УПЦ КП і УАПЦ ухвалили рішення про саморозпуск, а Онуфрія Вселенський патріарх позбавив титулу, - речник УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря)
Проте УПЦ МП продовжить існувати, оскільки є люди, які обирають саме цю церкву.
Перед Об'єднавчим собором 15 грудня Українська православна церква Київського патріархату та Українська автокефальна православна церква провели собори і ухвалили рішення про саморозпуск. Новостворена Православна церква України є спадкоємицею цих двох церков. Про це повідомив прес-секретар КП архієпископ Євстратій (Зоря), інформує Цензор.НЕТ.
"Перед початком Об'єднавчого собору дві церкви, які взяли участь в об'єднанні (це Київський патріархат і Автокефальна церква), провели свої собори і ухвалили рішення про саморозпуск, і шляхом злиття утворили єдину помісну церкву. Юридично ця нова церква є спадкоємицею і Автокефальної церкви, і Київського патріархату", - сказав архієпископ.
Він також розповів, що буде з Московським патріархатом після об'єднання УПЦ КП і УАПЦ.
За його словами, предстоятелю МП Онуфрію прийшов лист від Вселенського патріарха, в якому йдеться про втрату главою УПЦ МП свого титулу після об'єднання КП і УАПЦ.
"З моменту обрання канонічного предстоятеля Православної церкви України він втрачає право на цей титул. Тобто з точки зору Вселенського православ’я, присутність Московського патріархату на території України вже не відповідає канонам, а канонам відповідає якраз перебування в помісній Українській православній церкві", - сказав спікер.
Водночас архієпископ Зоря додав, що Московський патріархат продовжить своє існування в Україні: "З точки зору державного законодавства, безперечно, Московський патріархат в Україні існуватиме, оскільки є люди, які обирають саме цю церкву, але, я думаю, що поступово буде відбуватися об’єднання з Православною церквою України тих, хто бажає цього добровільно".
Як раніше повідомляв Цензор.НЕТ, в суботу, 15 грудня, в Софії Київській відбувся Об'єднавчий собор, під час якого було створено незалежну Українську православну церкву.
Її главою було обрано митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія.
ДАРИНА РОГАЧУК
https://vybory.pravda.com.ua/articles/2018/12/14/7149809/
"... Тому я під свою відповідальність у своїй парафії служив інший молебень - знайшов і склав молитви за мир у нашій ситуації. Це, звісно, всіх дратувало, але формально не могло стати приводом для заборони, бо вийшло б, що священноначалля напряму проти України, а цього ніхто не хотів показувати. Це була перша крапля у розколі між мною, священиками, які думали, як я, і священноначаллям.
- Що стало останньою краплею, за яку Вас позбавили парафії?
- Причин було кілька, у тому числі груба політизація церкви і моя з цим незгода. Я все менше знаходив своє місце в ситуації, коли збираються священики з митрополитом і ведуть повністю ворожу розмову.
- Наприклад?
- Одного разу у нас були збори благочиння - це, так би мовити, церковні райони. Єпархія ділиться на благочиння, а благочиння - на парафії. І от ми зібралися, і священики починають розповідати, що у нас будуть відбирати храми. А ця тема в МП давно вже мусується, мовляв, ми у ворожому оточенні, люди нас ненавидять, скоро будуть забирати храми, і треба протистояти, захищатися.
А від кого захищатися? Один, наприклад, говорить: "Треба створити загони, щоб вартувати при храмах і відбити атаку "бандерівців". А інший взагалі в раж увійшов: "Треба подзвонити в "ДНР", щоб прислали нам підмогу!". Ну, як бути присутнім на таких зборах? Я встав і спокійно сказав, мовляв, друзі мої, ви змушуєте мене звертатися в СБУ. І щоб цього не слухати, я покинув збори і пішов.
Або така історія. Ще на початку 2014 року наш митрополит Лука зібрав всю єпархію, все духовенство, з представниками приходів, з мирянами, і поставив кілька запитань: "Чи варто "врачевать" розкол? Чи варто шукати зближення з Київським патріархатом? Як ставитися до війни, до України, до зміни влади?". І постановили два пункти: сепаратистських і радикальних настроїв не підтримувати, сприяти "врачеванию" розколу.
Коли почали ці пункти розглядати, виявилося, що всі присутні - сепаратисти, всі проти України, за єдність з Росією, тому що тільки в Росії порятунок. За другим пунктом виявилося, що як же ми будемо єднатися з проклятими розкольниками, якщо вони не повзуть до нас на колінах з покаянням? От вам і збори.
Тобто постанова хороша, все зрозуміло, не причепишся. А настрої-то протилежні. І так у нас і було в останні роки.... "