Кожен п'ятий заробітчанин у Польщі мріє залишитися на постійне проживання, - соцопитування

На Батьківщину хочуть повернутися тільки 13,7%.

Про це свідчать результати дослідження "Українці на польському ринку праці: досвід, проблеми та перспективи". Його провели на замовлення польського агентства працевлаштування іноземців EWL S.A., повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

Згідно з результатами соцдослідження, 26,3% опитаних трудових мігрантів з України готові були б залишитися в Польщі на кілька років, 22,1% респондентів хотіли б переїхати до Польщі на ПМЖ, 13,7% не хотіли б постійно жити в цій країні, а 37,9% не змогли відповісти.

Разом з тим, кожен другий респондент планує працювати в Польщі від трьох до шести місяців, третина українців мають намір працювати до 3 місяців, 11,7% - від півроку до року і тільки 5,4% планують працювати в Польщі більш як 1 рік.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Заробітчани за 7 місяців цього року перерахували в Україну $6,35 млрд, - НБУ

При цьому 64% опитаних заявили, що працюють у Польщі за робочою візою, 26,8% - за біометричним паспортом, 4,6% - мають посвідку на проживання.

Серед трудових мігрантів 63,6% становлять чоловіки і лише 36,4% жінки.

Понад половину (57%) українців виїжджають до Польщі на заробітки у віці від 18 до 35 років, 26,2% - у віці 36-45 років, 15% - у віці 46-55 років, у віці понад 55 років - тільки 1 , 8%.

Серед основних причин, чому українці виїхали на заробітки до Польщі, респонденти називали: низька зарплата в Україні (79,6%), погана політична і економічна ситуація в рідній країні (19,7%), безробіття (16,9%), корупція (14,7%), відсутність відчуття безпеки (8,3%).

Попри популярність Польщі як напрямку для трудової міграції, більшість опитаних українців розглядають можливість роботи і в інших країнах, зокрема, Німеччині (27%), Чехії (21%), Італії, де хоче працювати кожен двадцятий українець.

Дослідження було проведено з 25 травня по 8 червня 2018 року методом індивідуального опитування. Участь у ньому взяли 900 респондентів у віці від 18 років.

Автор: Леся Карпенко