Суд призначив невідкладне судово-медичне обстеження екс-заступнику командира "Торнадо" Цукурі

https://www.facebook.com/profile.php?id=100007316326147&hc_ref=ARS7wsA5fB60oTD8TxTRXoGWsaSCXlaOEjtJ-DpBM8xLCp4zrpRtQi_F1hZvr9fazY8&fref=nf Руслан Сушко

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2205216233065566&id=100007316326147 1 ч.
Відбувся суд в Бучанській колонії. Довгий і досить важкий. Ми не програли. Вчора ми подали скарги на незаконне тримання під вартою Миколи Цукура і Макса Глєбова. Вже сьогодні слідчі судді взялися за їх розгляд. поза процесом ставлення працівників Ірпінського суду до Торнадівців дуже позитивне. "Ми за них вболіваємо! Передайте їм нашу підтримку!" Саме таке я почув учора в суді, коли подавав скарги. Сьогодні - два виїзних засідання, в умовах колонії. Судді толкові і достатньо неупереджені. Скажу більше, їх ставлення до хлопців мене майже вразило.

Вчергове переконався, що прокурори - рудиментарний орган, зайвий прошарок суспільства. Словниковий запас у тридцять два рази менший, ніж у Елочки Щукіної. Одне слово - заперечую. Головне його запам'ятати, і прокурорська кар'єра забезпечена.
Як пояснили судді щодо проведення виїзного засідання, вони НЕ МАЛИ МОЖЛИВОСТІ ДОСТАВИТИ ТОРНАДІВЦІВ ДО СУДУ У ЗВ'ЯЗКУ З ВІДСУТНІСТЮ НА ЦЕ ДОЗВОЛУ Апеляційного суду Києва. То як же ж тоді їх доставили до Бучанської колонії?
З'ясували: немає і не було ніяких дозволів!!!!!!!!! Апеляційний суд взагалі навіть не здогадується, куди ж поділися люди, що за ним рахуються.
Встановили, що хлопців етапували з Київського СІЗО до ІНШОЇ області на підставі ніким і нічим незавіреної ксерокопії не передбаченого ані КПК, ані КВК "НАРЯДОМ на доставлення ув'язнених", підписаним аж цілим ЛЕЙТЕНАНТОМ внутрішньої служби колишньої пісуарної, пардон пеніс..., нє, пенітенціарної служби, а тепер кримінально-виконавчої. Я заявив клопотання про надання мені копії цього "документу" для звернення до комперентних органів із заявою про вчинення цим нікчемним лейтенантом злочину. На що вєртухаї відмовили, а судді запропонували самому зробити копію при ознайомленні зі справою, потім, пізніше. Я погодився. Лейтенанту піпець!

Потім цікавіше: на питання щодо підстав тримання Цукура під вартою в колонії, представник установи заявив, що Цукур М.В. утримується там під вартою на підставі вироку Оболонського районного суду, який не набрав законної сили. На питання, яким же законом або підзаконним актом передбачено виконання судового рішення, яке ще не набрало законної сили і не підлягає виконанню, вєртухай напрягся і ледь не схопив інсульта. Відповісти не зміг. Хотів його добити. Попросив зачитати резолютивну частину вироку. А там: "Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою У КИЇВСЬКОМУ СЛІДЧОМУ ІЗОЛЯТОРІ залишити без змін ........". І тут убойне питання: якщо установа виконує цей вирок, і вважає його непокобєлімим, чому ж тоді вирок не виконується в частині місця тримання під вартою. По вигляду вєртухая я зрозумів, що той забажав померти. Вочевидь прокурор це те ж побачив і кинувся на виручку свого побратима з ревом "ЗАПЕРЕЧУЮ"! За що був відразу відведений стороною захисту. Нажаль, суд не задовольнив відвід. Проте, прокурор затих майже до кінця засідання.
Потім представники колонії втюхали суду папірці з друкованим текстом, вірніше ксерокопії таких: наказ Міністра Юстиції без підпису останнього, якесь розпорядження пісуарної, нє, пеніс..., тю, пенітенціарної служби, і якесь муляво з кримінально-виконавчої служби. На питання суду, а де ж оригінали, вєртухаї сказали, що це їм не відомо, і вони таких не бачили. Проте суд все одно долучив цю макулатуру до справи, вочевидь даючи захисту можливість подальшої боротьби.
Як з'ясувалося ще, в колонії створили "дільницю СІЗО". Навіть є якесь розпорядження. Проте надати документи про введення цього непорозуміння в експлуатацію, а також підтвердити існування реквізитів установи, наявності штату та внесення у відповідні реєстри, тюремники не спромоглися.
Стороною захисту зауважено, що самі ці слідчі судді не запроторили до цього "ізолятора" жодної людини, бо такого ізолятора не існує. Більше того, в цьому "ізоляторі" утримується лише одна особа: Микола Цукур. А це виходить, що Микола утримується і буде утримуватися в одиночній камері. А це з точки зору Європейського суду з прав людини є катуванням.
В самому кінці прокурор ще раз нє в тєму ляпнув своє "заперечую", і суд ухвалив частково задовольнити мою скаргу. Миколу суд не звільнив. Та на це ми мало сподівалися. Адже тим самим суддя підписала би собі "смертний вирок". Ми ж це розуміємо. Разом з тим, суд зобов'язав колонію забезпечити компетентне медичне обстеження Миколи, а Шевченківське управління поліції міста Києва - здійснити перевірку з приводу подій 09.08.2018 у Київському СІЗО. Це дає захисту шалені можливості!!!!
Да і часткове задоволення скарги є констатацією того, що суд хоч і в частині, але визнав незаконність дій так званих "силовиків".
По Миколі все. Хоча додам: ставлення до нього працівників установи, як і до Макса, цілком позитивне. Як з'ясувалося, один з керівників установи мій колишній сослуживець. Порядна людина. Запевнив, що доки хлопці там, їм нічого не буде погрожувати. Я вірю.
Проте, телефонного зв'язку не буде: така вказівка. Принаймні найближчим часом.

По Максу: сьогодні йому зробили вже другу хірургічну операцію. Пневмоторакс. Прокурорські підари били так, що розірвали легеню. Вона здулася. Саме тому, що Макс почав помирати в СІЗО, його вночі на срачку вивезли до больнички Бучанської колонії, де тюремні лікарі врятували йому життя. Недарма ми "ховали" Макса у суботу. Повернувся з того світа. Проте, сьогодні знов повітря пішло не туди, і Максу зробили другу операцію, поставили дренажі.
Макс боєць! Тримається. Настрій бойовий. Скориставшись тим, що я залишився з лікарем наодинці, припер його до стіни з питанням про Макса, вимагав сказати правду: чи достатньо у тюремних лікарів досвіду, кваліфікації, обладнання, медикаментів аби вилікувати Макса, чи той потребує більш серйозної допомоги. Лікар запевнив, що небезпека для життя Макса минула ще після першої операції. Макс одужає. Але друга операція необхідна для подальшого лікування, і Макс показав позитивну динаміку до одужання.
Макс забажав прийняти участь у судовому засіданні, але враховуючи, що він не до кінця вийшов з-під наркозу, попросив відкласти судове засідання на іншу дату. Суд пішов на зустріч.
Коли буде наступне засідання, не відомо. Обладнання для відеоконференцій в суді не працює. Вивезти Макса суд не зможе по причині відсутності відповідного дозволу. Судді - вони ж не воєнніє прокурори, дотримуються закону. Тому два варіанта: або полагодять обладнання, і Макс прийме участь в режимі відеоконференції, а ми підемо в суд разом з пресою і усіма бажаючими, або підемо в суд в колонію, завчасно, де усі бажаючі напишуть заяви на прохід для відвідання суду. Хай спробують не пустити: буде істотне порушення вимог КПК. Такий результат нас також влаштує.
Наразі все.
Завтра їду до Руслана.
Є занепокоєння за хлопців, що залишилися в СІЗО. Вони, як мені повідомили, почали втрачати настрій. Попросив колег відвідати їх завтра замість мене, щоб повідомити, що обов'язково до них приду і в разі неналежного бойового духу дам пісдюлів! Треба триматися! Адже очевидно: події в СІЗО свідчать про нашу майбутню перемогу! Ворог панікує і косячить. Тому відволікатися на соплі і нюні ми не маємо права.
Окреме прохання до жінок, подруг, сестер, матерів: ви родички справжніх солдатів. Тому маєте бути мужніми. Ви мусите тримати такий же бойовий дух, не вдаватися у слюні-соплі-сльози. Померше ляпайте про свої переживання. Ми усі люди (окрім прокурорів), ми все розуміємо. Але своїм позитивом ви на відстані підтримаєте своїх коханих! До речі, і мене також. Адже повірте, я також в бою.
Ще раз скажу, що найближчим часом небезпеки для хлопців скоріш за все не буде. Скористайтеся цим часом для відпочинку і відновлення сил. Вони ще ************.
Дякую всім, хто це прочитав. На все добре!

https://www.facebook.com/dostali.hvatit?hc_ref=ARTxpQdOVrKNwdo9YyLg4-iCp92kCms6xsPoRsl_ZaZ6LMw6NkDE6Bq5-5snfH3JvUE&fref=nf Семен Семенченко

Подивився на прапор зі свастикою "знайдений" під час обшуку в камере "Торнадо". На що я звернув увагу? Перше - про "страшну знахідку" повідомив спікер генпрокуратури Лисенко. Той самий хто чотири роки тому розповідав стривоженим українцям що "допомога оточеним в Іловайську добровольцям ось ось прийде". Мені досить цього. Друге - вивішування прапора зі свастикою на фб прессекретаркi ГПУ з фразою "Хіба це герої"? Вигадування нацистських символів і використання їх як маркери "свій - чужий" - типовий метод путінської пропаганди. І третє - на манежі все ті ж. Лисенко, Матіос, "фашізди" і ця "могутня купка" знов маніпулює громадською думкою як хоче. А величезна країна на все це дивиться. Хочу запитати тих хто вже не спить. Хтось реально вірить у весь цей треш? У цю новітню версію тепловізора? Хтось ще не розуміє весь сюрреалізм того, що відбувається? Особливо на тлі Кернеса, розслідування Майдану і Іловайську і гомеричного розкрадання країни?