НБУ наближає банківське регулювання до стандартів ЄС: що зміниться для банків і клієнтів
У вересні 2026 року Національний банк України ухвалив низку нормативних рішень для наближення вітчизняного банківського регулювання до європейських стандартів.
Про це йдеться в огляді вересневих змін нормативної бази НБУ, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування "Фінансовий пульс".
Зміни охоплюють оцінювання кредитних ризиків, достатність банківського капіталу, корпоративне управління, розкриття фінансової інформації та пом’якшення окремих валютних обмежень.
За словами керівниці аналітичного департаменту "Фінансового пульсу" Діляри Мустафаєвої, одним із ключових напрямів регуляторних змін стало впровадження пруденційних вимог Європейського Союзу. Ці правила мають забезпечити фінансову стійкість банків, належний рівень капіталу та ефективне управління ризиками.
"Нормативні зміни стосуються поступового впровадження єдиних з ЄС принципів оцінки ризиків, прозорості та фінансової стійкості. Для банків це означає нові вимоги до управління, а для клієнтів ‒ додаткові механізми захисту їхніх коштів та інтересів", ‒ зазначила Діляра Мустафаєва.
Кредитування та фінансова стійкість банків
Постановами №98 та №99 від 3 вересня НБУ скоригував окремі підходи до оцінювання кредитних ризиків. Ці зміни покликані наблизити українське регулювання до європейських норм і створити умови для розширення банківського кредитування.
Постанова №112 передбачає коригування порядку визначення регулятивного капіталу банків відповідно до положень Регламенту ЄС №575/2013.
Також регулятор оновив окремі норми щодо корпоративного управління, погодження кандидатур керівників банків, політики винагороди та планів відновлення діяльності банківських установ у кризових умовах.
"Важливо розуміти, що посилення вимог до оцінки ризиків не означає обмеження кредитування. Навпаки, більш точна оцінка фінансового стану позичальників і ризиків дає банкам змогу обґрунтованіше ухвалювати кредитні рішення. Тобто завдання регулятора полягає в тому, щоб розвиток кредитування не створював додаткових загроз для стійкості банківської системи", ‒ пояснила експертка.
Банки розкриватимуть більше інформації
Ще одним напрямом змін стало підвищення прозорості банківської діяльності. Постановами №110 та №113 НБУ встановив нові вимоги до розкриття пруденційної інформації та оприлюднення відповідних даних на офіційних сайтах банків.
Це має наблизити українську практику розкриття інформації до європейських стандартів і розширити доступ до відомостей про фінансовий стан банківських установ.
"Прозорість є одним із ключових елементів довіри до банківської системи. Коли інформація про капітал, ризики та фінансову стійкість банку стає більш доступною, клієнти й учасники ринку отримують додаткові можливості для оцінки його надійності. Водночас для самих банків це стимул підтримувати належний рівень управління ризиками", ‒ наголосила Діляра Мустафаєва.
Валютні обмеження: нові послаблення
Паралельно з упровадженням європейських регуляторних норм у вересні Національний банк продовжив пом’якшувати окремі валютні обмеження.
Зокрема, постановою №103 від 15 вересня граничні строки розрахунків за операціями з імпорту окремих видів промислового обладнання збільшили зі 180 до 270 днів.
Постановою №105 також послаблено низку валютних обмежень для фізичних і юридичних осіб. Разом із постановами №104 та №106 ці рішення спрямовані на розширення можливостей небанківських надавачів платіжних послуг на валютному ринку.
"Валютна лібералізація відбувається поступово. Національний банк намагається розширювати можливості для бізнесу та інших учасників ринку, водночас зберігаючи контроль над ризиками для валютної стабільності. Показовим є збільшення строків розрахунків за імпорт окремого промислового обладнання, адже такі операції часто потребують тривалішого виробничого та логістичного циклу", ‒ зауважила аналітикиня.
Європейські правила ‒ основа подальших змін
У вересні регулятор також удосконалив механізми банківського нагляду. Постанова №100 змінила підходи до застосування штрафів та інших санкцій щодо банків і розширила підстави для відсторонення їхніх посадових осіб.
Постанова №108 уточнила критерії визначення профілю ризику надавачів фінансових послуг та їхньої суспільної важливості. Ці показники впливають на наглядові заходи, які застосовує Національний банк.
На думку Діляри Мустафаєвої, вересневі рішення свідчать про поступове реформування українського банківського регулювання за європейською моделлю.
"Кінцева мета європейської інтеграції банківського регулювання — створення системи, здатної одночасно забезпечувати фінансову стійкість, підтримувати кредитування економіки та зміцнювати довіру вкладників", ‒ підсумувала експертка.
Як повідомлялося, 10 жовтня Національний банк врегулював взаємодію небанківських установ, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зі спеціально уповноваженим органом (СУО). Також регулятор удосконалив окремі процедури фінансового моніторингу в банках і небанківських установах.
Наприкінці вересня НБУ оновив вимоги до розроблення та перегляду планів відновлення діяльності банків і банківських груп. Фінансовим установам продовжили термін щорічного оновлення цих документів, водночас зобов’язавши перерахувати порогові значення індикаторів за новою методикою.
Читайте також: Нацбанк залучить підтримку Світового банку для цифровізації фінансів
