Національному інституту раку збільшать фінансування вдвічі - до 4,26 млн грн, - Супрун

Тепер принцип цільового фінансування працюватиме і в медичній науці - з вересня "гроші підуть за дослідженнями". Це забезпечить ефективне використання коштів платників податків і справедливу оцінку наукових досягнень.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це на своїй сторінці у Facebook написала в.о. голови МОЗ Уляна Супрун.

За її словами, старий принцип фінансування не був орієнтований на результат: із бюджетних коштів фінансувалися ставки науковців, а не їхні наукові роботи: "Виходить, так що держава фінансує установи незалежно від того, як працюють і чи взагалі працюють її співробітники. Науковці, що не роблять жодних вагомих досліджень, отримують таку ж зарплату, як і ті, що змінюють медичну науку. Причина - недосконала система фінансування та відсутність факторів мотивації. http://bit.ly/2vAtfjl, http://bit.ly/2Z7qR0m".

Водночас, зазначає Супрун, медицина не може розвиватися без наукових робіт та відкриттів. А нові медичні наукові відкриття можуть кардинально трансформувати систему надання медичних послуг та зберегти та продовжити життя пацієнтів.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Депутати хочуть залишити "Феофанію" лікарнею "для своїх", - Супрун

"Саме тому ми змінюємо фінансування закладів, які займаються медичною наукою. Спеціальна комісія оцінила результати наукової діяльності закладів вищої та післядипломної освіти і наукових установ, що належать до сфери управління МОЗ України.

За результатами цієї оцінки більше фінансування отримають заклади, що займаються науковою діяльністю на сучасному міжнародному рівні та публікують свої роботи у вагомих наукових виданнях", - повідомила вона.

За словами Супрун, фінансування буде розподілятися за чіткими критеріями результативності наукової роботи (більше про них тут: http://bit.ly/30MBtST).

В.о. голови МОЗ повідомила, що найбільше коштів отримає Національний інститут раку - 4,26 млн грн замість 2, 64 млн грн, а Харківський національний медичний університет отримає 3,22 млн грн замість 1,46 млн грн.

Водночас Одеський національний медичний університет взагалі не отримає фінансування з державного бюджету, адже не подав звіти до МОЗ України.

Крім того, деякі заклади не отримають фінансування через те, що їхні дослідження не мали актуальності, практичного значення або наукової новизни. Держава не фінансуватиме заклади, що не мають результативних показників, як статті у виданнях, що індексуються міжнародними наукометричними базами Web of Science, PubMed та Scopus.

Також не отримають фінансування і ті заклади, що надавали недостовірну інформацію про публікації в журналах, які входять до міжнародних наукометричних баз.

Говорячи про те, що ці зміни означають для українських медиків і пацієнтів, Супрун повідомила, що кошти платників податків будуть використовуватися ефективно. Більше не можна буде отримувати фінансування за винайдення велосипеду. Псевдонауковці не отримуватимуть державного фінансування.

Читайте: Ліки за електронним рецептом вже отримало більше мільйона українців, - МОЗ

Також, нові правила будуть створювати для науковців умови чесної конкуренції за державне фінансування. Держава фінансово стимулюватиме науковців займатися інноваційними відкриттями, що визнаються на міжнародному рівні та публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та/або Scopus та мають імпакт-фактор. (імпакт-фактор - це показник співвідношення цитування міжнародних наукових журналів, їхньої значимості. Залежно від кількості публікацій в наукових виданнях з різним імпакт-фактором можна оцінити актуальність дослідження та його доброчесність).

Крім того, наукові заклади будуть зацікавлені брати на роботу більше ефективних дослідників, аби отримати фінансування.

Такий підхід також сприятиме інтеграції української медичної науки у світову та дасть можливість українським науковцями брати участь у міжнародних конкурсах на гранти.

"Важливо розуміти, що не існує якихось унікальних особливостей розвитку української науки. Медична наука не може розвиватись в ізоляції. А кошти платників податків мають витрачатися не на переписування статей та імітацію наукової діяльності, а на розвиток в Україні здорового глузду та якісної науки", - резюмувала Супрун.

Автор: Наталя Джума