Скульптор Тарас Шевченко, якого вважали загиблим на фронті, насправді помер у СЗЧ, - ЗМІ
25-річний скульптор з Одещини та військовослужбовець Тарас Шевченко, якого вважали загиблим у бою за Україну, насправді помер після самовільного залишення частини в Одесі. Він декілька місяців намагався отримати потрібне лікування.
Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться в тексті видання hromadske.
Новина про смерть тезки Кобзаря на фронті 9 березня облетіла інтернет. Через два дні його мати Людмила написала у Facebook, що її син помер далеко від лінії зіткнення — в Одесі. Каже, що це сталося в неї на очах. І що його вбила не війна, а байдужість інших. Бо за кілька місяців до цього Тарас самовільно залишив частину — через те, що йому було потрібне лікування.
Що відомо про смерть скульптора Тараса Шевченка?
Рідні загиблого розповіли, що в перші дні повномасштабної війни Тарас вирішив піти служити, хоча раніше був за "мир без кордонів".
Незадовго після того в нього почали помічати проблеми зі здоров’ям — його мати казала що в сина тремтять руки, бо той "не міг миритися з несправедливістю".
За її словами, командир сина вимагав, щоб той приносив йому їжу, а той відмовлявся, через що до нього почали ставитися "інакше".
Чи було відверте цькування, син батькові Олександру (він також військовий - ред.), не розповідав. Але згадував, що в підрозділі можна було відкупитися від покарання за порушення, а тих, хто сперечався з командуванням, відправляли на небезпечніші ділянки фронту.
Відмова у медичній допомозі під час служби
Згодом, уже під час служби в морській піхоті, він поїхав на військове навчання у Польщу, де в нього почала розвиватися грижа шийного відділу — через це він навіть знепритомнів у строю. Коли Тарас повернувся, він просив дати йому направлення на медогляд, але медикиня роти відмовилася, сказавши, що в нього "руки, ноги, голова цілі".
Зрештою, після втручання родичів, йому таки дали направлення на військово-лікарську комісію, яка підтвердила його проблеми з шийним відділом хребта і визнала непридатним до служби в морській піхоті.
Після цього він влаштувався у 3 рекрутинговий центр ВМС, однак наприкінці 2023 року його знову відправили ближче до лінії фронту на пункт постійної дислокації.
У березні 2024 року в Тараса, згідно з анамнезом, вперше стався епізод паніки, що призвів до падіння на землю, під час цього хлопець тримався за голову. Це повторилося не раз. Спочатку лікарі підозрювали епілепсію, але діагноз не підтвердили. Також у медичному документі вказано, що в хлопця обтяжена психічними захворюваннями спадковість, бо є родичі, які хворіли.
Після цього в нього виявили порушення кровообігу в мозку, але з армії повністю не звільнили.
У липні після чергового нападу військова частина сама скерувала Тараса у психіатричну лікарню, де він провів два тижні. Стан не покращився, наполягають батьки. Ба більше, сина не направили на повторну ВЛК, натомість мали перекинути у 126 бойову бригаду, яка, зокрема, воювала у Кринках на Херсонщині.
11 серпня 2024 року Тарас Шевченко вирішив самовільно залишити частину.
Що сталося після СЗЧ?
Батьки допомагали йому винаймати квартиру в Одесі, бо він не міг повернутися додому в село Трапівка, остерігаючись блокпостів. Мати приїздила до нього і ходила з ним до лікарів.
9 березня, коли Тарас вийшов чекати матір, у нього стався черговий напад, унаслідок якого він помер.
"Поки чекали на "швидку"… Організм не витримав. Медики сказали, що це була моментальна смерть", - розповів його батько Олександр.
"У свідоцтві про смерть вказано, що причиною стали інтоксикація та гострий панкреатит. У Тараса проблеми з травленням були й раніше: у 2019 році він також лікував гастрит. Батьки переконані, що важкий ментальний стан сина значно посилив його інші хвороби", - додає видання.
Нагадаємо, 9 березня стало відомо, що на війні загинув 25-річний скульптор з Одещини, співробітник НПП "Тузлівські лимани" Тарас Шевченко.
