Рада ухвалила закон про оподаткування посилок вартістю до 150 євро з іноземних маркетплейсів (оновлено)
Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №16051-1 про оподаткування міжнародних онлайн-покупок через іноземні маркетплейси.
За документ проголосували 252 народні депутати, повідомила пресслужба Верховної Ради.
Це одне із зобов'язань України перед міжнародними партнерами, від виконання яких залежить отримання фінансової допомоги.
Зміни до Податкового кодексу
Законопроєкт передбачає зміни до Податкового кодексу України та запровадження податку на додану вартість (ПДВ) на товари, придбані через іноземні маркетплейси, незалежно від їхньої вартості.
Для онлайн-покупок ціною до 150 євро податок нараховуватиме та сплачуватиме електронна платформа. Водночас некомерційні посилки вартістю до 45 євро пропонується звільнити від ПДВ.
Нові правила мають набути чинності наступного року після ухвалення відповідного рішення урядом. До того часу діятиме попередня норма, яка передбачає пільгове розмитнення товарів вартістю до 150 євро.
Зміни до Митного кодексу
Також Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №15460, який стосується змін до Митного кодексу України про особливості здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Після тривалого обговорення на засіданні Верховної Ради 15 жовтня рішення ухвалити документ в цілому підтримали 249 нардепів, проти було четверо, а 11 утрималися, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Що передбачається
Так, документ визначає особливості застосування валютних курсів для нарахування та сплати ПДВ за операціями дистанційного продажу та встановлює повноваження митників і системи управління ризиками щодо контролю товарів без зайвого втручання, а також визначає порядок декларування посилок операторами поштового зв'язку чи експрес-перевізниками через тимчасові та додаткові реєстри.
Також закон закріплює момент виникнення обов'язку зі сплати ПДВ за операціями з дистанційного продажу з дати отримання оплати за товари, покладаючи відповідальність на підприємства електронного інтерфейсу чи їхніх посередників.
Такі компанії зобов'язані ставати на облік у митних органах як платники ПДВ з присвоєнням унікального облікового коду, вести деталізовані облікові записи для перевірок та надавати забезпечення у вигляді опційної індивідуальної гарантії на рівні еквівалента 100 тис. євро.
Окрім цього, закон запроваджує перехідний період, що починається через 45 днів після опублікування рішення Кабміну про готовність системи.
Упродовж цього періоду оператори, експрес-перевізники та платники податків звільняються від адміністративної відповідальності за несвоєчасну чи неповну сплату ПДВ за посилками до 150 євро терміном на один рік за умови повної сплати податку.
Що передбачено законопроєктом
Законопроєкт, схвалений Кабінетом Міністрів, забезпечуватиме саме митні та технічні механізми для реалізації цієї реформи, зокрема:
- відповідальність на маркетплейсах: обов'язок нараховувати та сплачувати ПДВ покладатиметься на самі торговельні майданчики (електронні інтерфейси) або їхніх посередників, а не на українського покупця;
- декларування: декларування товарів у поштових та експрес-відправленнях у разі їх дистанційного продажу здійснюватиметься оператором поштового зв'язку чи експрес-перевізником на підставі спеціальних реєстрів. Встановлено особливості застосування курсів валют для розрахунку податку;
- облік та гарантії: запроваджуються вимоги до обліку маркетплейсів, їхніх представників в Україні (для маркетплейсів-нерезидентів) та спеціальна гарантія для застосування схеми дистанційного продажу;
- перехідний період без штрафів: для адаптації поштових операторів, експрес-перевізників та маркетплейсів передбачено перехідний період. Протягом першого року за ненавмисні помилки, пов'язані з неповною або несвоєчасною сплатою ПДВ для посилок до 150 євро, адміністративна відповідальність не застосовуватиметься – за умови повної сплати самого податку.
Очікуваний ефект
Очікується, що цей закон дозволить залучити до українського бюджету близько 10 млрд грн на рік.
Разом із тим ухвалення цього пакету законодавства є важливим кроком для гармонізації українського законодавства із законодавством Єропейського Союзу та є одним із структурних маяків Меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
Як повідомлялося, в середині червня МВФ погодився виділити Україні наступний транш кредиту, незважаючи на невиконання умови про ухвалення закону стосовно оподаткування посилок вартістю до 150 євро.
Передбачається, що нові правила дистанційної торгівлі набудуть чинності не раніше 1 січня 2027 року – після ухвалення окремого рішення уряду про готовність заінтересованих учасників до реалізації нової моделі оподаткування дистанційного продажу товарів, зокрема впровадження необхідних ІТ-систем.
Раніше, 1 вересня 2026 року, Верховна Рада вдруге не підтримала законопроєкти №15460 та №15112д, які передбачали скасування податкової пільги та запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.
Журналіст-розслідувач Євген Плінський, який понад 10 років досліджує митницю та контрабанду в посилках, вважає, що запровадження ПДВ на міжнародні відправлення з першого євро не матиме суттєвого впливу на контрабандні схеми. Натомість додаткові витрати ляжуть на українців, які легально купують товари на іноземних маркетплейсах.
Сприйняття серед українців
Експерти тим часом прогнозують, що скасування пільги на дешеві посилки може вдарити по гаманцях багатьох українців, для яких зарубіжні, насамперед китайські, маркетплейси нерідко – безальтернативний варіант придбати необхідне, як одяг чи взуття. На це зокрема вказують дані соціологічного дослідження Rating Group.
Окрім базових речей українці цієї зими активно купували за кордоном резервні елементи живлення – павербанки, акумулятори, зарядні пристрої. Тобто нарахування ПДВ з першої копійки, як передбачено законопроєктом, стане таким собі "податком на виживання".
Рішення також може позначитися на діяльності волонтерів, які закуповують товари для комплектування Сил оборони. Згідно з результатами дослідження Rating Group, у 29% випадків українці або їхні близькі замовляли міжнародні посилки для потреб військових, у 26% – для волонтерської діяльності, а в 25% – для ремонту або виробництва технологічного обладнання.
Більшість невеликих українських виробників доставляють комплектуючі для виробництва дронів та інших виробів оборонного призначення з-за кордону саме посилками. Зазвичай, це надійніше та дешевше. Адже навіть українські продавці, яким вдається завозити оптові партії деталей, до останнього часу були змушені продавати їх всередині України дорожче, сплачуючи ПДВ.
Канал постачання комплектуючих у міжнародних відправленнях дозволяє багатьом українських виробникам не лише купувати їх дешевше, а й обходити обмеження, які Китай запровадив на експорт деяких компонентів.
Пільгу хочуть обмежити сумою у 45 євро для одного одержувача посилок, які надсилаються відправником без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики та кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою. Іншими словами – це посилки із-за кордону від родичів і друзів.
Утім, і з них можуть стягувати ПДВ, якщо в посилці містимуться підакцизні товари (наприклад, алкоголь), парфуми, кава, чай у кількостях, більших за визначені. Для чаю – це 100 грам. Детальніше про це Бізнес Цензор писав тут.
Наразі із 75 млн міжнародних посилок розмитнюють лише 0,8%, хоча саме ці 0,8% становлять половину вартості від усіх посилок. Коли скасують пільгове завезення посилок, то навантаження на митницю зросте в 122 рази.
Читайте також: Влада – "за", 82% українців – "проти": Як податок на посилки вплине на громадян, фронт і держбюджет?
