Марш Захисників України розпочався в Києві. ВIДЕО

И что этим хотят сказать "элитники"? Что порошенко обожают и хотят видеть его главнокомандующим?
Не обольщайтесь: все, что хотел сказать народ, он сказал на выборах. Порошенке - под зад, а Зеленскому карт-бланш.

Українці, не дивуйтеся кацапській істерії. Для козломордих само слово "незалЄжність" (як вони його вимовляють) - найстрашніний удар по їхніх мізках.
Скрєпнодуховні, ми задоволені вашою колективною істерикою.

Я у серпні 1991 відпочивав у Литві, у провінційному містечку. Бачив працьовитих, згуртованих людей. За тиждень до ГКЧП розпитував про деталі та нюанси торішньої акції "Балтійський шлях". І про безстрокове пікетування будівлі кгб у Вільнюсі з приводу розстрілу Мядінінкяйських митників.
Поспілкувався з колоритним фотографом біля Парламенту. Мою увагу привернув "стовп ганьби" - стовп з підпорами з дощок, куди були прибиті цвяхами совкові паспорти, військові та партійні квитки. Багато гасел литовською, російською лише два: "Ельцин, Литва с тобой!" та "Литовцьі, простите нас!".
Про путч дізнався від таксиста, який врубив приймач на повну потужність.
Мовлення каунаського телецентру було вирублене. Лише масква в ефірі.
Пішов до місцевого осередку Саюдіса, назвався, попросив звести мене з тамтешніми зв'язківцями. Поділився з ними досвідом миттєвого розгортання ЗЦВ ("запасного центра вещания", мав досвід практичних тренувань). Деталей не наводжу. Литовську частину відомої пісні "Bunda jau Baltija" вивчив напам'ять, її постійно давали в ефір. А відеокамеру (старий Панасонік) нам дав у користування літній грузин, кінооператор на ім'я СімОн, який відпочивав з двома онуками-близнятами, років п'яти.
21.08 ми вже почали святкувати провал путчу. А потім день за днем - звістки про оголошення Незалежності колишніми совковими республіками. І нарешті 24.08 - Україна.
У Вільніюсі будівля кгб була спустошена, на дверях була картонка з написом "Muzejas Genocidos Lietuvos". А пацани продавали по 15 коп. сувеніри - камені від лєніна.
26.08 повернувся до Києва, відразу пішов до ВР. На площі відбувалося щось дивне - публіка освистувала Руцького і ще якогось візітера, вже забув кого.
І на всіх алеях парку гуртувалася публіка у святковому настрої.
Це НАШЕ свято і ніколи вороги не зіпсують нам його. Зі Святом, дорогі українці!

Геращенко и тут отметилась

Был с сыном на марше защитников. Очень эмоционально получилось в отличие от официального мероприятия. Все, что называется, от мала до велика, провожали защитников аплодисментами, поддерживали патриотическимм гаслами! Прошлись в колонне от парка Шевченка до майдана вслед за военными. Очень много патриотически настроенных людей, были приятно удивлены!