ІДІЛ має відповідати за теракт у Стамбулі, - глава МВС Туреччини
Смертник, який вчинив напередодні теракт у Стамбулі, був турком з угруповання "Ісламська держава".
Про це, як повідомляє турецька газета "Хюррієт", глава МВС Туреччини Ефкан Ала заявив у неділю, інформує Цензор.НЕТ з посиланням на Інтерфакс-Україна."Нападника офіційно впізнали. Він пов'язаний з терористичною організацією ІД", - зазначив міністр на прес-конференції.
Раніше турецькі ЗМІ повідомляли, що терористом був Мехмет Озтюрк, 1992 року народження, якого вдалося впізнати за допомогою ДНК-тесту.
За останніми даними, жертвами вибуху, скоєного терористом напередодні на пішохідній вулиці Істікляль у центрі Стамбула, опинилися п'ять осіб, включаючи трьох ізраїльтян та одного іранця. Поранення отримали 39 осіб.
Топ коментарі
Важливим принципом когнітивної теорії є твердження, що обробка інформації носить конструктивний характер, тобто реципієнти не просто кодують і відтворюють інформацію, яку вони прочитали або почули в медіа. Натомість вони засвоюють дану інформацію, інтерпретуючи її відповідно до вже наявних у них знань, досвідів і уявлень, а також контексту, в якому було отримано те чи інше повідомлення (совєцька пропаганда "в действии"). У процесі засвоєння інформації та будь-якого її наступного пригадування беруть участь так звані "схеми" ( Brewer & Nakamura , 1984 ; Rumelhart , 1980 ; Thorndyke , 1984). Поняття «схема» пов'язане зі структурою знань або загальними рамками, які впорядковують спогади індивідуума про людей і події. Схема - це такий конструкт, який обробляє інформацію незалежно від її модальності (візуальну і кінетичну, вербальну і невербальну). Індивід постійно користується подібними ментальним схемами, що основані на його попередньому досвіді. Одним з наслідків цього, що впливають на подальшу обробку інформації, є те, що індивідуум, швидше за все, вийде за межі фактично представленої інформації і зробить такі умовиводи щодо людей, ситуації, подій та процесів, які добре узгоджуються із вже раніше сформованими схемами ( Graesser & Bower , 1990 ; Harris , 1981 ; Rojahn & Pettigrew , 1992 ; M. Singer , 1984). Наприклад, як зазначає Харріс, людина, яка має дуже негативну схему відносно американців мексиканського походження, може відреагувати на новий телефільм, який було знято в населеній латиноамериканцями східній частині Лос-Анджелеса , зовсім інакше, ніж людина, яка не має таких стереотипів та упереджень. Схеми є також дуже залежними від культурного контексту. Схема , яку можуть використовувати представники тієї чи іншої культури, здатна привести до того, що вони стануть інтерпретувати якусь історію в зовсім іншому ключі , ніж представники іншої культури ( Harris, ****** & Hensley, 1992; Lasisi & Onyehalu, 1992). Відтак, культурні відмінності повинні обов'язково враховуватися творцями телепрограм, розрахованих на міжнародну аудиторію (рашистські журнашлюхи цим похвалитися не можуть).
Активізація схеми у свідомості людини може бути викликана якоюсь інформацією, що міститься в програмі або статті. Її можуть також спровокувати певні прийоми, які використовуються в медіа, наприклад флешбек, монтаж або повтори якихось епізодів в теле- або кінофільмі . Маленькі діти не розуміють цих умовностей і будуть інтерпретувати їх буквально (москальська вата теж не розуміє незалежно від віку).
Теорія культивування
Цей підхід досліджує багаторазову та довгострокову дію медіа. Основне твердження: протягом тривалого часу медіа поступово змінює реципієнтів, їх уявлення про світ і соціальну реальність.
Одним з основних конструктивних положень теорії культивування є уніфікація та мейнстрімінг, тобто направлення різнорідних поглядів людей на соціальну реальність в одне єдине русло. Очевидно, що ця уніфікація здійснюється за допомогою процесу конструювання, коли реципієнти медіа дізнаються «факти» про реальний світ, спостерігаючи той світ, що створений на телеекрані ("что там у хохлов", "что там в гейропе", "когда развалиться Америка" і т. д.). Потім на підставі цієї збереженої інформації реципієнти формують свої уявлення про реальний світ. Як наслідок, коли цей сконструйований світ і реальний світ добре узгоджуються один з одним, то має місце таке явище, як резонанс і ефект культивування стає ще більш помітним (не у випадку 89% "населення" роSSії, більшість з яких не те що за кордоном не були, але й Москви не бачили). Як правило, дослідники виявляють, що світ в уявленні завзятих глядачів більше нагадує світ, який вони побачили в медіа (no comments). Серед же тих, хто рідко дивиться телевізор, навпаки відзначається різноманітність думок...
Когніти́вний дисона́нс - внутрішній психічний конфлікт, що виникає при зіткненні в свідомості індивіда суперечливих знань, ідей, переконань або поведінкових установок (англ. cognitions) стосовно деякого об'єкта чи явища, за якого з існування одного елемента виникає заперечення іншого. У зв'язку з цим конфліктом, стан індивіда характеризується відчуттям неповноти життя.
Поняття когнітивного дисонансу вперше ввів Леон Фестінґер у 1956 році. Він також звернув увагу на ефект когнітивного дисонансу у впливі медіа на реципієнта масової комунікації.
Теорія когнітивного дисонансу характеризує способи усування чи згладжування цих протиріч і описує те, як це робить людина в типових ситуаціях.
Серйозні випадки дисонансу можуть призводити до неспокою, відчуття провини або сорому (не той випадок...), викликати значний стрес, знижену самооцінку, викликати агресію або інші небажані наслідки.
Можливі два шляхи подолання дисонансу індивідом:
- шляхом зміни власних понять, переконань або поведінки (не той випадок...);
- виправдовуючи власні поняття, переконання або поведінку.
Висновок: вся роSSія хвора на когнітивний дисонанс. Тільки не хоче у цьому признаватись...
А от з терактом у Ростові на Дону щось не зовсім.
Інформація якась суперечлива.
Чому літак 2 години кружляв над Ростовом. Чому йому не давали посадку.
Адже ще один літак, що мав заходити на посадку полетів на запасний аеродром.
посмотри видео по теракту, много познавательного найдешь, кстати. не факт, что все именно так, но моменты есть весьма заманчивые
https://www.youtube.com/watch?v=OyFxGm7IZFk