Ексгумація жертв Волинської трагедії на Тернопільщині розпочнеться 24 квітня
Ексгумація жертв Волинської трагедії в селі Садове Тернопільської області (колишня назва - Пужники) розпочнеться 24 квітня.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
"Ексгумаційні роботи у Пужниках розпочнуть 24 квітня. Попередньо плануємо, що розкопки триватимуть близько трьох тижнів. Ексгумовані останки після дослідження перепоховають на кладовищі у Пужниках. Орієнтовно це відбудеться у серпні цього року", - розповіла керівниця української команди, яка проводитиме ексгумацію, археологиня Аліна Харламова.
На Тернопільщині вже побували представники польської та української команд, які проводитимуть ексгумацію, аби узгодити усі технічні деталі майбутніх робіт. У Пужниках розгорнуть наметове містечко та привезуть необхідне обладнання для дослідження останків.
"Спершу ми вручну будемо знімати верхній шах ґрунту поблизу знайденого масового поховання товщиною приблизно 20 см, адже нам потрібно простежити контури цієї ями. Після цього будемо розчищати останки. Швидше за все, тіла були складені кількома шарами. Почергово будемо їх знімати, фотографуючи всі деталі, і вже далі з кістяками працюватимуть антропологи та генетики, - розповідає науковиця.
За її словами, історичні документи свідчать, що у Пужниках загинули 79 людей. Однак, скільки саме останків у масовому похованні – не відомо. Імовірно, була ще одна яма, куди поховали загиблих. Це з’ясовуватимуть у процесі.
Частину досліджень останків проводитимуть на місці. Далі роботу продовжать на території монастиря у Язлівці, приміщення якого погодилися надати вченим. Під час дослідження польські фахівці скануватимуть всі черепи та завдяки новітнім технологіям відтворять обличчя загиблих.
"Польські науковці відібрали зразки ДНК у родичів загиблих жителів Пужників. Також будуть відбирати ДНК у знайдених кістяків і в такий спосіб намагатимуться їх ідентифікувати", - пояснила Харламова.
Українська команда, яка братиме участь у розкопках також вже сформована. Це семеро фахівців, які представляють "Спеціалізовану установу "Волинські старожитності".
А ще була Волинська трагедія на Смоленщині, - в Катині. Але про Катинь майже не згадують. Бо там кацапи гімна на морду накидають.
Чому тільки про Волинь такий галас? Про Харків мовчать. Поїдьте в Харків, - попробуйте там розкопки робити. Чомусь їх не тягне туди, - під кацапські шахеди...
Помнят польские паны
Конармейские наши клинки.
Помнят псы-атаманы,
Помнят польские паны
Конармейские наши клинки."
(русская народная)
Серед інших причин польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни - асиміляційна політика і абсолютно жахлива національна політика міжвоєнної Польщі щодо національних меншин.
Проблема полягає в тому, що повноцінного професійного дослідження, до методології якого в істориків немає питань, до сьогодні немає. І коли в 2016 році Сейм Польщі проголосував, що 100 тисяч поляків було вбито на Волині, Галичині, Підляшші, то це викликало обурення в істориків. Бо ключова проблема в тому, що історичні факти встановлюються історичними дослідженнями, а не голосуванням у парламенті."
Tреба дійти до формули, якої колись дійшли між собою поляки і німці - «пробачаємо і просимо прощення».
До тих пір, поки з польського боку буде зберігатися велика спокуса інструменталізувати Волинську трагедію в політичних інтересах, дуже складно вести будь-який діалог. Діалог передбачає вміння чути іншу сторону. Ідея діалогу полягає в тому, щоб почути позицію іншої сторони.
Сума монологів не є діалогом. Просто дві сторони не чують одне одного - от і все. Тому до тих пір, поки польська сторона не навчиться чути іншу сторону, боюся, діла не буде.
Головне НАВІЩО? Щоб відшукати родичів які загиблих навіть не знають, бо ті хто їх знав давно вже померли від старості.
Пошукайте ще рештки тих поляків, які загинули за часів Богдана Хмельницького.
Убил президента и 96 военных, политических, общественных и религиозных деятелей Польши.
Почему то поляки не предъявляют ни каких претензий, ведь Путлер сказал, что самолет ударился об берёзу !!!
А вот устраивать пляски на древних могилах и костях жертв красно-коричневых людоедов, в разгар жестокой войны это жизненно важно.
"Добрый друг, во имя Иисуса,
не извлекай праха, погребенного здесь.
Да благословен будет тот, кто не тронет эти камни,
и да будет проклят тот, кто потревожит эти кости."