Адмінсуд Києва розгляне позов Саакашвілі до Держміграції 16 січня
Окружний адміністративний суд Києва 16 січня розгляне позов лідера "Руху нових сил" Міхеіла Саакашвілі до Державної міграційної служби.
Така інформація оприлюднена на сайті суду, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
"16 січня відбудеться судове засідання за позовом Міхеіла Саакашвілі до Державної міграційної служби України. Другим відповідачем у справі є Управління державної міграційної служби України в Київській області", - йдеться в повідомленні.
Як зазначається, позивач просить суд визнати протиправною і незаконною бездіяльність ДМСУ з розгляду скарги на рішення у формі наказу і на повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання Саакашвілі біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в терміни, визначені законодавством.
Крім того, позивач просить суд визнати протиправною і незаконною бездіяльність Управління ДМС в Київській області щодо непередання матеріалів особової справи Саакашвілі в Державну міграційну службу.
Зараз в Окружному адміністративному суді міста Києва вирішується питання про відкриття провадження у справі за позовом Саакашвілі до Генеральної прокуратури, в якому політик просить суд зобов'язати відомство надати йому копії матеріалів екстрадиційної перевірки, яка здійснювалася у зв'язку з клопотанням Головної прокуратури Міністерства юстиції Грузії.
Як повідомлялося, 26 липня президент України Петро Порошенко своїм указом позбавив громадянства України екс-президента Грузії, екс-голову Одеської обласної державної адміністрації Міхеіла Саакашвілі. Пізніше нардеп і позаштатний радник міністра внутрішніх справАнтон Геращенко повідомив про те, що Генеральна прокуратура Грузії передала Україні факти, які не були відомі їй під час надання Міхеілу Саакашвілі українського громадянства.
Сам політик в цей час перебував у США, пізніше він прибув до Польщі з українським паспортом, потім Саакашвілі відвідав Литву, Угорщину, Данію та Бельгію.
16 серпня М.Саакашвілі анонсував, що повернеться в Україну 10 вересня через пункт пропуску "Краковець" (Львівська область).
Напередодні головна прокуратура Грузії офіційно підтвердила інформацію про те, що грузинська сторона знову звернулася до України з питання затримання та екстрадиції М.Саакашвілі.
Як повідомлялося раніше, 10 вересня Міхеіл Саакашвілі вирішив в'їхати в Україну на потязі, щоб уникнути заворушень на пропускному пункті "Краковець". Поїзд "Інтерсіті" сполученням "Перемишль - Київ" повинен був вирушити о 13:07 за українським часом, але його відправлення було затримано на кілька годин. За деякими повідомленнями відправлення затримували правоохоронці. Але незабаром поліція цю інформацію спростувала. "Укрзалізниця", в свою чергу, пояснила затримку поїзда "Перемишль - Київ" перебуванням в ньому людини, яка не має підстав для в'їзду в Україну. Позше Сааашвілі прибув на пункт пропуску "Шегині", де його прихильники прорвалися через український кордон і вивели політика і його делегацію на територію України.
Источник: http://www.kavkaz-uzel.eu/articles/49305/
© Кавказский Узел
всему свой срок...
теперь всем ясно - параша_нко твой кумир...
а чё ты про Панаму стесняешься говорить?
сборы начались? или боишься спугнуть и в команду не попасть...
Такий гарний був сайт.
Ну, шо ж, - аллах акбар ля ілляхі ар-рахім ар-рахман...
Тем более ч то у его бабушки в мацкве...18 охранников.....пость позвонит и попросит поделится.....
Прослушка телефона советника Путина - Глазьева
"В Харькове вошли наши люди, выкинули всех бандеровцев, нашли там склад боеприпасов, сейчас занимаются его обезвреживанием, и соберется облсовет и будет тоже обращаться к нашему президенту. Плюс, решение облсовета о том, что он не признает легитимной киевскую власть, что эта власть преступная и так далее.
Вот это очень важный момент - взять облсовет для того, чтобы дать возможность депутатам прийти, и им надо тоже объяснить - депутатам, что они обязаны в этой ситуации прийти и проголосовать. Кто не пришел и не проголосовал, тот предатель, бандеровец, фашист и так далее со всеми последствиями.
Вы их просто привозите. Так же, как делали эти… Кто там колеблется, просто брать за шкирку и привозить. Если кто-то не понимает... Параллельно, конечно, нужно защитить их от давления бандеровцев, и чтобы они были уверены, что они в безопасной ситуации. Надо, соответственно, брать все эти здания под контроль..."
Видео: https://www.facebook.com/Dmitriy.Chekalkin/videos/2465510736808498/
Второй информационный фронт
(продолжение. Начало поста здесь: https://www.facebook.com/allanlevitov/posts/1188925694575457 )
В Украинском информационном поле кремль чувствует себя легко и вольготно, потому что в Украине, к сожалению, нет сми. Есть шопопало и есть площадки для размещения платного контента (т.е. любого обгадим - любого вознесем, только плати бабки). Так исторически сложилось. И так продолжается.
КАК это делается у нас:
1. "Смещение акцента: Враг не в кремле - враг в Киеве". Косвенно или прямо обвинение во ВНЕШНЕЙ агрессии и в нападении РФ на Украину предъявляется - не кремлю, а Киеву. "Почему Порошенко не закончит войну на Донбассе?" (подсказка, "закончить" войну можно только Саакашвили-стайл. И для этого окончания даже есть специальное название - капитуляция).
2. "Пролетарская ненависть". Советского человека очень просто убедить, что "у тебя нету - потому что все украли буржуи. То есть, капиталисты. То есть, барыги. Ну, ты понел". В стране непростая экономическая ситуация вовсе не потому, что ее грабили 23 года до Майдана. Не из-за кабальных контрактов "Газпром+Йуля= Love". Не из-за того, что десятилетиями существовали миллиардные финансовые дыры, как в Нафтогазе (которые сейчас, кстати, закрыты). Не потому, что десятилетиями олигархи получали дотации на свои убыточные шахты/банки и так далее. И не из-за войны, которая идет и сейчас. У тебя нету Роллс-ройса, Роллекса и дачки в Конче Заспе - потому что все украл Шоколадный Фюрер. Инфа-сотка.
3. "Депрессия". Если внушить врагу, что он УЖЕ проиграл - можешь праздновать победу. Когда искусственно раздуваются истории про "зубожіння" (типа дедушки с одним вареником или бабушки с половинкой таблетки) - и при этом замалчиваются или ВЫСМЕИВАЮТСЯ настоящие достижения. Новые дороги. Больницы. Безвиз с Европой. Снижение уровня бедности с 17% до 12% - "АХАХАХА! Барыги! Опшоры! Парашенка! БОТЫ!"
Сюда же - миф о существовании "фабрики украинских ботов", которую за 4 года войны так никто и не раскрыл.
Кремлю важно, чтоб гордиться настоящими достижениями Украины и ПОДДЕРЖИВАТЬ проевропейское/антикремлевское руководство Украины было стыдно.
"АХАХАХ! Эта боты!!"
4. "Истерика". Кремлевске прокси (многие из которых почему-то называют себя "журналистами" и "активистами") раздувают истерику из любого (не обязательно негативного) события. Здесь не действуют аргументы. Здесь действуют штампы, мемы, набросы, невнятные обвинения.
"ОХренели! Барыги! Опшоры! Роттердам! Расстрелять!"
Когда такого пропагандиста спросишь прямо
- в чем ИМЕННО претензия, ЧТО ИМЕННО было сделано не так?
- и А КАК надо было сделать в такой ситуации?
пропагандист будет исходить слюной, биться в конвульсиях и "продолжать есть кактус" (ибо уплочено).
И, что самое печальное в данной истории - на внутреннем фронте Украина не защищает себя никак или почти никак.
И профессиональной кремлевской пропагандистской машине - как и в первые дни майдана, противостоят добровольцы с фанерными щитами.
Но ничего. Мы выстояли на Майдане - и победили (тогда почти не имея шансов на победу). Мы выстояли в начале войны (в жутком 2014м, когда наша страна вообще могла перестать существовать).
Главное - делать, что можешь, для ее сохранения. Делать, что в твоих силах.
https://www.facebook.com/hashtag/%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%8C?source=feed_text&story_id=1189073461227347 #Невсеремось
P.S. А борьбой на внутреннем информационном фронте надо бы заняться. Да. https://www.facebook.com/allanlevitov/posts/1189073461227347
Акції протесту, пікетування, участь у політичних та економічних розбірках, "кілометрові" пости у Фейсбук. Це місячний розпорядок середньостатистичного громадського активіста. При цьому їх левова частка офіційно не працюють. Український медіа-простір буквально "підірвала" заява відомої української письменниці, журналістки та колишньої заступниці губернатора Одеської області Зої Казанжи. Вона себе позиціонує справжньою громадською активісткою. Однак вона публічно задала питання, яке дуже бояться тисячі так званих активістів. Звідки вони беруть гроші на життя? Зацікавившись постом пані Зої, ми вирішили поцікавитися цим питанням у тернопільських активістів. Багато тернополян позиціонують себе громадськими активістами. Однак відразу виникла проблема. Всі активісти втікають від запитання: "звідки гроші?", як чорт від ладани. Ця тема - табу для них. Мені вдалося вмовити на інтерв'ю одного з не останніх у Тернополі активістів. Правда на умовах його анонімності. Якби він розкрив своє прізвище, це б означало кінець його "громадської кар'єри". Але інформація від нього дозволяє розкрити правду, як заробляють собі на життя громадські активісти.
Як заробляють тернопільські активісти
Варіант 1. "Замочити" конкурента
Один бізнесмен хоче витурити з ринку конкурента або просто йому "нагадити". Наприклад, один забудовник воює з іншим. Активісти отримують замовлення "мочити" (сленг, - ред.) конкурента. Вони організовують інформаційний шум про незаконну забудову, проводять пікети, громадські слухання з вимогою припинити забудову…
Варіант 2. Шантаж бізнесменів
Якщо бізнесмени не замовляють послуг громадських активістів, для них це не біда. Вони все таки змушують підприємців платити. Група аналізує всі земельні рішення міської ради: забудови, кіоски. Обирають з них 2-3 скандальних об'єкта. І знову діє схема: інформаційний шум, пікети, робота з депутатами і контролюючими органами. З тих 2-3 об'єктів, як мінімум один власник погоджується заплатити так звані "відступні"…
Варіант 3. Вимога данини
Цей випадок схожий з Варіантом 2, однак є суттєва відмінність. Активісти вимагають від підприємця не разову грошову відплату, а щомісячні регулярні виплати - так звану "данину".
Варіант 4. "Продаж" компромату
Активісти активно шукають компромат на чиновника, правоохоронця чи просто публічного політика. Потім цей компромат намагаються продати самій "жертві", погрожуючи оприлюднити дані або "злити інфу" конкурентам.
Варіант 5. Політичне замовлення
Це найважчий варіант для громадських активістів, але він і найбільше оплачується. Група отримує завдання "замочити" політика. Це означає дискредитувати його імідж. Для цього варіанту застосовуються не лише пікети, критичні пости у соцмережах, а й важка артилерія. Активісти за кошти замовника (наприклад, політичного опонента) купують ефірний час на телебаченні, місця для статей у газетах та на сайтах.Тут як ніколи доречно наявність у групі професіоналів: диктора та журналіста. Така кампанія з дискредитації політика може тривати й до року часу. http://p-p.com.ua/news/na-yaki-groshi-gyvut-gromadski-aktyvisty/