Помер автор трилогії про солдата Чонкіна Володимир Войнович
Радянський і російський письменник Володимир Войнович помер від серцевого нападу в ніч на суботу на 86-му році життя.
Про це повідомив письменник Віктор Шендерович у Facebook, інформує Цензор.НЕТ.
"Помер Володимир Войнович. Я ненадовго прибирав цей пост, але на жаль, це не помилка ..." - написав він.
Войнович відомий своєю іронічною антиутопією "Москва 2042", а також трилогією про солдата Івана Чонкіна. Крім цього, пісня "Чотирнадцять хвилин до старту", автором тексту якої є Войнович, стала неофіційним гімном радянських космонавтів.
За свою літературну діяльність в грудні 1980 року Войнович був висланий з СРСР і позбавлений радянського громадянства. Він проживав у ФРН і США до 1990 року, коли особливим указом Президента СРСР йому і низці інших діячів мистецтва було повернуто радянський паспорт.
У 2000-му році він отримав Державну премію Російської Федерації за роман "Монументальна пропаганда".
Войнович, у якого українське коріння, не підтримував курс російської влади, зокрема агресію проти України і окупацію Криму.
не читал я этого
читал над пропастью во ржи
после чего желания еще чегото его почитать не возникло
в отличие
от марии ремарки и хэмингуэя
в 30 прочел всего Достоевского
после него читать нечего
акромя фэнтэзи
Почитай Фрэнк Герберт Дюна причем философия начнет доходить только на 3 книге
В школьных программах его будут изучать, а он ушел от нас в вечность..
Читал, чуть не умер от смеха, шедевр!!!
Це була Людина з великої літери.
- Знаете, как я вам отвечу? Была война, и мой отец был на фронте, а потом вернулся инвалидом. Тогда говорили, что есть фашистский режим, а есть немцы. И что не все немцы преступники. Мне понятно разочарование людей в Украине и их отношение к стране-агрессору. Но, мне кажется, украинцы должны понимать, что русские, какими бы они ни были одурманенными, все равно в массе своей не враги Украине. Думаю, в не очень отдаленном будущем начнется процесс примирения. Братья мы или не братья - но все перемешаны. Почти нет русских или украинцев, в которых бы не было и той, и другой крови.
Як американці складають націю створену з різних національностей, так і русскіе, але американці пам'ятають своїх предків, бо до Нового Світу приїзджали кращі люди. Тому в США пріоритет - індивідуальність!
В московіїї, послідовниці войовничої і дикої орди, концентрувалась ненависть до всього що не вписується в їх масу! Стадність - основа русского міра!! Якраз, за висміювання, часто в підтексті, цього явища і перслідувались митці!
Колись люди з території московіїї почнуть згадувати своїх пращурів і хто вони...
Русский язик, винайшли для об'єднання різноплеміного складу московії, ось чому основний їх фундамент розширення расеи - русский язик. "У России нет границ..", "Где русский язик там россия.." два фундаментальних понятья, що впрваджує московія для поширення свого впливу.
Вихідці з України, Гоголь, Маяковський(потомок козака), Шевченко Т.Г. писали на русском, бо це була необхідність донести свої твори до читачя в друкованому вигляді.
RIP.
Жаль, що тепер вони тільки в інтернеті. https://www.radiosvoboda.org/a/news-voynovych-smert-moskva/29395264.html
то вам сюда (не сочтите за рекламу сайта): http://flibusta.is/a/24193
И дергает по одному.
Такой наш брат ушел во тьму!...
Не буйствует и не скучает...
©
Послухайте: https://www.youtube.com/watch?v=Djwj-7lII3w
Вечная память Человеку Совести. Настоящему Диссиденту.
У него что не книга - то пророчество...
"Если будешь говорить что надо - будешь иметь все, и даже немножко больше. Будешь говорить что не надо - попадешь Куда надо..."(с) А более красочно и емко описать суть совдепии чем сделал Войнович в "Чонкине" наверное невозможно уже сделать...
Схоже на те, що Войнович справді літав у 2042 рік рейсом "Люфтганзи", так по написаному ним все розгортається. Людей, яких би мені було шкода в Росії все менше. Власне, це був останній.
Тут викладено повний текст по розділах: http://loveread.ec/read_book.php?id=53766&p=1
Обсяг: перенесений у Ворд шрифтом 12 пт займає 226 сторінок.
До речі: бачив друковану книжку в українському перекладі.
Читайте, не пошкодуєте!
Світла пам'ять Володимиру Войновичу.
Господин Брежнев,
Вы мою деятельность оценили незаслуженно высоко. Я не подрывал престиж советского государства. У советского государства благодаря усилиям его руководителей и Вашему личному вкладу никакого престижа нет. Поэтому по справедливости Вам следовало бы лишить гражданства себя самого.
Я Вашего указа не признаю и считаю его не более чем филькиной грамотой. Юридически он противозаконен, а фактически я как был русским писателем и гражданином, так им и останусь до самой смерти и даже после нее.
Будучи умеренным оптимистом, я не сомневаюсь, что в недолгом времени все Ваши указы, лишающие нашу бедную родину ее культурного достояния, будут отменены. Моего оптимизма, однако, недостаточно для веры в столь же скорую ликвидацию бумажного дефицита. И моим читателям придется сдавать в макулатуру по двадцать килограммов Ваших сочинений, чтобы получить талон на одну книгу о солдате Чонкине.
17 июля 1981 года, Мюнхен
Владимир ВОЙНОВИЧ