Щоб підтримати використання української мови в окупованому Криму, Україна вводить екстернатуру та спрощує вступ до вишів, - Черниш

Нещодавно стало відомо про закриття в окупованому Криму всіх шкіл з українською мовою викладання.

На питання, про що це свідчить і як Україна реагує на це, відповів міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Урядовий портал.

Також читайте: Україна готова до навчального року, - Гройсман

"Необхідно зазначити, що, на жаль, їх було небагато і до окупації. Цей процес тільки почав рухатися вперед, коли окупація завадила розвитку і української, і кримськотатарської мов. І навіть ті невеликі досягнення були легко знищені Російською Федерацією, тому що ця система освіти не встигла вкоренитися", - зазначив міністр.

Так, у 2017 році в Управлінні Верховного комісара ООН оприлюднили звіт, за даними якого в 2013-2014 навчальному році українською мовою в Криму навчалося 12 694 особи. Після окупації Криму у 2014-2015 навчальному році ця кількість зменшилася до 2154, у 2015-2016 − до 949, в 2016-2017 − до 371. За період із 2013 року до 2017 року кількість українських шкіл зменшилася із семи до однієї, а кількість класів з українською мовою навчання − з 875 до 28.

Ситуація з кримськотатарською мовою навчання також змінилася, але не настільки кардинально: кількість шкіл формально залишилася такою, як і раніше, тоді як кількість класів, де навчалося 5146 дітей, зменшилася до 348.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": 98,9% першокласників на Донеччині навчатимуться українською мовою, - Куць

"Проте Україна зробила декілька кроків на міжнародному рівні, – зазначає міністр. – У рішенні Генеральної Асамблеї ООН висунуті чіткі вимоги до Російської Федерації щодо повернення належного використання української та кримськотатарської мов у сфері освіти".

За словами Вадима Черниша, Росія намагається зробити все, щоб розірвати всі зв’язки між населенням, яке проживає на території тимчасово окупованого Криму, та іншою частиною України. Таким чином, існує два протилежні вектори: наша держава рухається в бік постійного підвищення якості навчання українською мовою, створення умов для належного розвитку і української мови, і галузі освіти загалом. Натомість Росія намагається рухати населення (на тимчасово окупованих територіях) у протилежний бік і в такий спосіб завадити подальшій можливості легкої реінтеграції в конституційне та культурне поле України. Тому це свідомі дії Російської Федерації, направлені на те, щоб віддаляти Крим – не як територію, а Крим як населення – від решти нашої держави.

Нещодавно було затверджено урядовий План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, від 26.03.2018 № 218-р.

Дивіться на "Цензор.НЕТ": Реформа освіти дасть перші результати через 12 років, - Гройсман. ВIДЕО

"У відповідному плані передбачена робота з дітьми по лінії Міністерства освіти і науки, а також по лінії місцевих органів виконавчої влади – це і екстернатура, і можливість вступу до українських вишів за полегшеною процедурою, - розповів Вадим Черниш. - Також планом передбачена можливість участі дітей з Автономної Республіки Крим в українських олімпіадах. Звичайно, ці проекти дуже складно рухаються, оскільки Росія скрізь будує модель максимального обмеження контактів, зокрема і в освітній сфері, між населенням тимчасово окупованого Криму і рештою території України.

Наприклад, для екстернатури або дистанційного навчання, які передбачають використання великої кількості технічних засобів, Російська Федерація блокує VPN-сервіси. Звичайно, Україна намагається протидіяти такому негативному впливу, передбачивши максимальну концентрацію зусиль держави на цьому.

Також читайте: На переоснащення початкової школи було виділено 1 млрд грн, - Гройсман

Також Україна працює з міжнародними партнерами. Для нас дуже важливі міжнародні місії, які працюють у сфері захисту прав людини. Доступу до Криму немає, остання місія, яка робила висновки, припинила свою роботу в 2015 році і це, звичайно, заважає бачити об’єктивну картину. Тому на міжнародному політичному рівні, за рахунок дипломатичних зусиль, Україна завжди вимагає, щоб такі місії відновили там свою роботу. З міжнародними партнерами постійно обговорюється формат і можливості роботи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. На жаль, поки що це не дуже успішно, це нелегкий процес, і завтра це не відбудеться, але ми сподіваємося, що на певному етапі ми доб’ємося того, що місії будуть допущені до території тимчасово окупованого Криму та спостерігатимуть за порушенням прав людини і за фактичним станом прав людини і в цій галузі також".

Автор: Наталя Джума