PwC прогнозує негативний ефект від податкового навантаження на залізорудні компанії

Експерт упевнений, що податкові зміни мають забезпечити баланс між державою та бізнесом.

Екстремальне зростання податкового навантаження на залізорудні компанії, пов'язані галузі і надходження від їхньої діяльності буде мати негативний ефект у разі прийняття податкового законопроекту №1201. Про це в своїй статті "Пошук балансу: чому з податковими нововведеннями не все однозначно" для РБК-Україна написав партнер, керівник практики податкових та юридичних послуг PwC Україна В'ячеслав Власов.

Експерт зазначив, що зараз, коли ціни на руду високі, податкове навантаження на видобувні залізну руду в Україні компанії в цілому дійсно є далеко не найвищою серед 9 країн з розвиненою залізорудної галуззю. Але досягається це не тільки і не стільки за рахунок рентної плати, а й за рахунок ефективно низької ставки податку на прибуток, розповів Власов.

"У такій ситуації помірне підвищення рентної плати в Україні, на перший погляд, виглядає логічним. Український бізнес до помірного підвищення рентної плати готовий – про це відкрито говорили на засіданнях робочих груп податкового комітету українського парламенту. Тут також слід зазначити, що багато країн у світі зараз йдуть на зниження податку на прибуток для підприємств, та відмінність у ставці України (18%) в найближчому майбутньому вже не буде перевагою в порівнянні з конкурентами", - зазначив експерт.

При цьому він звернув увагу, що оптимальний рівень податкового навантаження на видобувні компанії є складним завданням.

Перша складність полягає в тому, що підвищення рентної плати неминуче призведе до підвищення собівартості продукції українських підприємств.

"Зазвичай це негативно впливає на конкурентоспроможність будь-якої компанії на світовому ринку. А зниження конкурентоспроможності компанії ніколи не впливає позитивно на надходження податків до бюджету", - пояснив він.

За оцінкою PwC Україна, за високих цін на руду і прийняття законопроекту №1210, загальне податкове навантаження на видобувні залізну руду компанії в Україні буде вище, ніж у 5 з 9 обраних країн (ПАР, Китай, Канада, Казахстан і Росія), а податкове навантаження за рахунок рентної плати стане найвищим серед країн-конкурентів.

"Звичайно, компанії як мінімум в цих же 5 країнах будуть більш конкурентоспроможними, ніж українські видобувні підприємства за рахунок тільки однієї податкового навантаження. І це ми не враховували ще інші важливі чинники – такі, як, наприклад, якість руди (в Україні вона є в середньому досить низькою) і близькість до ринків збуту (перший ринок у світі – Китай, до якого з України далеко). При такому зниженні конкурентоспроможності України, наша країна стане менш привабливою для інвесторів в галузі", - коментує експерт.

Крім того, підкреслив він, дедалі наполегливішими стають розмови про майбутню економічну кризу, яка почнеться вже через рік-два. Це важливо, оскільки у разі падіння цін на руду для українських компаній податкове навантаження з певного моменту, навпаки, починає рости.

"Якщо ціни будуть істотно падати при прийнятому в поточному вигляді законопроекті №1210, загальне податкове навантаження видобувних компаній в Україні швидко випередить аналогічний показник в інших порівнянних країнах і стане "впевненим" лідером. І навіть поточна відносно низька ставка податку на прибуток не зможе нівелювати цей ефект", - підкреслив Власов.

Він переконаний, що ефект від такого екстремального зростання податкового навантаження на залізорудні компанії, пов'язані галузі і надходження від їхньої діяльності однозначно буде негативним.

Власов підкреслив, що податкові зміни повинні дотримуватися балансу між державою і бізнесом, і в умовах низьких цін держава повинна підтримувати галузь і робити її більш інвестиційно привабливою.

При цьому він вважає, що обміркувати всі варіанти і альтернативні зміни моделі оподаткування підприємств ГМК за кілька тижнів навряд чи вийде.

Автор: Леся Карпенко