорядження, - ред.).

"Раз було таке, що привезли наших людей в іншу бригаду, в тій бригаді сказали: "А нащо ви нам, у нас на вас документів нема", так вони там тиждень просиділи і привезли їх назад", - каже Віталій.

За словами іншого старшого офіцера зі штабу бригади, зараз бійці бригади придані до 15-ти різних підрозділів.

"Чому так?" - Запитує один з офіцерів і сам відповідає: "Ну, комбриг каже, що він щось там намагається опиратись, але насправді йому кажуть: "давайте людей", він і віддає. Ну і начальник штабу має всіх ні за що, навіть офіцерів".

"Коли ми вийшли в район виконання завдань, то виникла потреба в підсиленні інших бригад. Обстановка була такою, що з військового погляду було доцільніше підсилити дії тих частин, які вже були на напрямку, а їхні командири знали краще район бойових дій", - пояснює командир 152-ї бригади Юрій Максимів.

Приниження офіцерів з боку нового начштабу Захарова

У квітні 2024-го керувати штабом 152-ї окремої єгерської бригади ЗСУ поставили 27-річного майора Ігоря Захарова, який до цього призначення служив командиром батальйону у 30-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. Після його приходу понад 10 офіцерів бригади в різному званні або перевелись, або хочуть перевестись в іншу частину через конфлікти з новим начальником штабу бригади.

Військовий, за словами підлеглих, дозволяв собі нецензурні висловлювання у бік захисників, а також навіть використовував до декого фізичну силу.

Наприклад, ось фрагмент розмови Захарова з одним із командирів одного зі стрілецьких батальйонів бригади:

"Хто піде командиром зведеного взводу? Якщо ви там не можете роздуплитись, як командир батальйону, то значить ви йдете командиром зведеного взводу, а ваш заступник Осадчий іде заступником командира зведеного взводу. Ви довбо**б, бл**ь, я визначав, що рапорти не реєструються в стройовій, а вони скидуються сканкопією, бл**ь, і на сканкопії ставиться вихідний номер. Ви що тупорилий, бл**ь, ви - довбо**б у своєму батальйоні - особисто ви, а ваш Осадчий, бл**ь, такий самий довбо**б і під**ас, я на нього насцяв би. Ви очолюєте цей зведений взвод і ваш Осадчий, визивайте його назад, мені пох*й, даю пів години врємєні".

Начальника штабу і заступника командира стрілецького батальйону - майора Віталія Осадчого Ігор Захаров врешті таки понизив до командира роти, що відповідає нижчому капітанському званню.

Віталій Осадчий через поганий морально-психологічний стан, спричинений постійними приниженнями, попросив у командира бригади перевести його з цієї частини. Він написав рапорт на ім’я Юрій Максиміва про приниження з боку Начальника штабу бригади Захарова.

У відповідь комбриг Максимів назвав свого заступника вимогливим особисто до себе та інших офіцерів: "Вимогливість до підлеглих військовослужбовців іноді потребує більше гучної та емоційної постановки завдання та постійного контролю виконання, що може бути прийнято військовослужбовцями, як особиста прискіпливість майора Захарова до окремої особи".

Захаров також в аудіоповідомленнях погрожував Осадчому фізичною розправою. Майор Віталій Осадчий стверджує, що на момент цих погроз вони ще жодного разу з Захаровим не бачились особисто. Майор Осадчий написав майору Захарову повідомлення про плани конспектів, які готові, і затверджені комбригом, але доповів він начштабу про це пізніше визначеного терміну, тому що були проблеми з інтернетом.

На це Захаров відповів таке:

Мені до пиз*и ваш інтернет, на дерево лізьте, бл*ть, задача має бути виконана в термін, який я визначив, бл*ть. Реакція на мої повідомлення, бл*ть, протягом 10 хвилин, бл*ть. І доповіді вчасні, бл*ть. Сьогодні ознайомитесь, бл*ть, зі стягненням, бл*ть, отримаєте менше грошове забезпечення, раз ви не всасуєте, бл*ть. І дивіться, щоб я не впливав на вас фізично. Інтернету в нього нема, бл*ть. Ще раз на моє повідомлення не буде відреаговано вчасно, я вам покажу, тоді будете бігати до мене посильним".

Зараз майор Віталій Осадчий несе службу в іншій частині. Він також звернувся на гарячу лінію Міноборони зі скаргою на те, що його принижує старший керівник, у Міноборони цю скаргу направили назад в 152-гу бригаду. Осадчий також звернувся із заявами в Державне бюро розслідувань, Військову службу правопорядку у ЗСУ та прокуратуру. Відповідей поки що немає. У 152-ій бригаді він у списках тих, хто самовільно залишив частину (пішов у СЗЧ, - ред.).

Іншого офіцера бригади майора Андрія Блохіна Ігор Захаров таки вдарив по обличчю. Блохін обіймав посаду старшого помічника начальника оперативного відділення бригади.

"30 липня мене побив Захаров. Він взяв за звичку строїти управління, а в мене вислуги стільки, скільки йому років. Напередодні я не прибув вчасно на шикування, він почав непристойні речі мені говорити, намагався принизити. Я в цей день ремонтував машину, він сказав, що його це не їб*, і що я маю вже бути тут, а я був за 30 кілометрів від того місця. А він був на гучному, і всі це чули, хто був на командному пункті. На другий день вранці це все продовжилось, він забрав мій пістолет, відвів у сторону. І вдарив мене в обличчя, по вусі й правій скроні, я сказав йому, що їду побої знімати. Я подзвонив на гарячу лінію Міноборони, повідомив ВСП, викликав поліцію, на наступний день зняв побої. Лікаря рекомендував МРТ і госпіталізацію 10 днів я там полежав, і за цей час мене перевели в резервний батальйон з бригади", - розповідає "Слідству.Інфо" Блохін.

Випадок з ударом Блохіна трапився на навчальному полігоні ще до виїзду бригади в зону бойових дій. Після госпіталю військовий написав заяву у спеціалізовану прокуратуру в сфері оборони та ДБР.

Кілька інших офіцерів, що досі служать у бригаді, розповіли "Слідству.Інфо", що Ігор Захаров часто з ними вітається замість "бажаю здоров’я" - "ну, що ви, пизд*та".

Ігор Захаров відповів на дзвінок журналістів, але сказав, що коментувати будь-що має право тільки з дозволу вищого командування. "Слідство.Інфо" звернулось до командира бригади Юрія Максиміва з проханням надати дозвіл пану Захарову на спілкування з журналістами, але на момент виходу матеріалу такого спілкування не відбулось.

"Молодий офіцер прийшов. Молодий, навчений, досвідчений. Він бачить офіцерів, які не дуже зацікавлені в підготовці, він так зреагував. Все це не виходило за рамки закону. Були нюанси щодо зверхнього ставлення. Людина така сама по собі, так вихована. Вимоглива дуже по службі, мабуть, молодість відіграє своє", - так коментує поведінку майора Захарова його командир - комбриг 152-ої Максимів.

Також військові розповіли, що на початку листопада їм виділили нову ділянку фронту, однак не було офіцерів, які могли б завести групу. Тоді Захаров розпорядився, що це зробить 59-річний майор Сергій Лозовський, якому залишилося служити до пенсії кілька місяців.

При висадці бійці потрапили на противника, більшість не повернулася, Лозовський - офіційно зниклий безвісти.

"Його не мали туди відправляти, в нього є доступ до держтаємниці, це офіцер штабу, він не міг туди йти, це була тупість", - каже один із офіцерів. 

За інформацією "Слідства.Інфо" від джерел у ДБР, 4 вересня цього року щодо Ігоря Захарова за фактом побиття Блохіна відкрито кримінальну справу за частиною 1 статті 426 "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень". Втім підозри Захарову слідчі ДБР досі не винесли.

23 листопада цього року 27-річний Ігор Захаров - начальник штабу 152 Окремої єгерської бригади ЗСУ - отримав звання підполковника.

Читайте також: За тиждень понад 3 тисячі військових після СЗЧ добровільно повернулись на службу, - Офіс Генпрокурора

Автор: Ольга Гергелюк