Режим митної переробки потрібно серйозно вдосконалити, - народні депутати
Дія режиму митної переробки могла б давати Україні нові робочі місця, податки і валютні надходження, а поки лише стає причиною гучних скандалів із ДФС.
Минулого тижня парламент розширив термін використання режиму митної переробки для суднобудування - з одного до двох років.
"Ми таким чином допомогли суднобудуванню - у них тривалий цикл виробництва. Ми дали їм можливість протягом двох років використовувати спеціальний режим митної переробки", - пояснила глава Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради, народний депутат Ніна Южаніна.
Але парламентарії сходяться на тому, що зараз в Україні режим митної переробки не використовується повною мірою і його потрібно законодавчо вдосконалити.
"Є кілька проблем. Наприклад, короткі терміни - протягом року після завезення сировину мають переробити і вивезти з території України. У багатьох галузях з тривалим циклом виробництва цього терміну недостатньо - його потрібно продовжувати. Питання - продовжувати чи ні - створює корупційні можливості для контролюючих органів", - пояснює глава підкомітету з митної справи та вдосконалення Митного кодексу, народний депутат Тетяна Острікова.
За її словами, є проблеми і з валютним регулюванням митної переробки. Але найбільш серйозне питання - це неоднозначне тлумачення режиму Державною фіскальною службою.
"ДФС вважає, що якщо компанія завозить сировину за договором купівлі-продажу - значить, вона її імпортувала, а не ввезла в режимі митної переробки. І, відповідно, нараховує їй податки. Останній найбільш скандальний випадок - це ситуація навколо компанії "Філіп Морріс", - згадує Тетяна Острікова.
За словами депутата, компанія купила сировину за договором купівлі-продажу, оскільки "договору про передачу сировини з метою подальшої переробки" не існує в міжнародній практиці. Та й законодавство України не містить конкретних вимог до договорів переробки.
"Щодо міжнародних контрактів вже склалася практика - це договори купівлі-продажу. А ДФС каже: оскільки це договір купівлі-продажу - ви не переробник, а покупець - відповідно, доплачуйте ПДВ, імпортне мито та акциз на кілька сотень мільйонів гривень. Подібні бюрократичні бар'єри унеможливлюють використання режиму митної переробки в Україні, - нарікає Тетяна Острікова. Хоча, за її словами, Україна могла б цей режим використовувати в повній мірі - завозяться сировина або деталі, здійснюється складання або більш глибинна переробка, вивозиться готовий продукт.
"Це додаткові робочі місця, зарплата, валютні надходження, податки. Ми нещодавно ухвалили закон, яким розширили термін митної переробки для суднобудування. Але не можна виділяти тільки одну галузь. Наприклад, у літакобудування цикл виробництва також тривалий. Потрібно вносити не тільки точкові зміни, збільшуючи термін використання режиму, а системно підійти - щоб режим митної переробки запрацював на повну силу", - впевнена народний депутат Тетяна Острікова.
