Заробітки в Польщі: поляки відмовляються платити за роботу українським мігрантам

Українці часто змушені працювати в Польщі нелегально - їх обіцяють працевлаштувати, але за кілька місяців виявляється, що роботодавець і не думав про легалізацію.

Одним з найпопулярніших напрямків для українських заробітчан залишається Республіка Польща. Скільки в країні українців - невідомо, адже багато хто працює нелегально. Рахунок може йти на мільйони. Які сюрпризи чекають на українських заробітчан на польській землі - у новій серії циклу "Вдома - краще", пише Сьогодні.

Знайти роботу можна просто на автовокзалі Варшави. Тут і польські компанії-рекрутери, і посередники-українці: вони чергують на обох виходах з автовокзалу.

Тут журналісти познайомилися з Олександром Шмідом із Чернівців - він повертається додому. Посередники, яких він знайшов в інтернеті, обіцяли за 250 євро працевлаштувати в Польщі, але роботи так і не дали. Олександр сам знайшов підробіток на будівництві на місяць, але й там його "кинули", не заплативши за роботу.

На вокзалі посередники обіцяють допомогти і з дозволом на проживання в Польщі - за 250-300 євро. У кого немає грошей, але є терпіння і нерви, - ті самі йдуть випрошувати такий документ до місцевого управління у справах мігрантів.

Спеціальне управління, яке має дати "добро", відкривається о 8 ранку, і перед відкриттям своєї черги чекають кілька сотень людей. Гарантії, що вдасться подати документи, немає, занадто вже багато людей.

Перше, що запитають у відомстві, - чи є запрошення на роботу або контракт із роботодавцем. Але українці часто змушені працювати нелегально - їх обіцяють працевлаштувати, але за кілька місяців виявляється, що роботодавець і не думав про легалізацію і зарплату платити не збирається, а замість цього може погрожувати депортацією або навіть убивством.

Без заробленого залишився Петро з Тернополя, який домовився про роботу на одному з варшавських будівництв - але не пропрацював і місяця, як йому заявили, що фірми, на яку він працював, не існує.

Це був перший досвід нелегальної роботи для Петра, але, за його словами, зарплату українцю тут не гарантує навіть офіційне працевлаштування.

А свій "завтрашній" день Петро пов'язує з Україною - твердо вирішив повернутися на Тернопільщину, оскільки йому набридло бути безправним "трудовим м'ясом". Петро зрозумів, що в нього - електрика, лісника, єгеря - значно більше перспектив удома, та й діти його зачекалися.

Автор: Наталя Джума