Археологи виявили братську могилу воїнів УПА під асфальтом на Рівненщині, - ОДА. ФОТОрепортаж
У Рівненській області розкопали закатану в асфальт братську могилу воїнів Української повстанської армії (УПА).
Як інформує Цензор.НЕТ, про це у четвер, 14 листопада повідомила пресслужба Рівненської ОДА у Facebook.
"Розкопали братську могилу воїнів УПА. У 80-х роках це місце закатали в асфальт і наказали не згадувати", - йдеться в повідомленні.
Як повідомили у Володимирецькій РДА, розкопки велися за три метри від адміністративного приміщення Рафалівського кар'єра.
"За три метри від адміністративного приміщення Рафалівського кар’єру археологи розкопали закатану в асфальт братську могилу воїнів УПА. Вони загинули у часи Другої світової війни. Знайшли 14 останків у трунах або ящиках. Два ящики містять два та три скелети в одному. Ховали їх, найімовірніше, у 5 етапів, адже рештки лежать не на одній глибині. Голови усі побиті, а один череп виявився із кулею в голові. Знайшли також православний хрестик, дві обручки, гребінець та ґудзики", - йдеться в повідомленні Володимирецької районної державної адміністрації в Facebook .
Фото: Володимирецька РГА/Facebook
А УПА продовжували воювати. Проте на початок 50-хх багато хто здався по амністії, багатьох відправили у Гулаг із забороною повертатись у рідні краї після звільнення.
http://sichovyk.com.ua/istorichna-slava/600-yak-svit-diznavsya-pro-upa
Після поразки першої фази боротьби УПА (1942-1945 рр.), керівництво ОУН поставило завдання проінформувати держави Західної Європи та США про збройну боротьбу українців, перейшовши, перш за все, в окуповану союзниками Західну Німеччину. Для того, щоб дістатися німецької території, слід було перейти польський або чехословацький кордони. Рейди УПА на Чехословаччину почалися влітку 1945 р. Перший, який тривав з літа до осені 1945 р., був більше розвідувальний. Командування УПА ставило своїми відділами 4 завдання: спростувати наклепи на український національно-визвольний рух, викрити імперську суть політики СССР; змалювати небезпеку для чеського та словацького народів з боку московського імперіалізму; закласти основи спільної антисовєцької боротьби народів Центральної i Східної Європи. При цьому необхідно зазначити, що повстанцям наказувалося: «Зачіпних боїв абсолютно не вести. Коли на нас нападатимуть, тоді боронитися, маневрувати, прориватися, чи відв'язуватися й зникати. Коли наступатимуть чехи та словаки, тоді, старатися посланцем, окликами, білою хоругвою чи іншим способом дати їм зрозуміння i вияснити, що ми маємо супроти них зовсім приятельські наміри. Коли наступатиму більшовики - бити силою всієї зброї i скоро відв'язуватися та зникати. Коли б наступали разом, тоді до чехів та словаків зайняти становище, як сказано вище - роз'єднати з більшовиками. Засадничо збройних сутичок уникати: маневрувати i відв'язуватися - але ніколи панічно не втікати». Для пропаганди ця держава була вибрана не випадково. По-перше, в ній діяла на той момент багатопартійна система. По-друге, в історії України ХХ ст. Чехословаччина ставилася до українців найбільш ліберально (коли частина українських земель опинилася в складі цієї держави по завершенню Першої світової війни).
Перший рейд УПА був відзначений у місцевій пресі, яка, хоч і назвала повстанців бандитами, однак відзначала, що вони не чинять злочини і не воюють з армією. Крім того, повстанці почали налагоджувати контакти з місцевими антикомуністичними організаціями, зокрема словацькими націоналістами, які домагалися створення власної суверенної держави. Обговорювалася тактика спільної боротьби словаків і УПА проти СССР (аналогічні переговори велися з польською армією "Вольносць і Незавіслосьць" - на Закерзонні. Обидві армії навіть спільно виступили в кількох акціях проти НКВД, але потім ВіН відмовилася від співпраці). Та про ці контакти дізналися в СССР. Почалося співробітництво між Соєвцькою та Чехословацькою армією, а пізніше і Військом Польським. 1 січня 1946 р. підписано "Договір про взаємний перехід державних кордонів прикордонними військами СССР та чехословацькими прикордонними військами з метою переслідування i лiквiдацiї переходячих банд i про взаємну співпрацю, пов'язану з цим". Як наслідок, у квітні 1946 р. командування УПА надсилає лист президенту Чехословаччини Бенешу, в якому викладає сутність своєї боротьби. У відповідь проти бійців УПА (їх відправилося в рейд за різними даними від 500 до 900 чол.) було кинуто 17 батальйонів чехословацької армії - 11 тис. 200 бійців з танками та авіацією.
Другий рейд УПА на Чехословаччину розпочався 25 травня 1947 р. Одночасно рушили 6 "сотень", які буквально одразу потрапили в оточення польських військ. Повстанці зазнали значних втрат (їх чисельність зменшилась на половину), проте їм вдалося перейти на територію Чехословаччини, здебільшого завдяки тому, що "союзники" узгодили директиви спільної боротьби з УПА лише в кінці червня 1947 р. На Чехословацькій території до 277 бійців УПА долучилися групи цивільної сітки ОУН та рештки розбитих на Закерзоннi "сотень", чисельність яких не визначена. Проти них виставили 6 тис. солдатів, 5 тис. 600 бійців служби безпеки та понад 3,5 тис. колишніх партизан. Майже всі бійці УПА були знищені, лише близько 100 перебралися на Захід. Третє завдання договору фактично теж було виконане. Після вбивства у 1950 р. Романа Шухевича повстання було фактично придушене: до середини 1950-х рр. лише іноді здійснювалися диверсії з боку залишків УПА.
Але закордонні рейди УПА і, власне, підписання "Договору...", мало й позитивні для повстанців наслідки. Полягають вони в прориві інформаційної блокади. Наприклад, 20 серпня 1947 р. у шведській газеті "Der Bund" з'являється велика стаття, присвячена УПА: «Майже 3 місяці чеські i словацькі органи безпеки, підкріплені військовими силами, проводять на сільських теренах i в лісистих горах Словаччини регулярну малу війну проти українських повстанців, що продираються з Польщі в південному i південно-західному напрямі...». А от що писала французька "Le Figaro" 30 серпня того ж року: «Останні повідомлення різних агенцій донесли, що українські партизани прибули у Словаччину та вели там бої з регулярним військом. Це є рештки Української Повстанської Армії, яка боролася проти Вермахту без жодних зв'язків з радянськими партизанами, та була переслідувана Червоною Армією від 1944 р.».
'Життя не має ціни, а Воля дорожча за життя!'
Слава Україні!
_________________ГИМН ОУН -УПА __________________
Зродились ми великої години,з пожеж війни і з полум'я вогнів.
Плекав нас біль по втраті України,кормив нас гніт і гнів на ворогів.
І ось ідемо в бою життєвому, тверді, міцні, незламні мов ґраніт
Бо плач не дав свободи ще нікому, а хто борець - той здобуває світ.
Не хочемо ні слави ні заплати - заплатою нам розкіш боротьби:
Солодше нам у бою умирати як жити в путах, мов німі раби.
Доволі нам руїни і незгоди - не сміє брат на брата йти у бій.
Під червоно - чорним прапором свободи з'єднаєм весь великий нарід свій.
Велику правду для усіх єдину наш гордий клич народові несе:
"Батьківщині будь вірний до загину - нам Україна вище понад все!"
Веде нас в бій борців упавших слава - для нас закон найвищий та наказ:
Соборна Українськая Держава - вільна, міцна, від Тиси по Кавказ.