Новели кримінального закону полегшили перспективи викрадачів людей, особливо якщо викрадачами є посадовці, - Бабін

Потрібно виконати багато роботи з удосконалення законодавства щодо протидії насильницьким зникненям і практики його застосування.

Про це в блозі на УП написав доктор юридичних наук, професор, екс-представник президента в окупованому Криму Борис Бабін, інформує Цензор.НЕТ.

Він зазначає, що питання насильницьких зникнень із початку російської агресії стало помітним у нашому інформаційному полі, адже періодично з'являються трагічні історії про людські долі на окупованих територіях і про "секретні в'язниці СБУ".

Крім того, минулого року в Україні перебувала Робоча група ООН щодо насильницьких зникнень, яка надала первинні коментарі та готує фундаментальний звіт щодо ситуації в Україні.

Читайте також: Україна повністю готова до проведення публічних слухань у справі "Україна проти Росії (Крим)", - Мін'юст

Бабін також нагадав, що Україна з 2015 року приєдналася до Міжнародної конвенції про захист всіх осіб від насильницьких зникнень, і про поточну співпрацю з Міжнародним кримінальним судом стосовно розслідування насильницьких зникнень в умовах конфлікту.

Про те, що відбувається з розслідуваннями насильницьких зникнень в Україні і як виконуються міжнародні зобов'язання у цій сфері, 21 лютого говорили в парламентському Інституті законодавства на круглому столі "Міжнародні стандарти забезпечення права на безпеку та особисту недоторканність". Крім вчених, в обговоренні взяли участь представники СБУ, Національної поліції, Мінсоцполітики, офісу омбудсмена і парламентських комітетів, а також юристи.

"Спроби реалізувати приписи Міжнародної конвенції про захист всіх осіб від насильницьких зникнень призвели до вкрай суперечливих результатів. Зокрема, ми запровадили в Кримінальному кодексі окрему нову статтю 146-1 щодо насильницьких зникнень, яка наразі відрізняється від "старої" статті 146 "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини".

Читайте також: Зникнення людей, доноси, "віджимання" власності, - представник омбудсмена Лисянський про беззаконня в ОРДЛО

Бо за ст. 146-1 слід кваліфікувати викрадення особи представниками України чи іноземної держави, які відмовляються визнавати факт обмеження свободи цієї особи своєю владою.

За ст. 146 наразі мають розслідувати викрадення особи виключно іншими приватними особами; але при цьому, як не парадоксально, таке викрадення розцінюється законодавцем як небезпечніше, ніж здійснене посадовими особами. Бо терміни позбавлення волі за ст. 146 триваліші, ніж за ст.146-1", - зазначає Бабін.

За його словами, практика свідчить, що насильницькі зникнення в умовах збройного конфлікту та окупації правоохоронці кваліфікують саме за цими статтями, "забуваючи" про ст. 438 Кримінального кодексу, яка встановила суворішу відповідальність за порушення законів та звичаїв війни. Крім того, за ст. 438 немає терміну давності, а за "цивільною" статтею 146-1 він є.

"Отже, новели кримінального закону, як не парадоксально, полегшили перспективи викрадачів українських громадян, особливо якщо такими викрадачами є самі ж посадовці", - пише Бабін.

Читайте також: Перші слухання за позовом України до РФ з прав людини в окупованому Криму відбудуться в ЄСПЛ 27 лютого, - Петренко

Також, на його думку, особливо суперечливою є підслідність ст. 146-1, яку віднесено до повноважень Національної поліції.

"Зважаючи, що звинувачення у насильницьких викраденнях лунають в України здебільшого на адресу посадовців СБУ, військової влади та самої Нацполіції (ну, й не забуваємо про викрадення, вчинені представниками держави-агресора), очікувати ефективності саме від слідчих Нацполіції у таких справах було б занадто оптимістично", - зазначає він.

Бабін наголошує, що, крім цього, є і низка інших, не менш важливих проблем, серед яких: "реалізація (а точніше ігнорування) виконавчою владою закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти", соціальна допомога сім'ям насильно зниклих осіб та надання спеціальної підтримки сім'ям викрадених осіб у межах бюджетних програм, розпорядником яких є Мінокупації.

Читайте також: Росія вдало лобіювала свої державні інтереси в Азовському морі, використовуючи українську корупцію і рибну мафію при владі, - екс-представник президента в Криму Бабін

"І, звичайно, окремим і важким питанням стає дотримання сторонами конфлікту вимог міжнародного гуманітарного права і відповідна робота Міжнародного комітету Червоного Хреста", - пише Бабін.

Тому, за його словами, є багато роботи щодо вдосконалення законодавства з протидії насильницьким зникненням і практики його застосування.

"Як би сумно не було це говорити, але наразі ця проблема може торкнутися кожного. Тому її рішення сьогодні є нашою спільною справою", - зазначив він.

Автор: Лариса Кононенко