Україна може стати гуманітарною наддержавою після війни, - заступник генсека ООН Флетчер

Внаслідок російської агресії Україна набула досвід, що зробить її передовим експортером гуманітарної допомоги.
Про це сказав заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Том Флетчер, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Так, коментуючи програму "Зерно з України" із постачання збіжжя третім країнам, Флетчер зазначив, що Україна, яка отримує допомогу, вже є її великим донором.
"Ми побачимо, що Україна відіграватиме ще більшу роль не лише як імпортер допомоги, а й як експортер. Під час гуманітарної кризи українські неурядові організації набули такого досвіду і потенціалу, що у майбутньому вони будуть на гуманітарній передовій в усьому світі. На мою думку, Україна буде гуманітарною наддержавою", - сказав він.
Топ коментарі
А чорних іди сам годуй.
А пропонують зерно для бідних країн за такою ж бідною ціною (бо европі ми не потрібні з цією продукцією ) для вирощування якого кількість населення не так щоб і важлива. Ясно понятно.
ось у чому питання
Секторальний розподіл економіки в чомусь схожий з будовою Землі:
- ядро - промисловість, питома вага в структурі не домінуюча (до 25%), але системно важлива, бо саме промисловість формує попит на інновації, науку, освіту, технічні компетенції, кваліфіковану робочу силу та інженерію.
Промисловість дає старт кругообігу капіталу: у ціні смартфона матеріальна собівартість до 20%. Все інше в ціні - рух капіталу в інших секторах.
Але старт кругообігу капіталу йде від матеріального виробництва.
Для того, щоб люди почали витрачати гроші в секторі послуг, має бути первинний імпульс доходу і він формується в індустріальному ядрі.
Уявіть собі, що ядро планети Земля розпалося і магнітне поле Землі зникло?
Ніщо вже не врятує.
- Сектор послуг - це мантія в структурі планети (70% структури).
Агро і видобуток природних ресурсів - це земна кора, до 5%.
Так виглядає оптимальна секторальна структура економіки на даний момент.
Розпад індустріального ядра до певного моменту може маскуватися і компенсуватися зростанням сировинного сектора, як в Україні до війни.
У такому варіанті хвороба протікатиме протягом певного часу безсимптомно і приховано, а коли розпад промисловості проявиться у всій силі (внаслідок кризи аграрного сектору та/або війни), буде вже пізно.