Перехід на кераміку, комбінація матеріалів, унікальність і ліквідація державної монополії, - болгарський експерт з екіпірування Димитров про те, як Україні створити ефективний бронежилет. ФОТО

Офіцер резерву збройних сил Болгарії та експерт з озброєння та екіпірування Калин Димитров вважає, що для отримання дійсно ефективних якісних бронежилетів Україні потрібно позбутися державної монополії у військовому виробництві, а українським виробникам - вивчити світовий досвід.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це він написав у фейсбуці.

"У квітні-травні 2014 року бронежилетом називали будь-який чохол з двох сталевих пластин. "Відповідність" перевірялася "практичним способом" - ставили пластину на 10 метрів і перевіряли 5.45 7Н10, або в народі ППшками. Не пробивало – добре - пробивало - нуууууу ... Протиосколкова броня була представлена переважно німецькими "Флак" вестами і, скажімо, в гомеопатичній кількості. Із шоломами ситуація була сильно подібна.

Потім (це вже до кінця року, наскільки я пам'ятаю) з'явилися бронежилети Корсар М3 в кількостях. Якість пошиття була ... Обійняти і плакати. Але - це був бронежилет з протиосколковим захистом. У ньому стояли сталеві бронепластини з протирикошетним покриттям (наскільки воно прибирає рикошети я персонально не перевіряв і не можу сказати).

Дивіться також: Ми впевнюємося в якості на всіх етапах контролю, - у Міноборони показали, як перевіряють бронежилети. ВIДЕО

Загалом, такий собі бронежилет. Ергономіка між 0 і -1, якість пошиття на рівні дуже китайського китайця, колір теж незрозумілий (чому в Україні це називають "оливою", я не знаю), в ПНВ світиться як дорожня реклама (ІК просочення чохла? Ні не чули). Всі липучки і пластикові елементи – неякісні. Розпещеним гнилими капіталістичними бронежилетами таких брендів як First Spear, Warrior Assalut System і Armour Express індивідам, як ваш покірний слуга, він, звичайно, не сподобався (відразу і назавжди)", - пише він.

"Тут невеликий ліричний відступ - я багато разів писав, що державна монополія у військовому виробництві - це зло, і що там, де її немає, українська приватна ініціатива домоглася відмінних результатів і вже виробляє продукцію на світовому рівні. Одне з цих напрямках - це розвантажувальні жилети, чохли для бронежилетів, плитконоски і так далі. Там компаній багато, і я не буду перераховувати - тим більше що за рекламу мені не платять. Взагалі-то за якістю і частково за технічними рішеннями Україні є що запропонувати, не тільки на внутрішньому ринку, але і в ЄС ", - уточнив експерт.

Однак, як пише Димитров, щодо броні - як м'якої так і броні пластин, українським виробникам до світового рівня далеко. Причиною такого стану справ він вважає відсутність власної школи балістики:

"Хлопці, вибачте мені, але ноу-хау у виробництві, наприклад, м'якої броні - це не відрізати стільки і стільки шарів одного балістичного матеріалу (згідно зі специфікацією виробника того ж матеріалу) і зшити їх у пакет. Хороші сучасні бронежилети - це комбінація різних матеріалів або своя технологія "ущільнення" цих матеріалів (наприклад 40 шарів UHMWPE в шведському бронежилеті тонше ніж 28 шарів в українському). Оптимальний м'який пакет (знову ІМХО) - це комбінація параарамідів, UHMWPE і голд флексу), запаяна в водонепроникному пакеті ультразвуком і рівнем не менше NIJ IIIA + 7.62х25 ТТ, V 50 оскольської A3/6723 не менше 620 м/сек і вагою не більше 6 кг/кв.м. Щоб зробити такий, потрібно трішки попрацювати, мати внутрішню лабораторію і працювати не "просто так", а трошки прочитати сучасні дослідження з балістики і особливо NIJ 0101.06".

Подібний проблеми стосуються і виробництва бронеплит, вважає він:

"Мало брати кераміку з Китаю і робити такі ж "китайські плити", але в Україні. Потрібно трошки побігати подивитися, подумати і почати робити свої рішення. Крихітна Болгарія дуже близько до свого власного закритого циклу виробництва, при тому 90% - це експорт. Одне з основних гальм розвитку - це державна монополія на експорт, через що основним ринком для українських виробників залишається сама Україна, де ТУ якщо не повною відстій, то біля нього і на ніякими "стандартами НАТО" навіть не пахне ...

Час переходити зі сталі на кераміку, час переходити на бронежилет модульної конструкції, пора закладати таку систему, яка буде актуальна ще років 15. Тобто, не дивитися, що може вам запропонувати "український виробник" (тим більше той, у якого негласна монополія в поставках), а чарівним "пенделем" животворящим пхнуть всіх українських бронеїжаків, щоб вони полетіли".

Також читайте: На сайті Міноборони була викладена документація, яка підходила тільки для виробника бронежилетів ТЕМП-3000, - Молодан про справу щодо закупівель майна для ЗСУ

За словами Димитрова, якщо розвитку виробництва в Україні не станеться, то це може означати чийсь меркантильний інтерес у продовженні виробництва неякісної продукції: "Знаючи Україну і "особливості місцевого бізнесу", тут потрібно шукати CUIBONO, або кому це вигідно. При тому в чисто фінансовому аспекті".

На схемі британський бронежилет і шолом Virtus, яким замінили прийнятий 10 років тому бронежилет Оспрей. На думку автора - це і є бронезахист нового покоління.

Димитров підкреслив, що ергономіка і вага бронежилета - це здоров’я солдат:

"Дешевше прийняти новий бронік, який більш вдало розподіляє вагу, ніж потім займатися реабілітацією хребта у солдатів. Зменшення ваги за рахунок більш сучасних матеріалів - і воно туди ж".

Автор: Леся Карпенко