Зниклими безвісти на окупованому Донбасі вважаються 257 осіб, - СБУ

Зниклими безвісти на окупованій частині Донбасу вважаються 257 людей.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на дані Служби безпеки України.
"За даними інформаційного обліку Об’єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях значаться як: зниклі безвісти – 257 осіб, незаконно позбавлені волі – 240 осіб", – мовиться у повідомленні.
У СБУ додали, що українська сторона вживає заходи, які мають сприяти звільненню всіх незаконно позбавлених волі осіб, заручників, які утримуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
"Відповідні пропозиції із зазначеного приводу регулярно подаються на розгляд Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України та опрацювання із залученими в рамках Мінського формату міжнародними гуманітарними організаціями. Робота за вказаним напрямком продовжується", – запевнили у відомстві.
Не списывайте нас в небытие!
Мы боремся! Мы все ещё живые!
Хотя, друзья, нас всех похоронили!
И жизнь солдата стала ни по чём!
Не списывайте нас в небытие!
Нас... призраков, для вас войны далёкой!
И пусть судьба бывает к нам жестока!
Врагу своих позиций не сдаём!
Не списывайте нас в небытие!
Не рушит "градом" окна в вашем доме!
И детки в колыбели спят спокойно!
За это свои жизни отдаём!
Не списывайте нас в небытие!
Мы рядом!...Верим... мы воскреснем!
И в день Победы соберёмся вместе!
И " Ще не вмерла в Україні..." запоем.
Автор: Олег Федоров
«Украинцы и русские - это два разных народа. Только нравственно слепой человек может этого не замечать. Те, кто утверждают обратное, - либо слабоумные, либо больны державной лихорадкой. Иногда это совпадает, и медицина в таких случаях уже бессильна. Про то, что эти народы называются по-разному, имеют разные языки и разный культурный пласт - я даже говорить не хочу».
На його думку, головним мотивом для української культури є ніжна любов до свого краю, орієнтування на європейську думку, тоді як для російської культури є характерними тема протиставлення усьому світові, ідея російського домінування і агресії до всього чужого.
Українське духовне життя - це виправдання своєї волі, тоді як російське - виправдовує власне рабство.
«У этих двух народов разный менталитет. Разная судьба. Разные приоритеты. Их надо сравнивать, но их нельзя приравнивать - никогда! А вы попробуйте вырваться из лап кровожадной империи, которая пытается не первую сотню лет лишить вас идентичности и превратить в свою колонию. Попробуйте сбросить с себя большевистскую заразу, которая накрепко поселилась в умах людей. Это практически невозможно. И Украина делает, и сделала практически невозможное», - додає пан Твєрской.
"Александр Тверской
Родился в 1984 году в УзССР. В связи со сложной политическо-экономической ситуацией вся семья была вынуждена переехать в Россию (на историческую родину) в 1995 году.
Здесь закончил школу и училище искусств по классу саксофона. После училища служил 2 года в армии. Когда вернулся, наступил экономический кризис. Работал охранником 2 месяца. После устроился корреспондентом в местные СМИ."
https://www.kasparov.ru/author.php?id=4D5E2AD6AF6C9