Росіяни почали менше їздити до України, - глава Держприкордонслужби Назаренко
Кількість громадян РФ, які відвідують Україну, поступово зменшується.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це заявив глава Державної прикордонної служби України Віктор Назаренко в інтерв'ю агентств у "Інтерфакс-Україна"."Документальний порядок пропуску громадян РФ в Україні не змінився: вони в'їжджають до України за закордонними паспортами. Решта питань стосуються контролю другої лінії для виявлення громадян, які належать до категорії ризику. До цієї категорії належать громадяни від 18 до 55 років", - сказав він.
"На першому етапі гібридної війни вони намагалися активно потрапити до України, і ми багатьох не пропускали. У 2014 році до нас приїхало 2,5 млн громадян РФ, в 2015-му їх уже 1,3 млн, а за 6 місяців поточного року - понад 600 тис. що стосується відмов, то в 2014 році їхня кількість - 16,5 тис. росіян, в 2015 - 10,8 тис., а за 6 місяців 2016 року - понад 3,6 тис. Це пояснюється тим, що почали менше їхати, і друге: росіяни зрозуміли, що на кордоні України здійснюється серйозний контроль", - інформує чиновник.
Топ коментарі
Все это удивительно, поскольку вся помощь бандитов при поддержке российской солдатни касалась исключительно двух направлений: убийство украинских граждан и разграбление региона. Ни материально, ни морально, ни с деньгами, ни с работой крымско -донбасско-российские бандиты никому не помогли. Зато Донбасс захлестнула волна насилия, диверсий, грабежей; счет беженцев пошел на сотни тысяч...
За последние несколько веков беды России не изменились. Даже выход в космос не изменил ситуации. Все те же дураки и все те же дороги. Коррупция здесь не в счет, поскольку ее стоит отнести к национальному виду спорта РФ.
Это же целая орда носителей русского мира, ненавидящая Украину и пропагандирующая в контактах с людьми в Украине русский мир.
Не удивительно, почему в приграничных областях столько ватного населения, без визового режима влияние России на Украину будет и дальше просто огромным.
часто це всього лише люди які втратили
свою мову та коріння, не з
доброї волі своїх батьків, чи дідів.
Російськомовні українці це також українці, в яких у батьків, чи дідів із
відчуття меншовартості, в умовах шаленної русіфікації і асиміляції, в якомусь
поколінні відбувся генетичний злам і щоб
пристосуватись,відмовилися від прарідної материнської мови і перейшли на **язык,**стали
хохлами, малоросами, манкуртами, яничарами.
Імперія перетворила нашу мову на ознаку неосвітченості. І так виховувались цілі покоління. Людей
заставляли соромитись того, що вони Українці. За мову можна було постраждати. Що б зі мною сталось якби я колись
сказав: А я не хочу вивчати російську мову? Це трагедія української нації, що
декілька поколінь недостатньо володіють прарідною мовою. Людина, відцуравшись свого родоводу,
відмовившись від своїх пращурів,зрадивши родинну пам'ять цим самим може так занапастити свою
душу, що вже
ніякими молитвами, ніякими прощами і каяттям не спокутує цього тяжкого
гріха.
Але зараз відбувається одужання нації. Молодь вивчає і користується
мовою дідів і прадідів. І це незворотньо. Українець, твої діди і
прадіди говорили українською. Україна позбавлена української мови-це випалена земля. Я надіюсь на молодь вона повинна нести
енергію незалежності. Фізично розгромивши шістдесятників, Москва мала і другий,
і третій хід. Вона розгорнула безпрецедентну експансію на Україну,
прагнучи ліквідувати її мовну, культурну
та історичну національну ідентичність. Робилося це через згортання
україномовної системи освіти, переведення на російську мову газет та журналів,
тотальну русифікацію справоведення. Унаслідок цього величезні маси української
людности у своїй національній і релігійній самосвідомості опустилися нижче
нуля: вони стали соромитися й цуратися свого українства, перестали хрестити і
вчити своїх дітей української мови й культури. "Процес пішов", і інерція його
триває донині........
рідної. Тобі Твоя земля родити перестане, Зелена гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів'яне! Ти зрікся мови
рідної. Ганьба Тебе зустріне на
шляху вузькому… Впаде на тебе, наче
сніг, журба - Її не понесеш нікому! Ти зрікся мови
рідної. Нема Тепер у тебе роду, ні
народу. Чужинця шани ждатимеш
дарма - В твій слід він кине
сміх - погорду! Ти зрікся мови
рідної…**
Д.Павличко
.........
но перекрывать границы с неадекватными кацапами, крымом, даунбасом - необходимо.
Ватники тікають до бандерівців!Старий товариш не приховував злорадства. "Ні, ну ти уявляєш таке??!!!"Детально. Є у мене в Запоріжжі товариш - у дитинстві дружили. А в нього є сестра. І сестра та ще на початку нульових вийшла заміж за росіянина з Ростова. А позаяк сестра там - баба хвацька, то вона швидко обернулася в бізнесі і до недавна володіла міні-заводом на якому термопласти штампували разовий посуд, корпуси для ручок та іншу фігню.ВолоділА. Донедавна.Ватницею його сестра була натхненною. Варто було заговорити на тему політики, як зразу починалися мантри про вставання з колін, Путін завжди живий, Обама - чмо і подібне. Коли товариш мій зайнявся волонтерством у них рік всі розмови відбували на підвищених тонах на тему "поплічників фашистів" та "Крим - наш".И от цей товариш дзвонить мені і не приховуючи злорадства, повідомляє, що сестра його разом з чоловіком і дітьми приїздить на ПМП до України і подає на громадянство як особа що в Україні народилася. Поки в мене щелепа мірно стукалася об підлогу (новина про висадку інопланетян на Майдані мене, певно, вразила б менше), товариш повідомляє, що мінізавод його сестри за тиждень був віджатий структурами тамтешнього губернатора. Його сестра, свято віруя що Росія - правова держава, кинулася буцатися по судах, але суди різко почали НЕ помічати її доводів. Вона спробувала лізти зі скаргами вище - і здіймати галас у пресі та на соцмережах. Тут їй ду-у-у-уже доступно пояснили що краще їй не просто заткнути пельку, а взагалі забратися з Ростова геть. За її словами весь бізнес який більш-менш приносить прибуток, не тільки у Ростові а й по всіх сусідніх областях РФ нині масово прихватизують структури губерів, мерів та ватагів ФСБ.Останьою краплею було коли вона побачила як з її сином на вулиці балакали борці з українським фашизмом у камуфлі з прапорцями ДиРи.Отут його сестра раптом пригадала і те що вона - українка, і те що народилася й виросла вона у Запоріжжі і те що як особа народжена в Україні вона має право на громадянство.І чомусь тікаючи в Україну, бандерівців, фашистів та інших правосеків вона аж ніяк не злякалася.Правда, дивно?Що тепер з людиною створить такий досвід, плюс українське телебачення - аж уявити страшно...
Заплатити 50 $ за візу для кацапа - сємічкі .
"Я куплю себе змею
или черепаху.
А тебя я не люблю,
Ехай, ехай накуй..."