Громадські організації підтримують просімейну й антигендерну позицію секретаря РНБО

Станом на 20 грудня 2018 року 68 рад різних рівнів (зокрема 12 обласних) проголосували звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Ради національної безпеки та оборони щодо захисту сімейних цінностей в Україні. Ці ради представляють інтереси понад 20 млн українців.

Ці ради представляють інтереси понад 20 млн українців, йдеться у зверненні громадського руху "Всі разом".

"8 грудня ефірі "Громадського радіо" Урядовий уповноважений з питань гендерної політики Катерина Левченко прокоментувала, що ініціативи захисту сім'ї місцевими радами "загрожують національній безпеці", вони неконституційні, а ініціаторів таких голосувань потрібно притягнути до відповідальності. Крім того, вона вжила зневажливо-образливі вислови, звинувачуючи у зв'язках із Російською Федерацією тих громадян України, які захищають сімейні цінності, мають патріотичні переконання та публічно висловлюють свою позицію. З відповідним зверненням вона також звернулася до Служби безпеки України", - йдеться в заяві.

"Реагуючи на суспільний резонанс після скандальних заяв Катерини Левченко, секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов на своїй сторінці в соцмережах 11 грудня зробив публікацію "Неомарксизм або подорож у безодню". У якій він солідаризується з мільйонами українців і висловлює підтримку місцевим радам щодо намірів захистити сімейні цінності в Україні. Секретар РНБО зазначив, що сьогодні необхідно "відновити в національному законодавстві використання терміну "стать" замість штучно внесеного терміну "гендер", зокрема домогтися реалізації вимог, що містяться у зверненнях місцевих рад щодо захисту сімейних цінностей в Україні. Олександр Турчинов звернув увагу, що ЛГБТ-спільнота не може нав'язувати суспільству свій спосіб життя, вимагати для себе особливого ставлення, крім того, закріплюючи його в законодавстві, руйнувати суспільну мораль і традиційні цінності нашої нації. Секретар Ради національної безпеки й оборони зазначив, що "міцна повноцінна сім'я, яка здатна народити, захистити і виховати дітей, сьогодні є одним із найважливіших чинників національної безпеки", - наголошується в зверненні.

"Виходячи з вищенаведеного, керуючись статтею 40 Конситуції України:

повністю поділяємо позицію Олександра Турчинова в непохитному дотриманні захисту національних інтересів України. Підтримуємо його думку, що однією з реальних загроз для нашої країни є катастрофічне скорочення населення. Мінімізувати цю проблему здатна міцна повноцінна природна сім'я. Саме збереження традиційних сімейних цінностей є одним із найважливіших чинників національної безпеки. Духовні, морально-етичні, культурні, історичні цінності суспільства визначаються Законом України "Про основи національної безпеки України" як об'єкти національної безпеки і вимагають державного і суспільного захисту. Тому позиція секретаря РНБО є законною, справедливою і патріотичною", - резюмується у зверненні.

Підписанти:

• Громадська організація "Громадянський рух "Всі разом!";
• Міжнародна громадська організація "Асоціація журналістів, видавців та мовців "Новомедіа";
• Громадська організація "Громадянський рух людей з майбутнім "Любов проти гомосексуалізму";
• Громадська організація "Національний конгрес батьків України";
• Громадська організація "Міжнародний Центр Батьківства";
• Громадська організація "Капеланське служіння війську";
• Всеукраїнський благодійний фонд "За гідність людини";
• Громадська організація "Всеукраїнський культурно-просвітницький центр "Нове життя";
• Громадська організація "Об’єднання багатодітних родин "Древо";
• Благодійний фонд "Сім’Я";
• Громадська організація "Ділові українські жінки";
• Благодійний фонд "Дари навчання";
• Міжнародна організація "Реформація";
• Мукачівський Благодійний фонд "СКЕЛЯ";
• Громадська організація "Івано-Франківський хотстиянський рух "За життя";
• Благодійна організація "Благодійний фонд "Віднова плюс";
• Громадська організація "Місія Милосердя й Справедливості";
• Громадська організація "Народні збори України в Тернопільській області";
• Міжнародний альянс для розвитку християнської освіти "МАРХО";
• Громадська організація "Християнська служба порятунку";
• Громадська організація "Товариство християнських комунікацій "Виноградник";
• Благодійний фонд "Благодать Бога";
• Громадська організація "Християнське товариство "Єдність";
• Громадська організація "Асоціація християн юристів "Хушай";
• Соборне Патріарше товариство святого Рівноапостольного Великого київського князя Володимира;
• Християнське товариство "Єдність";
• Громадське об’єднання "Християнська Україна".

"УВАГА: ті громадські організації, які мають намір підтримати просімейну та антигендерну позицію Олександра Турчинова, просимо повідомити про це на електронну скриньку: [email protected]", - додали в русі.

Також відкритий лист на підтримку суспільної моралі, сімейних цінностей в Україні та заяви Секретаря РНБО Олександра Турчинова щодо небезпеки гендерної ідеології написали представники наукової спільноти України.

Далі наводимо текст листа і список підписантів.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

від наукової спільноти
на підтримку суспільної моралі, сімейних цінностей
в Україні та заяви Секретаря РНБО Олександра Турчинова
щодо небезпеки гендерної ідеології

Наше занепокоєння викликане, передусім, протиправними вчинками Урядового уповноваженого з питань гендерної політики Катерини Левченко, яка, перевищуючи межі своїх повноважень, у порушення положень ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України "Про державну службу", Постанови Кабінету Міністрів "Про Урядового уповноваженого з питань гендерної політики" та ін., 8 грудня в ефірі Громадського радіо заявила, що ініціативи захисту сім’ї місцевими радами загрожують національний безпеці, а ініціаторів таких голосувань потрібно притягнути до відповідальності, і звернулася з відповідними зверненнями до Служби безпеки України. Цими діями Катерина Левченко замахнулася на обмеження прав та законних інтересів громадян України.

На захист традицій і моралі українського народу висловився Секретар РНБО Олександр Турчинов, обґрунтовано висвітлюючи об’єктивну реальність, з метою виявлення і попередження негативних і протиправних тенденцій поширення гендерної ідеології у суспільстві, що загрожує самобутності і національній безпеці українського народу. Відбувається, як справедливо наголосив Олександр Турчинов, "…боротьба за права "пригноблених" шляхом придушення "гнобителів".

І не забарилися цькування й звинувачення у так званій "дискримінації" від ліберально налаштованих організацій.

У контексті зазначеного виникає питання: чи може критика форм ризикованої чи аморальної поведінки тлумачитися як дискримінація, в якій намагаються сьогодні звинуватити Секретаря РНБО Олександра Турчинова?

Не очікуючи відповіді на поставлене запитання, із жалем наголошуємо, що захист інституту сім’ї та суспільної моралі в нашій держави сьогодні перестає бути пріоритетом. Це стає очевидним, зокрема, з наступного.

Якщо до грудня 2010 року в Україні діяло окреме Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, то дотепер сімейна політика залишалася поза пріоритетними напрямками уряду. Також Постановою КМУ від 27 травня 2015 року № 333 ліквідовано Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі.

Отже, сьогодні відсутня державна інституція, яка б була здатною компетентно відповісти на згадані виклики і була б наділена відповідними повноваженнями. Сьогодні це завдання взяли на себе громадські активісти та організації, релігійні спільноти, науковці, батьківські комітети тощо.

Водночас питання суспільної моралі та захисту інституту сім’ї є об’єктом національної безпеки України. З огляду на це, своєчасною й доцільною виявилася стаття Секретаря РНБО Олександра Турчинова "Неомарксизм або подорож у безодню" (http://turchynov.com/news/details/neomarksizm-abo-podorozh-u-bezodnyu), яка глибоко викриває приховану загрозу гендерної ідеології, її невідповідність законодавству України та основним цінностям більшості українського народу.

Як наслідок, ігнорується воля народу, створюється потенційна небезпека для існування та гармонійного розвитку демократичного суспільства. З огляду на це наголошуємо, що станом на 20 грудня 2018 року 68 рад різних рівнів (зокрема 12 обласних рад), які представляють інтереси понад 20 млн українських громадян, ухвалили звернення захисту українських сімейних цінностей та інституту сім’ї. Сьогодні "наріжним" принципом української правотворчості протиправно стає принцип гендерної рівності. Тоді, як згідно зі ст. 8 Конституції України, таким засадничим принципом є принцип верховенства права, одним із проявів якого є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а й включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства" (Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004 р.).

Отже, висловлювання та погрози, які дозволила собі Катерина Левченко, порушують конституційний принцип верховенства права та зазіхають на основи національної безпеки в Україні. У зв’язку з цим слід згадати ч. 2 статті 10 "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод",  де зазначається, що здійснення свободи вираження поглядів, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі тощо. З огляду на вказане постає питання: громадяни з традиційними переконаннями становлять загрозу національній безпеці?

Це свідчить про початок репресій в Україні, як це було за часів комуністичного режиму, коли особи, незгодні з панівною ідеологією та каральною політикою держави, вважалися "ворогами народу" і зазнавали репресій, і усе законодавство підлаштовувалося під ідеологію правлячої верхівки і право ставало інструментом політики, а не мірилом добра і справедливості.

Доречною є цитата зі згаданої статті Олександра Турчинова: "Залишається ще внести деякі поправки до законодавства стосовно укладення шлюбів, усиновлення дітей  і, звичайно, посилення кримінального переслідування незгодних… і ось, будь ласка, маєте "толерантне" суспільство, де не має місця носіям таких "стереотипів", як віра, мораль, любов". Відтак, вперше в історії України через запровадження гендерної політики створюється загроза для фундаментальних цінностей та природних прав громадян. Під прикриттям "гендерної рівності" відбувається цілеспрямоване та послідовне просування маніпулятивних моделей "боротьби з дискримінацією сексменшин", що неодмінно зумовлює дискримінацію громадян із природною (гетеросексуальною) установкою, традиційної сім'ї з репродуктивною здатністю.

Потрібно нагадати, що, згідно статті 24 Конституції України, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Крім цього, згідно статті 15 Конституції України "жодна ідеологія не може визнаватися державою як обо'язкова", зокрема гендерна ідеологія.

Враховуючи зазначене, ми, що нижче підписалися, вважаємо неприпустимими агресивні дії Урядового уповноваженого з питань гендерної політики Катерини Левченко, яка воліє використовувати спецслужби як каральний інструмент держави проти громадян України, які відстоюють сімейні цінності та права дітей на безпечний інформаційний простір. Така поведінка Катерини Левченко як державного службовця високого рангу створює загрозу для громадського активізму та ще більше наражає їх на небезпеку в умовах, коли правозахисники в Україні дедалі частіше зазнають нападів.

Вважаємо, що Президент України, уряд та правоохоронні органі мають дати політичну та правову оцінку таким заявам Катерини Левченко з метою припинення шельмування, підбурювання до ненависті та недопущення злочинів проти громадських активістів, які захищають сімейні цінності та права дітей в Україні.

Закликаємо Кабінет Міністрів України ліквідувати посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, як ідеологічно заангажовану та функціонуючу на засадах, що суперечить Конституції та законодавству України.

Підписанти
1. Турчинова Анна Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент;
2. Медведєва Марина Олександрівна, доктор юридичних наук, доцент;
3. Медведєв Володимир Вікторович, доктор медичних наук, доцент;
4. Жалко-Титаренко Валентин Сергійович, доктор медичних наук;
5. Ольховський Владислав Сергійович, доктор фізико-математичних наук;
6. Решетинський Валерій Миколайович, кандидат технічних наук;
7. Жданова Ірина Анатоліївна, кандидат історичних наук, директор НУО "Фонд "Відкрита
політика";
8. Сіданич Ірина Леонідівна, доктор педагогічних наук, професор;
9. Львова Олена Леонідівна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник;
10. Хитра Зоя Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент;
11. Гридковець Людмила Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент;
12. Гусак Петро Романович, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії
Українського католицького Університету;
13. Антонець Марина Олексіївна, кандидат психологічних наук, доцент;
14. Горгота Олеся Богданівна, кандидат філософських наук, правозахисниця;
15. Юрченко Едуард Анатолійович, кандидат філософських наук, правозахисник;
16. Рзаєва Світлата Леонідівна, кандидат технічних наук;
17. Сиротич Наталія Богданівна, кандидат педагогічних наук;
18. Бойченко Михайло Іванович, доктор філософських наук, професор;
19. Івашків Ірина Миколаївна, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник;
20. Левченко Вікторія Вікторівна, кандидат філософських наук;
21. Кондратик Лідія Михайлівна, кандидат соціологічних наук;
22. Огірко Ростислав Семенович, кандидат юридичних наук;
23. Петренюк Дмитро Анатолійович, кандидат фізико-математичних наук;
24. Убогов Сергій Генадійович, кандидат фармацевтичних наук, доцент, голова громадської
ради при МОЗ України;
25. Андрійчук Андрій Віталійович, кандидат ветеренарних наук;
26. Гура Віталій Олексійович, аспірант кафедри богослов‘я та релігієзнавства НПУ ім.
Драгоманова;
27. Погоріленко Артур, аспірант кафедри Господарського права КНУ ім. Тараса Шевченка;
28. Канофоцький Михайло Омелянович, координатор Християнської Суспільної Платформи.

Автор: Лариса Кононенко