Блінкен наказав американським дипломатам не коментувати заколот Пригожина, - Axios
Під час початку бунту "Вагнер" держсекретар США Ентоні Блінкен у терміновій телеграмі наказав співробітникам Державного департаменту не коментувати ситуацію в РФ.
Про це повідомляє Axios із посиланням на свої джерела, інформує Цензор.НЕТ.
Телеграма, надіслана Блінкеном американським дипломатам, показала наскільки для Білого Дому важливо контролювати американську риторику у світі.
У листі Блінкен наказав усім співробітникам Держдепартаменту ні з ким не обговорювати і не коментувати повстання в Росії, повідомили американські чиновники.
Якщо дипломатів США запитають про події в РФ представники іноземних урядів, то, за словами американських чиновників, вони повинні лише відповідати, що Штати стежать за ситуацією. У телеграмі додається, що ситуацією займається безпосередньо держсекретар і його найближчий персонал.
За джерелами видання, один із американських чиновників повідомив, що ті, хто отримали листа, погодилися, що його було надіслано для того, щоб у ЗМІ не створити враження, нібито Білий дім якимось чином причетний до заколоту в Росії.
Інше джерело заявило, що ситуація в РФ була незрозумілою на момент відправлення телеграми. Ймовірно, Блінкен хотів, щоб чиновники США не казали нічого, поки не з'явиться більше деталей.
Раніше Блінкен заявив, що заколот в РФ є внутрішньою справою Росії, а США не мають до цього жодного відношення.
Маєш - до тебе прислухаються і уважно стежать.
Ні - ну то довбайся сам, твої проблеми.
И всегда надо помнить, что "говорить/комментировать" и "делать" - это, как говорят в Одессе, две большие разницы.
І тому вони рідко виглядять ідіотами, а не так як деякі хеополітіки напольйонівського штибу, коментуючи якісь, незалежні від них, події
В то же мгновение лежавший перед палаткой человек вскочил и заорал:
- Караул! Вор! Он обокрал его милость!.. То был верный Билли, денщик майора, уснувший, как пес, у порога своего господина.
Черт возьми! Где только не гнездится верность! Билли старался схватить за шиворот бешено отбивавшегося Жана, не переставая в то же время орать во всю глотку: «Караул! Помогите!» Опять тревога! Бедный Сорви-голова!
Один философ утверждал, что самые верные псы - это те, которых больше всего бьют. Но неужели бывают также и люди, которых нерушимо привязывают к их господам побои?
Да, бывают! Именно таков и был улан Билли, денщик майора Колвилла.
Ни с одним денщиком английской армии не обходились, наверно, хуже, чем с Билли. А один бог знает, сколько ругательств, пощечин и зуботычин отпускают английские офицеры, эти «утонченные» джентльмены, по каждому поводу, за малейшую провинность, а чаще всего просто так, без всякой вины.
Хлестать подчиненного с утра до вечера - это своего рода офицерский спорт.
Билли, расположившийся у палатки майора, как верный сторожевой пес, защищал своего хозяина с остервенением дога.
Жан прилагал неимоверные усилия, чтобы высвободиться из цепких объятий улана, который, не переставая, орал.
Сорви-голова наносил ему удар за ударом. Но Билли, привыкнув на службе у майора к побоям, упорствовал и не сдавался.