Gazeta Wyborcza: Сценарій із "зеленими чоловічками" в Латвії нереальний

Польське видання Gazeta Wyborcza стверджує, що старша частина російської меншини мріє про те, щоб у Латвію увійшла "їхня армія". Поява в балтійській країні "зелених чоловічків" їх би втішила. Але такий сценарій, швидше за все, нереальний, пише видання.

Як наголошується в статті Gazeta Wyborcza, передає Цензор.НЕТ, більшість молодих етнічних росіян у країні відкидають такі погляди. У цілому в Латвії, в якій живе майже два мільйони людей, кожен третій належить до російської національної меншини. У Ризі цей відсоток ще більший. У столиці понад половина жителів говорять російською.

Але не варто шукати російськомовні назви на ризьких вулицях. Написів кирилицею на урядових відомствах теж немає. Держава говорить зі своїми жителями винятково латвійською мовою.

Ті, хто не володіють нею, не можуть заповнити самостійно паперів, не відкриють власну фірму, не зможуть подати заяву на отримання пільг. Спроба надати російській мові статус державної в Латвії на референдумі кілька років тому провалилася.

Читайте також: "Вплив РФ дуже великий, проте Україна вистояла", - представник спостерігачів від Європарламенту Росатті про вибори

"У нас над латишами є певна перевага, тому що ми розмовляємо мінімум двома мовами. Але вони не ставляться до нас, як до рівних", - говорить російськомовна студентка Лаура.

Її друзі і знайомі розмовляють виключно російською. Але дівчина скаржиться, що в магазині в центрі міста, де вона працює два тижні, латвійці дивляться на неї скоса, коли вона відповідає їм російською.

"Кілька разів чула від клієнтів, що я окупант. І мовою окупанта вони говорити не будуть. Те ж саме в університеті. Як тільки хтось бачить, що я пишу в телефоні кирилицею, зі мною перестають розмовляти. Думаю виїхати з Латвії, тому що держава нам нічого не дає", - говорить Лаура, визнаючи, однак, що головна причина її рішення - це низький заробіток.

За свою роботу дівчина отримує 2,5 євро на годину. На місяць виходить 430 євро, що дорівнює мінімальній зарплаті в Латвії. Колишній президент латвійського державного телеканалу Іварс Белте пояснив, що страхи щодо лояльності численної російської меншини з'явилися з дня здобуття незалежності в 1991 році. Після того як Кремль анексував український Крим в 2014-му, вони тільки посилилися.

"Частина старшого покоління мріє про те, щоб в країну увійшла "їхня армія". Вони б зраділи присутності "зелених чоловічків". Але це малоймовірно. Більшість росіян так не думають", - говорить Белте. Щоб заспокоїти настрої, пов'язані з можливим російським вторгненням, армія Латвії організувала в минулому році закритий семінар для журналістів.

Також читайте: Росія намагається послабити і дестабілізувати ЄС, - спадкоємиця Меркель Крамп-Карренбауер

"Переконали мене, що у нас є розумна стратегія на випадок атаки, яка дозволить нам захищати Ригу два дні. За цей час на місце мають прибути наші союзники по НАТО. Раніше я думав, що у нас немає жодного обдуманого плану на випадок вторгнення. На щастя, це не так", - пояснив Белте.

Автор: Леся Карпенко