Макей припустив можливість розміщення військової бази РФ у Білорусі
Білорусь не планує дозволити Росії розмістити її війська на території країни, однак може переглянути свою позицію, якщо, наприклад, у Польщі буде постійно присутній американський контингент.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Голос Америки", про це заявив білоруський міністр закордонних справ Володимир Макей.
У ході візиту в Брюссель, націленого на розвиток співпраці з Євросоюзом, Макей сказав журналістам, що Мінськ хоче знизити напруженість у регіоні і підтримувати хороші відносини як із Заходом, так і з Москвою.
Відповідаючи на запитання про те, чи може пропозиція Польщі про розміщення американської бази змусити Білорусь переглянути своє рішення про російську військову присутність, Макей сказав: "Я думаю, буде якась реакція на цей намір розмістити нову військову авіабазу".
"На цей момент ми не плануємо розміщувати на території Білорусі нові іноземні військові бази, - продовжив міністр. - Але, дивлячись у майбутнє, потрібно враховувати кроки, які робитимуть наші сусіди".
May. 30th, 2018 at 6:14 PM
Последние несколько дней политическая "элита" Кремля заметно оживилась в проецировании в народные массы угрозы с Запада и объектом оного стала Польша, на территории которой может возникнуть постоянная военная база ВС США.
Официальные лица РФ, от пресс-секретаря до человека занимающего пост главы МИД, в едином порыве осудили это решение Варшавы и намекнули, что эти действия могут вызвать аналогичную реакцию со стороны РФ. А непосредственно глава МИД РФ даже отправился на беседу с Лукашенко в Минск и явно не зря.
Дело в том, что единственным адекватным ответом на расширение НАТО у границ РФ, Кремль видит увеличение количества своих военных баз у границ стран НАТО. Но, вот ведь беда, все имеющиеся границы уже забиты битком российской техникой, за исключением тех, что граничат с Украиной и Беларусью… Или?
Визит Сергея Лаврова в Минск именно сейчас говорит о многом. Москва обеспокоена тем, что НАТО наращивает свое присутствие в Восточной Европе, а потому, Беларусь должна принять участие в оправдании наличия российских войск на своей территории. Да, именно нахождение, а не размещение в отдалённом или не очень, будущем.
Так, первая танковая армия РФ уже давно, без малейшего официоза, частично размещена в РБ. Минск под этот шумок приобретает у России танки Т-72Б3 (модернизированные, кстати, по опыту боев в Украине), дабы на белорусских дорогах не возникало вопросов у граждан, а что это колоны российских Б3 делают в нашей стране.
Поставки новеньких танков к границам Польши пока выдаются за закупку МО Беларуси, но их количество, по оценкам местных жителей из числа бывших офицеров ВС СССР, гораздо превышает как возможности бюджета, так и потребности.
Неожиданный призыв резервистов на полигоны, расположенные там же можно было бы отнести к наращиванию мобилизационной готовности. Но сами резервисты говорят, что их ничему не учат, ни к чему не допускают, а подержав на армейской баланде пару недель - возвращают по домам.
Скорее всего, РФ накапливает технику по уже обкатанному на оккупированных территориях Украины принципу - концентрация танков и бронетехники на базах хранения в полной готовности к применению. Перебросить скрытно личный состав "отпускников" потом уже будет и легче, и быстрее.
Но возникает законный вопрос: Батька в курсе? Или свита опять играет короля? При танковой армии на своей территории уже нельзя будет сказать «нет»... Или ты скажешь «да» или ... кто-то скажет «да» вместо тебя...
А потому, я не удивлюсь, если в скором времени будет объявлено о размещении на территории Беларуси одной, двух, трех, а может и больше военных баз РФ, уже, так сказать, на официальном уровне и типа как с поводом. По сути, произойдет легализация всего того лома и живой массы, которые свозились в РБ на протяжении всего этого времени.
Для нас же наличие британских и американских дивизий в Польше успокоение крайне слабое. Нам нужно вооружаться, мобилизоваться, готовится... с пониманием, что только мы сами можем себя защитить и защитить Европу.
может он что-то не договаривает... или не знает... или не уверен
но мне кажется (крестюсь), что там.. оно... уже есть... еще с учений... не заметно.... осталось
Не могу без умиления смотреть на отношения членов ЕАЭС внутри своего котла, как они грызутся и, скажем так, вводят санкции друг против друга.
Напомню, что ЕАЭС это Евразийский экономический союз - международная организация региональной экономической интеграции, в состав которой входит Россия, Беларусь, Казахстан, Армения и Киргизия. Цели ЕАЭС заключаются в создании всесторонней кооперации и повышения конкурентоспособности национальных экономик и создания условий для стабильного развития в интересах повышения жизненного уровня населения государств-членов. Но, как показывает практика, в основном члены ЕАЭС грызутся между собой. И последний тому пример будет иметь место завтра - 31 мая.Так, Россельхознадзор завтра, 31 мая, введет запрет на поставки продукции с белорусского "Пружанского молочного комбината", а для беларуского "Покет-Пак" вводитcя режим усиленного лабораторного контроля.
Таким образом, на сегодняшний день в России находится под запретом 63 предприятий из Беларуси! И вот скажите, чем это вам не санкции, а сам ЕАЭС это ещё один повод РФ через давление и шантаж отстаивать свои интересы?
На двох стільцях всидіти не вдасться. Досвід України вам в поміч.
вы уже по сути военная база параши.
Сегодня в мире о Беларуси вместо «последней диктатуры в Европе» в основном говорят как о доноре региональной стабильности и безопасности. Во многом это связано не только с конкретными инициативами Беларуси по организации переговоров по украинскому кризису, но и с моделью поведения в условиях кризиса региональной и глобальной архитектуры безопасности, особенно в контексте новой «холодной войны» между Россией и Западом. Эта модель в большей степени соответствует поведению нейтральных государств на международной арене. К тому же Беларусь является одним из немногих государств в Восточной Европе, не имеющим активных или замороженных конфликтов.
Такая модель поведения в полной мере соответствует цели, сформированной в Статье 18 Конституции Республики Беларусь - стать нейтральным государством. Однако многие возразят, что Беларусь не является нейтральным государством в силу членства в ОДКБ или военно-политического союза с Россией. Поэтому постараемся разобраться, является ли это препятствием для того, чтобы проводить нейтральную внешнюю и военную политику.
http://nmnby.eu/news/analytics/5977.html
14:00 31.05.2018
Коли скінчиться війна або Russia delenda est
Так коли все ж таки закінчиться війна? Спробуємо підключити суху логіку
Коли скінчиться війна з Росією? Дехто вважає, що коли Путіна не стане. Хтось - що коли Крим і окуповані райони Донбасу повернуться до складу України. Знайдуться і такі, що чекають чергового «возз'єднання» України з Росією. Невірно.
Війна не закінчиться ніколи. Принаймні, поки існує та Росія, яку ми знаємо.
Я не експерт. На підставі чого я роблю такий прогноз?
Політолог Філіп Тетлок у 1980-2000-х дослідив більше 80 тисяч експертних (політичних, економічних тощо) прогнозів. І дійшов невтішного висновку: прогнози більшості експертів нічого не варті (щоправда, такого висновку можна легко дійти самостійно, подивившись будь-який експертний виступ у телевізії). Але він помітив ще одну штуку: проста екстраполяція попередніх подій дає набагато кращий, ніж експерти, результат. Тобто найточнішим прогнозом буде - глянути на переважаючі тенденції попереднього відрізку часу (більш чи менш довгого) і припустити, що надалі справи будуть йти так само. Якщо економіка зростала попередні десять років - вона зростатиме й наступні десять. Якщо протягом останніх п'яти років чемпіонами Іспанії з футболу ставали «Реал» або «Барселона», то наступного року чемпіоном, скоріше за все, знову стане або «Реал», або «Барселона».
Для доброго прогнозу, як бачите, необхідна певна міра розпливчатості.
Тим не менше, можна бути впевненим у тому, що якщо якась тенденція зберігається протягом довгого часу - вона зберігатиметься й надалі.
А тенденції російської зовнішньої політики незмінні вже кількасот років. Вони лишаються однаковими і за Івана «Грозного», і за Петра «Великого», і за Катерини, Миколи I та II, за Сталіна, Брежнєва чи Путіна. Росія хоче багатіти і розширюватись за рахунок сусідів. Проект «об'єднання руських земель» (тобто загарбання сусідніх княжеств - Тверського, Рязанського, Переяславського, Київського тощо) існує - з перервами на той час, коли Росія захоплює усі східнослов'янські території - вже більше за півтисячоліття. Коли «споріднені» народи біля московських кордонів закінчуються, легко з'являються нові мотиви. Інтереси безпеки - наприклад, агресивні чукчі або якути становили неабияку загрозу для безпеки мешканців Східноєвропейської рівнини, і тому довелося їх завойовувати. Економічні інтереси - спершу йшлося про «вікно в Європу» у гирлі Неви, але, видно, економічний ефект був недостатнім; це видно хоча б з того, що за Сталіна Росія (вже володіючи величезним портом на Балтиці) почала розширювати те вікно за рахунок прибалтійських країн та Фінляндії… Знову ж, торгівля з Середземним морем ніяк не могла відбуватися без володіння Босфором - і маємо чотири століття проектів «звільнення» Константинополя з-під влади бусурманів (нікому, здається, навіть на думку не спало, що добрі стосунки з Портою найкраще забезпечили б російську південну торгівлю). І у крайньому випадку, коли Росія не знаходила інших приводів, у хід йшли інтереси… гуманітарні. Повалення «антинародних» режимів, «захист» меншин, придушення внутрішнього ворога на прохання законного уряду…
Росія вже протягом половини тисячоліття знаходиться у стані гібридної війни з усім світом. Якщо в неї і існують якісь ситуативні союзи, вони розглядаються лише як тимчасове перемир'я.
Ви правильно прочитали: гібридна війна - це не витвір **********. Методи, які отримали цю назву, Росія використовує вже не перше сторіччя. Фальсифікація історії та фабрикація «історичних» претензій? Погляньте на російський герб і згадайте про третій Рим і нездоровий потяг Москви до спадщини візантійських імператорів. Абсурдні дипломатичні претензії? Добре відомий приклад, коли російські посли вимагали від польського короля бити батогами видавця, котрий у якійсь книжці не вказав усіх царських титулів. Використання меншин? Греки та православні у війнах з Туреччиною, роль «дисидентів» (православних) при розділах Польщі… Організація внутрішніх заворушень? Гайдамаччина, Пелопоннеське повстання 1770 року - не згадуючи вже про «ліві» рухи і терористичні організації XX століття. Неоголошена війна? Достатньо згадати, як росіяни збивали з території Китаю літаки сил ООН під час Корейської війни. Маріонеткові уряди та політичні сили? Тарговицька конфедерація, створені на території СРСР численні «народні уряди», Комінтерн…
Тарговицька конфедерація, до речі, чудовий приклад гібридної війни, яку вела Росія більш ніж двісті років тому. У країні, яка формально і фактично була протекторатом та союзником Росії, була створена антиурядова політична сила (власне, Тарговицька конфедерація), котра - під гаслами «боротьби проти тиранії» та «захисту свобод народу» - закликала до країни російські війська. Російська армія, звісно, на заклик охоче відгукнулася, та… почала насильно приєднувати мешканців країни до конфедерації, що мало продемонструвати масову підтримку
та незакомплексованість тварюкинароду. Коротше, щоб довго не розводитись, наведу один чудовий приклад.14 червня 1792 року у Вільно (нинішній Вільнюс) увійшли російські війська. Формально їм було заборонено навіть заходити у дома міщан… але на практиці - самі розумієте, тим більше, що мешканці приступати до конфедерації не квапилися. І от, 19 червня, задля захисту життя, майна та здоров'я нещасних віленських міщан, російське командування оповістило, що насилля та грабунок стосовно них є суворо заборонені і якщо хтось з мешканців міста буде скаржитись на грабунки тощо, то… він підлягає карі у 1000 рублів за брехню та поклеп.
Тенденція - явна. І незмінна. Чи є якісь підстави вважати, що московська зовнішня політика, незмінна від XV сторіччя, раптом зміниться у XXI?
Світлої пам'яті Річард Пайпс вважав, що Росія не може відмовитись від експансіонізму. Через те, що російська економіка є екстенсивною, а не інтенсивною. Це означає, що замість підвищення врожайності зерна Росія буде вибирати збільшення посівної площі. Замість розвитку енергозберігаючих технологій - збільшення видобутку нафти та забезпечення доступу до нових родовищ. Замість підвищення доходу з податків через підвищення рівня життя власних громадян - збільшення кількості платників податків через захоплення нових територій. Такий вибір невідворотній - поки Росія є такою, як є.
Україна неминуче буде однією з основних цілей Москви - як і будь-яка країна, яка матиме спільний кордон з Росією. Експансія на південний-захід - традиційний напрямок російської агресії. Земля, порти, копалини, промислові потужності… І на додаток «історичні рації», «спокрівненість» народу, спільні риси у культурі, одна релігія - це все давало широкі можливості для асиміляції «малоросів». Воєнний тиск на українські землі зупинявся лише тоді, коли вони були у складі московської імперії; а й тоді не переставав тиск економічний, культурний, демографічний…
Немає жодного шансу, що Москва відмовиться від володіння Україною, від експансії у напрямку сусідів (ким би ці сусіди не були) - вона може лише призупинити наступ через власну слабкість, як це відбувалося після Кримської війни, після жовтневої революції 1917-го, або після розпаду СРСР у 1990-х. Але у середньо- або довгостроковій перспективі російська експансія навряд чи зупиниться. Принаймні, поки Росія є такою, як є. Це обумовлено й економічними чинниками (слабкість економіки і одночасно наявність величезної кількості природніх ресурсів, які надаються до експлуатації і які дають гроші на ведення агресивної політики); і чинниками культурними - культ війни, ідеологія виключності, імперський міф тощо; і чинниками політичними - напівкримінальна еліта, нездатність населення до самоорганізації та самоуправління, ієрархічна модель суспільства.
Для того щоб залишатись такою, як є, Росія мусить бути державою-хижаком, інакше вона загине. Якщо Росія вибере західний шлях, шлях праці, знання, демократії, підвищення ефективності інститутів - вона перестане бути Росією. Тому для безпеки людства Росія мусить загинути.
Звісно, не фізично - люди й держава не одне й те саме.
Вона має загинути економічно - втратити можливість легкого й дешевого доступу до природніх ресурсів та бути змушеною розвивати економіку за західними зразками.
Вона має загинути культурно - і в Росії повинно бути проведене щось на зразок денацифікації у повоєнній Німеччині; імперський міф, культ війни, віра у власну виключність мають бути знищені.
Вона має загинути політично - нинішня напіврадянська, напівкримінальна еліта має бути відсторонена від влади повністю і безповоротно, а її місце мають зайняти нові еліти, виховані на зовсім інших цінностях.
Можливо, вона має загинути навіть географічно - якщо держава шукає чужої землі, коли в неї є свій Сибір, можливо Сибір їй не потрібен?
Але та Росія, яку ми знаємо, мусить загинути - якщо світ хоче вижити.
Russia delenda est.
"нинішня напіврадянська, напівкримінальна еліта має бути відсторонена від влади повністю і безповоротно"
При проведении денацификации в начале именно так и сделали, но потом пришлось возвращать из-за нехватки квалифицированных кадров.
А вообще - отличный обзор истории, формирование и роль в ней паРаши...
Кстати, не мешало бы нам передать пару-тройку предаторов. Шо подвешивать - у нас есть своё.
«Но нам нельзя уподобляться россиянам. Они сами не понимают, чего хотят и что они делают на белорусско-российской границе. Пусть определяются. Определятся - нам не проблема ответить. Мы готовы в любой момент адекватно дать ответ. Если они хотят закрыть границу - пожалуйста. Закроют - мы в ответ также должны ввести контроль на границе, - подчеркнул Лукашенко. - Готовы с нами как с союзниками, как с родными людьми общаться… А границы - это пережиток прошлого, они пользы мало дают для общения людей, тем более между русскими и белорусами. Но это их (российской стороны) право, это их дело».
«Поэтому нам не надо торопиться. Мы должны видеть, что они хотят. Мы знаем, где они навыводили свои войска, создали комендатуры и прочую инфрастуктуру», - отметил глава государства.
https://news.tut.by/economics/595130.html
Чтоже теперь стало с бывшим братским славянскому украинскому народу славянами беларусами, народами которые в течении многих столетий были крайним Восточным форпостом всей цивилизационной Европы. И которые вместе мужественно сдерживали и уничтожали кровавые орды моноголо - татар и их рабов ужасных лапотных москалей и всегда были братамі и верными союзниками в этих кровавых освободительных войнах.
Видно то что не без помощи своей продажной власти кровавого диктатора Луки...... суверенное государство Беларусия быстро превращается в бесправную колонию лапотной фашистской паРаши, и вместе с вражеской нам украинцам россией становится стратегическим врагом к своим бывшим украинским братьям.
Так вот книга, "История Русов" очень четко дает ответ на вопрос о времени полного освобождения восточных территорий славянской Киевской Руси от татаро-монгольского и московитского посягательства. Она утверждает: освобождение произошло в 1320 году. Послушаем автора, написавшего " Историю Русов "......Гедимин Князь года 1320-го, пришел в земли Русские с воинством своим Литовским, соединившись с Русскими с - воинством Киевским, что состояло под командой воевод Русских Пренцеслава, Свитольда и Блуда да полковников Громвала, Турнила, Перунада, Ладима и других, уничтожили и изгнали с Руси ( с Восточной Украины ) монголо-татар, победив их в трех битвах и в последней, главной, над рекой Ирпень, где убиты Тимур и Дивлат, Князья Татарские, Принцы Ханские На стороне монгольского холуя князя Киевского Станислава в битве на стороне орды также участвовали ложные якобы "русские" но по сути москали князья, рабы -союзники Золотой Орды из московского улуса которых тоже уничтожил Великий князь Руси Гедимин.
После этих побед возобновил Гедимин правление Русское под начальством избранных народом лиц, а над ними поставил наместником своим из Русского рода Князя Ольшанского, после которого было из того же рода много иных наместников и воевод". (Георгiй Кониський. "Iсторiя Русiв". Київ, 1991 рiк, стр. 41.).