"Гради" на озброєнні ЗСУ може замінити реактивна система залпового вогню "Берест"
Концерн "Укроборонпром" включив її в список 5 головних розробок 2018 року.
Про це Цензор.НЕТ повідомляє з посиланням на прес-службу державного концерну "Укроборонпром".
Бойова машина була розроблена державним підприємством "Шепетівський ремонтний завод", причому в ній використовуються компоненти виключно українського виробництва.
"Використання сучасних цифрових технологій і нове шасі вітчизняного виробництва дають "Бересту" ключові бойові й експлуатаційні переваги. Застосування нової цифрової системи управління вогню дозволяє екіпажу, не залишаючи кабіни, проводити підготовку до стрільби, зокрема - топогеодезичну прив'язку", - сказано в повідомленні.
В "Укроборонпрому" стверджують, що цифрові технології інтегрують "Берест" у систему обміну інформацією на поле бою. Це дозволяє розрахунку РСЗВ у режимі реального часу отримувати точні координати ворога, що надходять з дронів, контрбатарейної радіолокаційної системи і інших систем спостереження. Це в рази підвищує точність і ефективність ведення вогню.
Крім того, нова РСЗВ має потужніший залп - до 50 реактивних снарядів, замість 40 у "Граду".
"Берест" встановлено на новому шасі від "КрАЗ" - 5401НЕ з колісною формулою 4х4.
"Загалом, "Берест" порівняно з "Градом" має велику потужність залпу, точність ведення вогню, інтеграцію в цифрові системи управління і наведення артилерії, велику мобільність і вимагає менше часу для відкриття вогню", - підводять підсумки в "Укроборонпромі".
Шах и мат короче 
Точность баллистического оружия, сама по себе, зависит не от прицельных данных, а от технических характеристик оружия и боеприпасов. Точность, это когда фактический процесс максимально соответствует теоретическому - когда снаряд падает именно на том расстоянии и в том направлении, которые теоретически соответствуют данному вертикальному углу наклона и горизонтальному углу поворота.
Самое точное, даже идеальное, орудие, малоэффективно при неточных прицельных данных.
Самые точные прицельные данные, малоэффективны, если орудие допускает работу с конечным результатом "плюсминускилометр"
Вот то, что координаты в реальном времени и электронное управление прицеливанием, дают возможность РСЗО охотиться на движущиеся цели, это да - это сила!
Например сейчас Град, после 20-секундного(или тем более менее длинного) залпа, для ствольной артиллерии практически неуловим, даже если его засечет контрбатарейный радар и будет видеть дрон. Может я и недооцениваю артиллеристов-гаубичников, но мне кажется они не смогут, на ручном прицеливании, вести движущуюся цель.
Ну и например - при прямом попадании снаряда в бензовоз он получит офигенную дыру в цистерне и сгорит в хлам, а при ошибке наводчика и разрыве снаряла в 2-3-х метрах от бензовоза, он получит множественные не очень офигенные пробоины в цистерне и сгорит в хлам. Во сколько раз менее эффективен результат от выстрела во втором случае?
Танк едет навстречу гаубице, наводчик в общем-то не ошибся и его осколочно-фугасный снаряд прилетел прямо танку в лоб, в 700-миллиметровую броню и у экипажа целую неделю звенело в башке. Но другой пушкарь, в отличии от первого, малость ошибся в азимуте и его осколочно-фугасный снаряд упал в метре-полтора сбоку от танка, пробив осколками тонкий корпус за катками в боевом пространстве и моторном отсеке .... Во сколько раз точный выстрел первого наводчика-"снайпера", эффективнее выстрела второго "лузера"?
а кому-то придётся
Вот ты, полковник ГРУ в отставке, видел глаза своей малолетней внучки, в то время когда этот самый Град сыпется вокруг твоего дома, в том числе и в двух-трех десятков метров от тебя? Твои руки чувствовали ту крупную дрожь, которая бьет тело ребенка в такие моменты?