У Києві відбудеться "Марафон незламності": половина внесків піде на ЗСУ. ФОТОрепортаж

11–12 жовтня в столиці відбудеться ПриватБанк Київський марафон Незламності 2025, який цьогоріч має важливу соціальну складову — половину реєстраційних внесків буде передано на потреби Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Марафон відбудеться у форматі масового старту в столиці та в онлайн-режимі для тих, хто хоче долучитися з будь-якої точки світу. У програмі — індивідуальні старти на 42 км, 21 км, 10 км, 5 км, 1,6 км, естафета 4×10 км, дитячі забіги та "ветеранська десятка".

Вперше стартувавши у 2010 році, марафон щороку збирає десятки тисяч учасників з України та світу. Єдиним винятком став 2022 рік, коли через повномасштабне вторгнення марафон не відбувся. За ці роки забіг перетворився на символ сили, єдності та незламності українців, а також солідарності міжнародної спільноти.

Торік він об’єднав 10 тисяч 200 учасників. Це військові, ветерани, які проходять реабілітацію, діти, бігуни-аматори та професіонали. За участь у забігу учасники донатили. За два дні марафону організаторам вдалося зібрати 10 мільйонів гривень благодійних внесків, більшість з цієї суми пішла на підтримку ЗСУ.

Цьогоріч на марафоні очікується не менша кількість учасників.

Генеральним партнером забігу став ПриватБанк. Як зазначають у фінустанові, це частина соціальної відповідальності банку і інструмент для побудови внутрішньої культури. Торік команда ПриватБанку - була найбільшою корпоративною командою марафону. У забігу взяло участь майже 300 працівників.

"Я бігав до війни стандартно 5-10 кілометрів. Час від часу, під настрій, міг пробігти 15 кілометрів або 21 кілометр. Бігав і коли вже служив, до поранення, - розповів в коментарі "Цензор. НЕТ" ветеран, керівник департаменту корпоративного бізнесу ПриватБанку Максим Висоцький. – Наприклад, в одному з сіл на Запорізькому напрямку був непоганий маршрут, щоб пробігти сім кілометрів. Тому, коли був час і нормальна погода, бігав".

До повномасштабного вторгнення Максим Висоцький теж працював в банківському секторі, зробив успішну карʼєру. Та став на захист країни з перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку приєднався до підрозділу територіальної оборони, який воював на Київщині. Потім служив у 82-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Боронив Харківщину, брав участь в наступальних діях на Запорізькому напрямку. Був командиром взводу БПЛА, працював на нічних бомберах.

Наприкінці листопаду 2023 року отримав мінно-вибухову травму, в результаті якої втратив кінцівку. Після численних операцій, реабілітації, протезування він повернувся до своєї військової частини - приймав участь у Курській операції, воював під Вовчанськом, а в травні цього року демобілізувався і повернувся на роботу в банк.

"Якби не було проблем з коліном, які заважали робити певні рухи на протезі, ходити навчився б швидше, - розвідає він. – Якщо коліно залишилось, у людини немає зайвої ваги, то за кілька тижнів можна спокійно стати на протез і почати робити базові речі. Я трохи довше помучився, бо коліно виявилось слабке, і понад три тижні пішло на те, щоб його закачати. А коли виписувався з реабілітаційного центру, 8 тисяч кроків за день спокійно робив. Зараз потроху тренуюся бігати, тому зареєструвався на мінімальну дистанцію – 1,6 кілометрів. Я більше зараз намагаюсь ходити на дистанції в 5-7 кілометрів. Але все одно хочу спробувати пробігти, щоб для себе зрозуміти, як воно. Окрім того, я намагаюся бути прикладом для таких хлопців, як я, які отримали важкі поранення. Щоб вони зрозуміли, що ампутація – це не кінець. Насправді, вона, як це не дивно може звучати, дає додаткові можливості. Наприклад, місць тому я повернувся із США, де ми з іншими ветеранами провели тиждень в спеціальному центрі адаптивних видів спорту, які розраховані на людей з інвалідністю. Це і ампутації, і відсутність зору. Ми там в гори ходили, на різних водних видах транспорту тренувалися, був також мотузковий табір. Це показує, що ти багато речей можеш. Для цього потрібно бажання і певний рівень тренування".

Ще одна учасниця команди ПриватБанку Дар'я Соколова зізнається, що мріє колись пробігти марафон у рідному місті, яке зараз в окупації.

"Я родом із Бердянська, там бігала зі своїми собаками, тренувала їх до виставок. Але тренуватися сама почала рік тому, коли вперше дізналась про Київський марафон Незламності, - розповідає вона і додає. – Зараз бігаю чотири рази на тиждень, долучилась до бігового клубу Tverdokhleb Team у Дніпрі. А участь у Київському марафоні Незламності – це присвята рідному місто Бердянську. Місту, в якому я виросла та пережила найщасливіші моменти свого життя. Зараз моя мрія – побігати в рідному місті зі своєю улюбленою вівчаркою, яка там, на жаль, залишилась. Пробігтися косою. Сподіваюсь, що прийде час, коли це реалізується. Цьогорічний забіг для мене – це випробування свого тіла. Хочеться пережити це відчуття, коли ти пробіг вже цю дистанцію в 21 кілометр і усвідомлюєш, шо ти це можеш.

Атмосфера Київського марафону Незламності особлива. Ця подія зібрала абсолютно різних людей, з різних сфер життя, з різними долями. Дуже тішусь, що організатори адаптували Київський марафон незламності для людей з інклюзивністю.

Загалом біг не лише допомагає підтримувати ментальне здоров’я і фізичну форму. Він дав мені нових друзів, нове коло спілкування, потужну підтримку команди".

Під час марафону діятиме тематичний простір "ССО Рекрутинг" у партнерстві з БФ "Полк Святослава Хороброго": працюватиме "Кав’ярня для хоробрих", де можна зробити донат і підтримати армію;

діятиме польовий табір, де всі охочі зможуть дізнатися більше про службу в ССО та стати частиною військово-патріотичної спільноти.