Російський суд стягнув з українського політв'язня Карпюка мільйон рублів, - адвокат Новіков

Російський адвокат Ілля Новіков оприлюднив інформацію про те, що зустрівся з українським політв'язнем Миколою Карпюком.

Як передає Цензор.НЕТ, про це він написав у Фейсбуці.

Новіков зазначив: "Микола Карпюк з Володимирського централу передає всім привіт і вітання з нагоди різдвяних свят. Я щойно вийшов від нього. Микола уважно стежив за новинами церковного життя України, дуже радий тому, що все вийшло, і впевнений, що далі буде краще. Бажає нам всім терпіння, особливо сім'ям тих, кого в Росії захопили в полон і позбавили волі.

За п'ять років у російській в'язниці Карпюк зовсім не озлобився. Напевно тому, що віруючий. Я атеїст, і мене ці п'ять років зробили жорстоким до краю. Миколу Карпюка та Станіслава Клиха в 2016 році засудив чеченський верховний суд. За повністю вигаданим звинуваченням. Головним рушієм цієї історії був голова слідчого комітету генерал Бастрикін. Справа Карпюка і Клиха мала стати внеском слідкому в український напрямок російської політики.

Читайте також: Москалькова відвідала українського політв'язня Карпюка

У лютому 2014 з уральської зони витягли смертельно хворого зека, який почав свідчити про український батальйон, який нібито воював за Дудаєва в 1994 і знищив не менше 30 російських військових. На чолі батальйону за версією слідства стояли Ярош, Музичко і Яценюк. Вже були готові докладні свідчення. Після того як Ярош відмовився їхати в пастку в Росію, а Музичко загинув, на керівну роль у справі призначили заступника Яроша Карпюка і Клиха, який випадково підвернувся під руку.

Після того, як ВС РФ затвердив їхній вирок, Бастрикін спробував подати в Інтерпол ордер на арешт Яценюка. Інтерпол моментально відшив Росію. У досьє на розшук Яценюка виявилися фальшиві експертизи. Бастрикін, схоже, відтоді втратив інтерес до цієї історії, вона більше не обіцяє ніяких успіхів, крім нової міжнародної ганьби. Йому вже не подобається нею займатися і давати про неї інтерв'ю.

Також читайте: Клих - у лікарні Магнітогорська, діагоз не повідомляють, - Новіков

Клих повільно божеволіє у в'язниці Верхньоуральська. Його старі батьки вже майже не вірять, що дочекаються його назад. Карпюк п'ять років не бачив дружину і сина. Звідкись стали вилазити особи похилого віку - батьки та вдови солдатів, загиблих у тому новорічному бою в Грозному. Оскільки російський суд вже визнав Карпюка і Клиха винними в їхній смерті, цивільні позови потерпілих задовольняються автоматично. Карпюку нещодавно приносили документ від приставів, що суд стягнув з нього мільйон рублів, і вже набігло 70 тисяч пені за несплату. Це було б смішно, якби за цими грошима на папері, які ніколи не будуть заплачені, не стояли обмануті сподівання осиротілих людей похилого віку. Родина спершу забрала у них дітей, а двадцять років по тому сказала, що вони можуть отримати компенсацію з двох українців.

Вся ця справа - п'ять років суцільної підлості, брехні, знущань і болю. За цей час Бастрикін змінив чотири великі зірки на погонах на одну дуже велику. Він член спілки письменників, кажуть пише вірші під псевдонімом Струневський.

Когда поет Мирей Матье,

Я вижу небеса.
Я нахожу свой путь во тьме,
Мне жизни суть ясна.
Я снова верю в красоту,
В божественный удел.
Я презираю суету,
Бегу от грешных дел…

"Бежит от грешных дел и видит небеса", розумієте, курва?

Якби моєю роботою не було ходити наприкінці грудня в тюрму дивитися, як там старіють хороші люди, може у мене зараз був би різдвяний настрій, і я побажав би цим постом нам усім веселих свят, як бажає і передає Микола Карпюк. Але у мене його немає, цього настрою, і я не хочу бажати всім веселих свят. Просто зараз я хочу тільки, щоб Олександр Іванович Бастрикін більше не міг наказувати мучити людей. Щоб він пішов, як йому пророкують чутки, на підвищення в Конституційний суд (один хрін, його не шкода, цей суд), або спився, або вдавився олів'є під Мірей Матьє, що завгодно".

Також читайте: Тримається бадьоро і радить українцям не їхати на ЧС-2018 в РФ, - адвокат Новіков відвідав у російській в'язниці політв'язня Карпюка

Автор: Христина Бедрик