УКР
9191 відвідувач онлайн
Пішов із життя відомий український історик Орест Субтельний
Орест Субтельний помер у неділю, 24 липня 2016 року.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє Громадське радіо.Сумну новину поширив Директор публікацій Канадського Інституту українських студій (КІУС) Роман Сенькусь.
Пізніше, з посиланням на дружину і сина пана Субтельного, цю сумну звістку підтвердила Таня Дзулінська з Наукового товариства імені Шевченка (НТШ).
Панахида за професором Субтельним відбудеться в четвер. Він буде похований у п'ятницю в Торонто, в Канаді.
Орест Субтельний народився 7 травня 1941 року в Кракові, в Польщі.
Доктор філософії та історії, він понад 30 років був професором кафедр історії та політичних наук у Йоркському університеті в Канаді.
Його головною працею є "Україна: історія", написана 1988 року.
Топ коментарі
Соболезнования родным и близким.
Мене обурювало, як миттєво та з якою готовністю партійні історики стали українськими буржуазними націоналістами. Але, може, це було й на краще. Директивно, без жодних дискусій, ми мусили законспектувати Субтельного, як колись "Малу землю", якщо хотіли отримати диплом. І ми таки його всі проштудіювали, від дошки до дошки. Тож я вже вважаю той фінт хитрого лиса Кравчука ледь не геніальним. Завдяки цим дисциплінованим начотчикам виросло покоління, яке гарантовано читало про Визвольні змагання, а не громадянську війну. І про Другу світову, а не Велику вітчизняну.
І як так гарно склалося, що ось ура-ура-незалежність, а підручник уже є? Готовий. І не один. Полонську-Василенко ще можна згадати або їхніх старших перевиданих колег Аркаса та Грушевського. Мій дядько признавався, що в сусіда на горищі колись був захований Грушевський. І сусід навіть його, курсанта, пускав почитати. Тільки попереджав: якщо проговориться в своєму військовому училищі, посадять обох. Але ж Грушевський писав про давні часи. А Субтельний наче в засідці за океаном сидів й без надії сподівався, писав про Визвольні змагання. І не пропала праця марно. Просто покрокова інструкція з вказівкою на всі помилки попередників.
У ті ж майданні дні я спостерігав, як збуджені мізки наших повстанців шукали паралелі і спиралися на приклади з геть іншої історії, ніж російські візаві. І швиденько, на пальцях, прикидали, чим це загрожує державі і що робити, щоб колишніх епічних провтиків не повторити й переграти історію на свою користь.
Кажуть, президент на "Книжковому Арсеналі" придбав докладну біографію Скоропадського. Приміряє папаху. Може, вже й перечитав. Може, це нічого й не значить, а може, й вчився на помилках попередника. Смачно він про росіянських імігрантів заднім числом писав, уже в Берліні. - Антон Санченко http://gazeta.ua/ru/articles/anton-sanchenko/_subtelnij/703382
Вот пример, как гебисты реагировали на появление иностранного журналиста в послечернобыльском Киеве 1986-го, за два года до выхода "Украины. Истории":
нужных эпизодов.
Орест Субтельний житиме з нами доти, доки живуть його книжки.
Судя по объективности его "Истории Украины" (которая стоит у меня в книжных шкафах на почётной "золотой полке", не украинский он, а канадский учёный!
Известный где и в чьих кругах? Уверен - 90% тут сидящих не знали кто это.
История такая вещь: как факты ни назови - они от этого не меняются. Остальное - уже не история, идеология.