Гірничо-збагачувальні комбінати закликають депутатів не підвищувати податковий тиск

На українських ГЗК сподіваються, що держава не залишить співробітників підприємств без роботи і грошей на життя.

Українські підприємства опинилися під податковим тиском, вважають провідні українські експерти. Обіцяні реформи, на їхню думку, не допомагають вітчизняному бізнесу, а навпаки – затискають його в податкових лещатах.

На криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатах вже заявили, що першими під ударом опиняться десятки тисяч осіб. Адже через спроби парламенту підвищити ренту на видобуток залізної руди майже в чотири рази ГЗК не зможуть конкурувати на світових ринках. Що буде з працівниками і що втратить країна – дізнавалися кореспонденти "Сьогодні".

В Інгулецькому кар'єрі людина поруч з величезним самоскидом здається крихітною, як комаха. А самоскиди, водночас, здаються іграшковими на тлі самого кар'єра. Він – найбільший у Європі.

Десятки мільйонів тонн залізної руди щорічно ці самоскиди вивозять на поверхню. Тут, поблизу Кривого Рогу, її добувають не тільки для українських металургів. На цій сировині працюють підприємства в Європі і Китаї.

Але замість боротьби з конкурентами на міжнародних ринках на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті тепер думають, як побороти наслідки податкових нововведень.

Читайте також: Законопроєкт 1210 пропонує практику оподаткування, яку не використовує жодна країна, - PWC

"На сьогоднішній день трудові колективи Криворіжжя досить стурбовані ситуацією в частині того, що це може торкнутися безпосередньо кожного працівника – за соціальними програмами, за програмами, які пов'язані з персоналом. Нам це дуже неприємно і незрозуміло. Ми змушені вимагати, що думка гірників все ж має враховуватися під час формування таких законів, під час їхнього розгляду", – заявляє генеральний директор ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" Олександр Герасимчук.

Йдеться про те, що парламент планує збільшити ренту на видобуток залізної руди. Для Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату вона зросте майже в чотири рази і стане найбільшою в світі. Законопроект N1210 промисловці вже назвали вбивцею національного виробника. Автори документа не порадилися ні з великим бізнесом, ні з малим, кажуть фахівці.

"За нашими найскромнішими оцінками, додаткові витрати наших підприємств складуть 8,5 млрд на рік. Для багатьох компаній це буде непосильним збільшенням і призведе до того, що і галузь втратить, і трудові колективи", – каже голова асоціації металургів України Сергій Біленький.

Керівники різних підприємств кажуть – такі податки їх задушать. А це означає, що і держава не отримає грошей до бюджету – мільярди гривень податків, які сьогодні платять промисловці. І це може вбити економіку, впевнені фахівці. Водночас, впевнені експерти, виграє Росія, в якій податки на видобуток залізної руди майже в десять разів нижчі, ніж в Україні.

"Гірничорудна продукція стане абсолютно неконкурентоспроможною. Ухвалення цього законопроекту призведе до того, що відношення ренти до комерційного прибутку в українських підприємств буде в десять разів вище, ніж у російських. Це говорить про те, що ми втратимо наші ринки, і вони будуть діставатися саме російським виробникам", – вважає президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

Крім Росії, яка може швидко посісти місце України на світових ринках, вже радіють Австралія, Бразилія і навіть Китай – в цих країнах податки на руду теж значно нижчі за ті, які пропонують депутати.

У Кривому Розі на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті працюють майже десять тисяч осіб. Зараз вони і їхні сім'ї сподіваються, що держава все ж не залишить їх без роботи і грошей на життя.

Водночас фахівці, аналізуючи податкову реформу, яку зараз розглядають в парламенті, складають сумні прогнози. Чотири законопроекти на цю тему вже охрестили "податковою бомбою уповільненої дії". Вона вразить і малий бізнес, і важку промисловість. А ще – неминуче споживачів, рядових українців.

Раніше повідомлялося, що податкові новації, закладені в законопроекті № 1210, загальмують розвиток української економіки як мінімум на 2%.

Автор: Христина Бедрик