Бойовики на Донбасі змінюють тактику: за допомогою провокацій намагаються звинуватити Україну в порушеннях Мінських угод, - Тандіт
Бойовики намагаються звинуватити українських воїнів у порушенні Мінських угод.
Про це повідомив ЛІГА.net радник глави СБУ Юрій Тандіт заявив, передає Цензор.НЕТ.
"Зараз тактика змінюється, вони встановлюють артилерію і міномети в цивільних мікрорайонах, стріляють із місць, де розташовані житлові будинки, зрозуміло, що українська армія відповідає. Хлопці наші не з рогатками там сидять", - наголосив Тандіт.
За його словами, після цього російські спостерігачі намагаються фіксувати, що Україна нібито порушує Мінські угоди, стріляючи по мирних районах.
Він додав, що раніше бойовики використовували всі технології з метою звинуватити Україну в тому, що ЗСУ воює проти мирних жителів.
Радник СБУ також підтвердив інформацію про використання підлітків "політруками" гібридної російської армії на окупованих територіях Донбасу.
"Повідомлення про підлітків підтверджую, підлітки використовуються ЛНР/ДНР у цій неоголошеній війні проти нас", - додав він.
Він не став уточнювати, в яких містах бойовики вербують неповнолітніх дітей.
Топ коментарі
https://www.facebook.com/chelahov/posts/1174454559272337 16 год. ·
О каком наступлении ВСУ может идти речь? Мы соблюдаем минские. А форму ВСУ можно купить в любом магазине! А то, что часть военнослужащих их рф подохла - не наша... забота. Мы искренне верим в то, что РФ желает нам мира и у нас нет их солдат. То америка хочет нас поссорить! Раздает бомжам удостоверения военных из РФ, сама их расстреливает и сбрасывает на самолете. Потом говорят, что русские воюют с украинцами! Нет-нет! Что вы! ВСУ не наступает. Мы соблюдаем Соглашения. Те, кто объявил в Донецке могилизацию - явно играют на руку Вашингтону, желая изобразить войну между соседями! Но мы-то с вами знаем правду и не будем вестись на басни вашингтонских марионеток из Донецка!
ЗЫ: Все прекрасно знают, что недавно Президент Украины подписал указ о демобилизации. Там просто нет наших войск! Если бы это были настоящие войска ВСУ, то мы бы уже под Москвой стояли.
оговорка по Фрейду
могилизацию Донецка - в жизнь !
Договоренности с убийцами , террористами , сепаратистами, преступниками...с ума можно сойти от этих "договоренностей", как они унижают.
https://www.youtube.com/watch?v=GFcMd-_BATk
Все это дерьмо тянется с совковых времен и отработано красножопыми:
Не мародерство, а трофеи
http://fakeoff.org/war/ne-maroderstvo-a-trofei
Так было в Беларуси - десятки деревень были уничтожены за убийство гауляйтера Кубе. И советы знали что на место его пришлют другого а тысячи невинных людей будут сожжены. И сознательно это сделали ради пропагандисткого эффекта.
http://fakeoff.org/history/o-krasnykh-i-natsikakh
"Потоки воды из Истринского водохранилища, смывшие не только наступавшие танки и пехоту 52-й армии, но и многочисленные деревни вдоль реки Истры, густонаселенные кварталы на окраине города Истра, в поселке Павловская Слобода. На бревнышки разлетались хрупкие крестьянские избушки, унося с потоком стариков, женщин и младенцев. Разлетались в щепки рабочие бараки в Павловской слободе. Чудом уцелевшие домики оказались затопленными водой с густой ледяной крошкой и осколками больших льдин."
http://fakeoff.org/history/pochemu-na-samom-dele-nemtsy-ne-vzyali-moskvu-v-1941-1
Так, какой разговор о нынешних бандитах, они все из кремлина уже много десятилетий...
ПАРТЫЗАНЫ
Продак мой, спыняючы нашэсьце,
кідаўся на ворага зь мячом,
толькі б не цярпелі сем'і, дзеці,
за плячыма заставаўся дом.
I стаялі насьмерць, ўсенародна,
супраць недругаў суровых і ліхіх,
і не пакідалі безбаронных,
ворагаў наклікаўшы на іх.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . .
Ваявалі рымляне і грэкі,
шмат было ў гістор'і розных спраў,
ўсё ж дзяцей, малых дзяцей на зьдзекі
ворагу ніхто не выстаўляў!
Пішуць сяньня повесьці, раманы,
ўсё ж няма ні слова там нігдзе,
каб грудзьмі стаялі партызаны
за расстрэляных, за паленых людзей.
Партызаны ж, тыя партызаны,
што ім сёлы, енк і боль людскі,
толькі б мосьцік недзе быў ўзарваны
ды ляцелі з рэйкаў цягнікі.
Што для іх адкрытыя магілы,
гдзе за рэйкі кідалі дзяцей.
Не, дзяцей яны не баранілі,
солтыса забіць куды прасьцей.
Солтыса, які акручваў немца,
каб ад згубы ратаваць сяло,
бо куды ж было народу дзецца,
помачы чакаць адкуль было?
Нашы пушчы - роднае багацьце,
непралазнасьць зарасьляў, балот:
партызанам ёсьць куды хавацца,
а куды ж схаваецца народ?
А куды схаваюцца мільёны
ў кінутай нашэсьцю старане,
дзеці ў гэтых сёлах безбаронных,
калі ўсе мужчыны на вайне?
Йшлі байцы і, хрышчаныя боем,
ворага спынялі, як маглі.
Партызаны ж сьмерць нясьлі з сабою
зьбітай і апаленай зямлі!
То ня подзвіг баявы і сьмелы, -
толькі сьмех крывавы і пусты,
наклікаць на сёлы сьмерць умелі,
а самыя шпарылі ў кусты!
Выстаўлялі немаўлят пад стрэлы,
а слабых жанчын - пад кулямёт.
Ім за рэйкі дык душа балела,
не балела толькі за народ!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . .
Жаль народны наш ня знае меры,
не зьлічыць апаленых касьцей.
Партызаны горшыя, як зьверы -
звер так ворагу ня кідае дзяцей,
а пакуль ёсьць кіпцюры і зубы,
засланяе ён малых сабой,
не бяжыць ў сасоньнік ад загубы,
а ў няроўны кідаецца бой!
Нават птушка кволая і тая
люта скача злыдням да вачэй,
ў горы птушанят не пакідае,
лепей згіне за сваіх дзяцей.
Ну а вы, «гэроі»-партызаны,
колькіх нас вы кінулі на сьмерць,
аддалі бязьлітасна і танна
на варожых вогнішчах гарэць?
Хваліцеся, колькіх вы забілі,
ці праз вас загінула дарма,
а каго вы з нас абаранілі?
Гэткіх на уліку ў вас няма!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . .
У людзей ёсьць нейкае сумленьне,
быў і ёсьць закон адвечны, боскі.
Рэйкі - ды гары яны агменем,
каб за іх палілі нашы вёскі!
Гдзе былі вы, як народ гурбою
клалі у магілы, як пласты,
вы ж адныя толькі мелі зброю
і са зброяй шпарылі ў кусты!
То праз вас мы гінулі дарма
ў полымі нямецкім і на фронце.
Ля Масквы сёл спаленых няма, -
каб зь людзьмі, зь дзяцьмі без абаронцаў!
Йшлі інструкцыі ў адным напрамку,
палымнела Беларусь адна.
А чаму ж не падымалі партызанкі
на Каўказе ці каля Арла?
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . .
Калі глянеш - кроў у жылах стыне.
Сэрца нам за Арадур баліць,
хто ж палічыць нашы ўсе Хатыні?!
Сотнямі Хатыняў не зьлічыць!
Аднаго забілі часам гада
i, забіўшы, зайцамі ўцяклі.
А за гада сотні леглі радам
безбаронных жыхароў зямлі.
І няўцям да сяньня той Мазанік,
як лілася ў Менску наша кроў -
не, не партызан, не партызанак,
а ў мучэньнях выжыўшых сыноў.
Калі судзіш ворага на згубу,
першым чынам засланяй сваіх.
Эх, Мазанік, за аднога Кубэ -
колькі нашых брацьцяў нежывых!
Ці яны ўначы табе не сьняцца,
тысячаў замучаных ня жаль?
Што табе, Мазанік, нашы брацьця,
для цябе ж галоўнае - мэдаль...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . .
Край мой любы, жытні і курганны,
на няласцы нелюдзяў чужых,
і калі мне скажуць: партызаны,
жудасна мне робіцца ад іх.
Л. Геніюш
Более подробно: http://fakeoff.org/war/pro-podvigi-sovetskogo-soldata-soldata-nasilnika-pozornoy-date-23-fevralya-posvyaschaetsya