Курс на НАТО і ЄС буде закріплено в Конституції України, - Пашинський
Верховна Рада затвердить на наступній сесії євроінтеграційні зміни в Конституцію України, які полягають у закріпленні стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це заявив голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський ("Народний фронт") в інтерв'ю журналістам, коментуючи відповідний законопроект 9037, внесений Президентом України Петром Порошенком.
"Я хочу звернути увагу, що ми провели комітет і вже ухвалили рішення одноголосно підтримати законопроект Петра Порошенка про закріплення курсу на ЄС і НАТО в Конституції України", - заявив Пашинський у кулуарах парламенту.
"Хотів би звернути увагу, що це з моєї точки зору, епохальний момент і я сподіваюся, що ми швидко пройдемо цю процедуру, це досить складна процедура: спочатку треба мати підтримку 226 голосів у сесійній залі, далі законопроект має пройти перевірку в Конституційному суді, і далі на новій сесії ми голосувати. Але я, як глава комітету з питань нацбезпеки зроблю все можливе і неможливе, щоб ми отримали таку норму в Конституції та унеможливили повторення ситуації лютого-березня 2014", - підкреслив він.
Нагадаємо, 5 вересня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки підтримав внесення на розгляд парламентом президентського проекту змін до Конституції щодо прагнення інтеграції України в НАТО і Європейський Союз.
Законопроект Петра Порошенка про закріплення в Конституції України стратегічного курсу на членство у ЄС і НАТО в Брюсселі не викликав значного ентузіазму навіть серед прихильників євроінтеграції України.
Что за пшиком - НАТО и ЕС могут протащить и лугандонскую республику, и Петя - император всея Украины........ Как обычно где нибудь мелким шрифтом в прикинцэвых положеннях.
Источник: http://ua.today/news/politics/ukraina_vypolnila_menee_poloviny_obyazatelstv_po_associacii_s_es
Звичайне комуняцьке балабольство.
У якій із країн членів НАТО у Конституції закріплено курс на НАТО?
У нашій Конституції уже закріплена 5 стаття про владу народу.
Так мальдивський пацюк порошенко камінь із вибитою статтею 5 украв з-під Ради 3 березня, коли його улюблені опущені на Майдані бєркутасти-сєпари калічили фронтовиків і майданівців.
12.02.09 09:38 Тимошенко - то, что Украинский народ не хочет в НАТО - не так важно. Более важно - что этого не хочет Россия...
https://censor.net/forum/2457971/timoshenko__to_chto_ukrainskiyi_narod_ne_hochet_v_nato__ne_tak_vajno_bolee_vajno__chto_etogo_ne_hochet
Для розуміння Тимошенко знаковими є події навколо Плану дій щодо членства в НАТО.
Ющенко після обрання лідерки БЮТ на пост прем'єр-міністра ініціював листа до Альянсу з проханням про надання Україні ПДЧ. Це - формальна процедура, яка засвідчує готовність уряду виконувати План дій щодо членства. Домовленість, що Тимошенко підпише такого листа, була досягнута ще протягом створення коаліції. Тоді ж в коаліційну угоду записали відповідний пункт. Але коли прийшов час оформити епістолярне послання до НАТО, прем'єрка дала задній хід. Щоб зняти з себе відповідальність, Тимошенко поставила вимогу, аби листа підписав також Арсеній Яценюк. Спікер це зробив, що викликало збурення у парламенті - Партія регіонів влаштувала шоу з надуванням кульок і блокуванням трибуни. Цинізм ситуації в тому, що підпис Яценюка під листом до НАТО взагалі не вимагається. Але залучення спікера спровокувало кризову ситуацію, яка потім лягла в основу депеш акредитованих у Києві дипломатів країн НАТО про неготовність України до ПДЧ. А те, що найактивнішим учасником згаданих подій був Нестор Шуфрич, лише підсилили підозри прихильників теорії змов, що вся операція з початку до кінця була зрежисована і узгоджена з прем'єр-міністром.
Справжні наміри Юлії Тимошенко остаточно стали зрозумілими Заходу в січні 2008 року. Під час візиту до Брюсселю вона відмовилася взяти участь у засіданні Комісії Україна-НАТО, де їй були би поставлені прямі запитання про бачення євроатлантичних перспектив. Тимошенко обмежилася лише рукостисканнями з генсеком Альянсу на ганку штаб-квартири, завчасно відправивши журналістів до аеропорту, щоб не створювати собі зайвих негативних інформаційних приводів. Сьогодні лідери західних країн, які виступають проти вступу України до НАТО, в особі Тимошенко знайшли зручного переговірника. Вона декларує європейський вибір, боротьбу з корупцією і залучення іноземних інвестицій - тобто поводиться як старанна учениця. І головне: Тимошенко для Ангели Меркель і Ніколя Саркозі - це їх внутрішній союзник, яка не тисне на них з вимогою прийняти Україну до НАТО, тобто не створює Старій Європі зайвих проблем, не відволікає їх від внутрішніх негараздів і не провокує загострення у стосунках Парижу чи Берліну з Москвою. Знаковою в політичній кар'єрі Тимошенко стала поїздка до Мюнхену, де 6-7 лютого 2009 року вона взяла участь у конференції з питань міжнародної безпеки. "Якщо ви бачите, що у вікні горить світло, це не привід стукати в двері", - окреслив там Саркозі політику щодо розширення НАТО. Тимошенко поводилася повністю у відповідності до побажань французького друга - вона забула, що вступ до НАТО залишається законодавчо закріпленою метою України. Промова Тимошенко в Мюнхені стала декларацією, якою вона бачить Україну за свого президентства. Там немає НАТО, там є неіснуюча "Європейська система колективної безпеки", і там Тимошенко прямо називає причину, чому Україна не буде членом НАТО - негативне ставлення до цієї ідеї в Москві. Тимошенко не говорить про кроки, якими вона могла би переконати суспільство в правильності євроатлантичної інтеграції - прем'єр просто говорить: "Україна не хоче в НАТО, і це - нормально". Тимошенко не агітує Альянс залишити Україні шанс, вона не просить Брюссель діяти без оглядки на Кремль. Натомість Тимошенко між рядків закликає створювати утопічну спільну систему безпеки, яка об'єднала би Україну, Росію та Європу. Наявний інструмент колективної безпеки в особі НАТО, який може приносити результат вже сьогодні, Тимошенко замінює сурогатом, якого не існує в природі. Багаторічні зусилля українських дипломатів в напрямку НАТО перекреслюються в ім'я міфу: шанси на втілення "Європейської системи колективної безпеки" приблизно ж такі, як на прокладку газопроводу "Білий потік", який Юлія Тимошенко рік тому їздила рекламувати до Єврокомісії. Геополітична концепція українського прем'єра здалеку нагадує гасла Дмитра Табачника та Андрія Деркача, які наприкінці 1990-х створили групу "В Європу - разом з Росією". При чому не праві й ті, хто першим мотивом поведінки прем'єра бачить її запопадливість перед Москвою. Це її внутрішнє переконання - Тимошенко ніколи не виступала за вступ до Альянсу. Достатньо згадати, що Тимошенко виросла в Дніпропетровську, де в радянські часи не було дисидентів чи закордонних туристів, зате були заводи з виробництва балістичних ракет, спрямованих на країни НАТО. Ідеологічне середовище, в якому 31 рік свого життя прожила нинішній прем'єр-міністр України, аналогічне до того, в якому знаходився Леонід Кучма. Очікувати від неї самопожертви заради Плану дій по членству в НАТО щонайменше наївно. Можна багато сперечатися, чи мала повноваження Тимошенко говорити про це - чи виконала чергові президентські директиви? Але виступ у Мюнхені проголошено. Пріоритети розставлено. Курс Тимошенко зрозумілий.
«Но есть вопросы и более высокого уровня. Это - как воспримет Россия, и как это отразится на взаимодействии и партнерстве Европы и России, если Украина и подобные страны будут двигаться в НАТО. Поэтому новое вдохновение этой европейской политики безопасности и обороны, которое я полностью поддерживаю, дает шанс для тех стран, которые не хотят или не могут быть членом НАТО, получить новую идею объединения вокруг единых ценностей в политике безопасности и обороны. В первую очередь, это, безусловно, Россия. Те заявление, которые сделаны и руководством России, и канцлером Германии, и президентом Франции, говорят, что такой шанс есть. Поэтому я хотела бы видеть Украину участником этой европейской системы безопасности и обороны.» Оскільки аудіо-версія промови http://www.securityconference.de/konferenzen/rede.php?menu_2009=&menu_konferenzen=&sprache=en&id=242& доступна на сайті мюнхенської конференції , кожен охочий може прослухати її повністю.
https://www.pravda.com.ua/articles/2009/02/11/3728056/