Влада – "за", 82% українців – "проти": Як податок на посилки вплине на громадян, фронт і держбюджет?

Автор: Василь Мельник

Українська влада не відмовляється від наміру обкласти податком на додану вартість у розмірі 20% всі посилки із-за кордону. У такий спосіб уряд сподівається зібрати додаткові кошти до держбюджету, а українські ритейлери – збільшити прибутки.

Водночас абсолютна більшість українців (82%) категорично проти оподаткування всіх міжнародних відправлень, свідчать дані нещодавнього дослідження соціологічної групи Rating Group. До того ж, крім звичайних громадян, оподаткування посилок може вдарити по діяльності волонтерів та забезпеченні війська.

БізнесЦензор розбирався, як вплине ця ініціатива влади на громадян, фронт та держбюджет.

Податок на посилки: спроба №3

Скасування пільги, яка дозволяє не сплачувати ПДВ при ввезенні товарів у міжнародних експрес-відправленнях вартістю до 150 євро, – не нова ідея. Лише за роки повномасштабної війни влада повертається до неї вже втретє.

Кабмін під керівництвом Дениса Шмигаля просував цю ідею в межах комплексного закону про підвищення податків ще у 2023 році, але тоді її реалізацію довелося відкласти через недостатню підтримку у Верховній Раді.

Однак вже на початку 2024 року низка депутатів від "Слуги народу" зареєстрували у окремі законопроєкти про оподаткування посилок із-за кордону 20% ПДВ та 10% мита. Втім, вони досі не отримали схвалення профільного Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, а його голова Данило Гетманцев визнавав, що достатньої підтримки для ухвалення цих законопроєктів все ще немає.

Третю спробу оподаткувати всі посилки із-за кордону восени минулого року ініціював вже уряд Юлії Свириденко. Цього разу оподаткування посилок стало одним із зобов’язань, яке взяла на себе українська влада, щоб отримати нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) обсягом $8,1 млрд.

Ухвалення відповідних змін до законодавства, разом із оподаткуванням доходів українців від інтернет платформ (так званий "податок на OLX"), було однією з попередніх умов для затвердження нової програми. Втім, після низки корупційних скандалів зібрати голоси "слуг" у Верховній Раді стало ще важче.

Водночас затримка з ухваленням нової програми від МВФ могла заблокувати кредити для України від ЄС на 90 мільярдів євро, критично необхідні для фінансування держави в умовах війни. Тому МВФ ухвалив безпрецедентне рішення і погодився виконання цих зобов’язань відкласти.

Втім, вони нікоди не поділися. Тепер українська влада має виконати їх до кінця березня. Щоб було легше назбирати голоси, всі податкові зміни об'єднають в один законопроєкт із запровадженням ПДВ для фізичних осіб-підприємців (неофіційно прозваний за новітньою американською модою "Big Beautiful Tax Bill"). Водночас українцям і депутатам пояснюватимуть, що тепер це вже не просто ініціатива уряду або депутатів від "Слуги народу", а умова продовження співпраці з МВФ, а отже – і залучення коштів від решти міжнародних партнерів.

Що українці замовляють за кордоном?

В уряді запевняють, що запровадження ПДВ на посилки із-за кордону вартістю до 150 євро дозволить зібрати додаткові кошти у держбюджет. Але що думають про це українці? Відповіді на це запитання до останнього часу не було.

Дані соціологічного дослідження Rating Group свідчать, що запровадження податку на посилки із-за кордону відчують мільйони українців.

Так, протягом останнього року міжнародні відправлення отримували 29% громадян. Зауважимо, що серед українців віком 18-36 років таких – 45%, а у віці 36-50 років – 38%.

Водночас про якийсь регулярний "шопінг" за кордоном не йдеться: лише 15% серед тих, хто отримував міжнародні відправлення, замовляли їх щомісяця, а більше 50% – лише одну-дві посилки за рік. Тобто, загалом лише 4% українців з-поміж усіх опитаних замовляють товари поштою із-за кордону регулярно.

При цьому найчастіше українці замовляють поштою із-за кордону найнеобхідніші побутові речі: одяг та взуття (45% тих, хто отримував міжнародні посилки), а також павербанки, акумулятори та зарядні пристрої (26%).

З урахуванням того, що вартість двох третин посилок не перевищує 50 євро, про якісь "елітні" або брендові речі не йдеться – переважно це недорогий одяг або найпростіше обладнання, необхідне в умовах регулярних відключень світла.

Порятунок від блекаутів

У третині випадків українці замовляли міжнародні посилки з товарами, які важливі саме під час енергетичної кризи. Найчастіше – люди віком 36-50 років, які переважно мають родини, але і вміють користуватися онлайн-послугами.

І це не дивно, адже часто замовити павербанк або зарядну станцію за кордоном в рази дешевше, ніж в українських продавців.

Наприклад, популярну модель павербанка Baseus Star Lord Display ємністю 30000 mAh влітку в Україні продавали в середньому по 1 400 гривень, але після початку масованих обстрілів енергетики восени минулого року середня ціна на нього злетіла до 2 400 грн, а у відомих українських мережах електроніки вона подекуди перевищує 3 000 гривень.

Ще показовіший приклад – базова зарядна станція EcoFlow RIVER 2. На офіційному сайті виробника у Європі її зараз можна придбати за 229 євро вже з податками (але без урахування акцій та знижок).

Її вартість Україні влітку минулого року була близькою до європейської і опускалася нижче 10 000 гривень. Але щойно після російських обстрілів попит на таке обладнання зріс – українські продавці різко підвищили ціни: у січні вони перевищували 23 000 грн.

Схожа ситуація і з найпростішими засобами, які допомагають пережити відключення світла. 

Така різниця цін свідчить скоріше про бажання українських продавців додатково заробити, ніж про різницю в податках. Різке та необґрунтоване підвищення цін на пристрої резервного живлення після початку масових відключень помітила навіть Державна податкова служба (ДПС), закликавши відмовитися від їх штучного завищення. Втім, як бачимо, не продавців це не надто вплинуло. Гідно пройти випробування спокусою заробити "вистачає сил та совісті не всім", визнавала голова ДПС Леся Карнаух.

Посилки для волонтерів і забезпечення війська

Водночас оподаткування посилок позначиться і на фронті. За даними опитування, 79% українців переконані, що подорожчання міжнародних відправлень може негативно впливати на волонтерську або оборонну діяльність. А 85% переконані, що на це негативно впливатимуть затримки міжнародних посилок, якщо їх усі доведеться розмитнювати.

При цьому у 29% випадків українці або їхні близькі замовляли міжнародні посилки для потреб військових, у 26% – для волонтерської діяльності, а в 25% – для ремонту або виробництва технологічного обладнання.

Як писав БізнесЦензор, більшість невеликих українських виробників доставляють комплектуючі для виробництва дронів та інших виробів оборонного призначення з-за кордону саме посилками. Зазвичай, це надійніше і дешевше. Адже навіть українські продавці, яким вдається завозити оптові партії деталей, до останнього часу були змушені продавати їх всередині України дорожче, сплачуючи ПДВ.

"90% запчастин для дронів та РЕБ-систем – саме і є ці посилки", – визнавав народний депутат, член Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко ("Слуга народу").

Канал постачання комплектуючих у міжнародних відправленнях дозволяє багатьом українських виробникам не лише купувати їх дешевше, а й обходити обмеження, які Китай запровадив на експорт деяких компонентів. Втім, представники більшості підприємств зі зрозумілих причин, говорять про способи постачання імпортних складових неохоче. 

"Посилки – це додатковий канал постачання. Коли він є – це краще, ніж коли його нема. Коли він не оподаткований – це краще, ніж коли він оподаткований. Тому потенційно можуть виникати ситуації, коли оподаткування посилок могло б погіршити умови або зашкодити деяким доставкам", – розповів у коментарі БізнесЦензору представник одного з відомих виробників FPV-камікадзе та розвідувальних безпілотників.

При цьому, такий канал постачання найважливіший для розробки нових дронів чи інших систем – для досліджень та тестів зазвичай замовляють десятки невеликих партій деталей посилками з ЄС чи Китаю.

Великі партії для серійного виробництва українські підприємства ОПК вже навчилися завозити й іншими шляхами, але оподаткування посилок ускладнить розробку нових інноваційних продуктів або технологій (R&D).

"Сама ініціатива (оподаткування посилок, – ред.), як і раніше, буде згубною для ОПК. Бо значно збільшить вартість R&D для виробників", – зауважує співзасновник одного з провідних виробників дронів-перехоплювачів.

Ще одним ризиком можуть стати затримки з оформленням комплектуючих на митниці після запровадження податків на всі посилки, зазначав заступник директора TAF Industries Володимир Зіновський.

"Ми всі закупівлі здійснюємо офіційно через митницю, під діючими преференціями. Тому скасування порогу в 150 євро не є ризиком для легальних виробників. Важливо лише, щоб митниця витримала навантаження і не виникли затримки в оформленні", – пояснює він.

Водночас оподаткування посилок може стати проблемою безпосередньо для військових підрозділів, які мають власні майстерні з ремонту й модифікації дронів. Комплектуючі та обладнання для таких майстерень військовослужбовці переважно замовляють з-за кордону за власні або волонтерські кошти.

"Щось велике можуть закрити з фонду бригади, але найчастіше – за свої. Розхідники, інструменти – все треба, всього цього багато, іноді його розписувати буде довше (щоб попросити про кошти з фонду бригади або у волонтерів, – ред.), ніж просто купить", – підтверджує військовослужбовець однієї з найвідоміших бригад Сил безпілотних систем.

Він додає, що з деякими комплектуючими та обладнанням допомагають виробники дронів, але далеко не всі, то ж платити більше за посилки з-за кордону з власних коштів не хотілося б.

Скільки товарів ввозять посилками?

За підрахунками Державної митної служби, у 2024 році (останні оприлюднені дані) в Україну було ввезено 75,5 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень з товарами на суму 123 млрд грн. Понад 99,2% з них – вартістю до 150 євро (74,9 млн відправлень з товарами на загальну суму 61,4 млрд грн).

Відтак, на 0,8% "дорогих" посилок вартістю понад 150 євро припадає більше половини загальної вартості (61,6 млрд грн), і з них вже були сплачені податки та мито.

Для порівняння, загалом імпорт товарів в Україну у 2024 році становив $70,7 млрд. Таким чином, на товари у не оподаткованих посилках припадало лише близько $1,5 млрд, або 2% загального імпорту. На тлі загального дефіциту зовнішньої торгівлі товарами, який того року сягнув $29,1 млрд, це – небагато.

До того ж оподаткування поштових відправлень із-за кордону вартістю до 150 євро суттєво не зменшить попит на імпортні товари, а отже не дозволить зменшити відтік валюти за кордон.

"Якщо в країні є попит на 100 комп’ютерних мишок, які виробляються в Китаї, або 100 павербанків, або EcoFlow, то валюта – що через посилки, що через закупівлю цих товарів великими ритейлерами – усе одно піде з країни виробнику. Тобто нічого не зміниться", – пояснював гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський.

Він також прямо заявив, що в оподаткуванні посилок зацікавлені великі українські торговельні мережі.

"Ця ініціатива – це, передусім, ініціатива великих роздрібних мереж, щоб мишки купували в них, а не на AliExpress. Бо, як то кажуть, Ali не платить ПДВ, а вони платять", – зауважив голова "Укрпошти".

Справді, ініціативи щодо оподаткування посилок ПДВ підтримувала низка великих бізнес-об'єднань, серед них – Асоціація підприємств інформаційних технологій України (об'єднує постачальників електроніки) та Асоціація ритейлерів України (об'єднує великі торговельні мережі).

Смілянський також звертав увагу, що оподаткування посилок матиме обмежений ефект, якщо не перекрити "сірі" схеми імпорту товарів на митниці. Але реформувати Державну митну службу влада не надто поспішає.

"Я готовий підтримати такий ПДВ, але лише за однієї умови: ми маємо перекрити сірий імпорт через ФОПів. Тоді я – двома руками "за". А просто змусити людей, які чесно купують на Ali, платити на 20% більше, при тому що вони зможуть купити те саме на базарі без цих 20%, аж ніяк не призведе до бажаного результату. Якщо, звісно, мета не в тому, щоб просто підняти ціни в мережах на ті ж 20%", – пояснював Смілянський.

Скільки "заробить" держбюджет?

За словами голови підкомітету з питань ПДВ Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олексія Леонова ("Слуга народу"), запровадження ПДВ на посилки з-за кордону вартістю до 150 євро дозволить зібрати додатково близько 20 мільярдів гривень податків.

Однак результати опитування Rating Group вказують, що ці оцінки можуть бути завищеними. Адже, якщо податок на посилки з-за кордону все ж введуть, українці просто будуть менше їх замовляти.

Так, 64% опитаних, що отримували посилки із-за кордону, або взагалі припинять їх замовляти, або робитимуть це рідше. Ще 21% респондентів вказали, що це створить для них відчутні складнощі. І лише 5% опитаних зможуть дозволити собі замовляти посилки, як і раніше. Тобто, від оподаткування посилок держбюджет може отримати значно менше, ніж очікує уряд.

До того ж, потенційні надходження від оподаткування посилок у будь-якому випадку будуть незрівнянно меншими, ніж втрати держбюджету від схем з контрабандою та сірим імпортом на митниці. За оцінками провідних українських експертних центрів, вони вже "коштують" держбюджету 105-120 млрд грн на рік і щороку ця сума зростає.

Чи голосуватимуть депутати?

Заступниця голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна ("Європейська Солідарність") зазначає, що оподаткування посилок та продажу вживаних речей, разом із запровадженням ПДВ для ФОП, – лише спосіб перекрити бюджетні витрати на популістичні ініціативи влади.

Наприклад, лише на програму "Національного кешбеку" у 2025 році з державного бюджету витратили 5,7 мільярда гривень, а на виплату всім бажаючим по 1000 гривень – майже 18 мільярдів.

Таку думку поділяє і перший заступник голови Комітету Ярослав Железняк ("Голос").

"Це "чек на популізм". Підвищення податків, яким ми заплатимо за "кешбеки", "зимові тисячі", "3000 кілометрів" та іншу роздачу грошей урядом", – наголошував депутат.

Южаніна також зауважує, що оподаткування посилок може створити більше проблем, ніж плюсів для держави.

"Оскільки 68% посилок мають вартість до 50 євро, їх оподаткування: збільшить адміністративне навантаження, створить черги та затримки, може стимулювати тіньові схеми ввезення. При цьому значна частина товарів – це дрібні покупки, що не впливає на загальний споживчий попит в країні", – вказує депутатка, коментуючи дані опитування Rating Group.

До того ж, міжнародні поштові відправлення стали важливим елементом виживання українців під час війни, зазначає вона.

"Тому, скасування чи обмеження пільгового ввезення міжнародних посилок – це не просте податкове рішення! В умовах війни міжнародні посилки для мільйонів українців стали не розкішшю, а інструментом адаптації та підтримки стійкості", – наголошує Южаніна.

Не впевнений у тому, що депутати "монобільшості" підтримають підвищення податків, яке суперечить настроям переважної більшості українців, і голова Податкового комітету Ради Данило Гетманцев.

"Питання щодо змін у податковому законодавстві – посилки, цифрові платформи, військовий збір, ПДВ для ФОПів – переноситься щонайменше на кінець березня... З позицій на сьогодні – я не бачу потенціалу у прийнятті законопроекту, названого в ЗМІ "One Big Beautiful Tax Bill", який має об'єднати усі перенесені ініціативи. Продовжуватимемо консультації з урядом, колегами по парламенту та міжнародними партнерами", – зазначає депутат.

Втім, сама ідея об'єднання в один законопроєкт низки різних суперечливих норм, включно із оподаткуванням посилок, свідчить, що влада від цієї ідеї не відмовилася. Але цього разу депутатів "переконуватимуть" проголосувати одразу і за все, пояснюючи це необхідністю виконання зобов'язань перед МВФ та міжнародними партнерами.