Експрем’єр Польщі Моравецький ініціює вотум недовіри уряду Туска через події довкола Конституційного трибуналу
Колишній прем’єр Польщі та депутат польського Сейму Матеуш Моравецький заявив, що ініціює вотум недовіри уряду прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска на тлі ситуації навколо Конституційного трибуналу.
Про це він написав у соцмережі Х, повідомляє Цензор.НЕТ.
Ініціатива вотуму недовіри
Моравецький пропонує створити технічний уряд на чолі з колишнім головою Сейму Мареком Юреком до парламентських виборів 2027 року.
Він наголосив, що ідею перезавантаження Конституційного трибуналу в країні підтримують низка політичних сил, а також президент Польщі Кароль Навроцький і Богдан Свєнчковський, якого 30 жовтня відсторонили з посади голови трибуналу.
Різка критика владної коаліції
"Однак це не може бути "перезавантаження" за участю тих, хто сьогодні вчинив замах на Конституційний трибунал! Їхнє місце – на смітнику історії та перед незалежними судами в ролі обвинувачених. Саме завершення фатального правління цієї коаліції буде лише початком – потрібно мати конкретний план подальших дій, щоб драматичні сцени вчорашнього дня більше ніколи не повторилися",- заявив Моравецький.
- Згідно з польською конституцією, щоб висловити недовіру уряду, за відповідну ініціативу повинна проголосувати більшість депутатів у Сеймі — не менше 231 законодавця.
Що передувало?
- У Польщі загострилося протистояння навколо Конституційного трибуналу. Навроцький назвав нічні події силовим захопленням конституційного органу, увійшов до будівлі суду та вимагає вивести звідти правоохоронців. Тим часом уряд Дональда Туска заявляє про відновлення законності.
- Причиною протистояння стала боротьба уряду Дональда Туска та президента Кароля Навроцького за контроль над Конституційним трибуналом Польщі. Уряд вважає його склад політично залежним від попередньої влади, тоді як президент і опозиція звинувачують нинішню владу в узурпації повноважень.
- Криза загострилася 30 жовтня, коли суддя Анна Корвін-Пьотровська оголосила про відсторонення голови трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника на місяць. Після цього поліція заблокувала будівлю установи.
Уряд Дональда Туска вже кілька тижнів намагається домогтися відставки суддів КТ, призначених попереднім кабінетом міністрів від партії «Право і справедливість», яка перебувала при владі з 2015 по 2023 рік.
Міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек (від Туска), який також обіймає посаду генерального прокурора, повідомив журналістам, що направив запит про зняття суддівської недоторканності з голови Конституційного трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоша Соханського (були призначені на свої посади за часів панування нині опозиційної партії ПіС Качинського/Навроцького) потім притягнути їх до
відповідальності. 30 жовтня 2026 року генеральний прокурор Польщі направив до Конституційного трибуналу п'ять клопотань про зняття суддівської недоторканності: чотири стосовно Богдана Свєнчковського та одне щодо його заступника. Загальний обсяг клопотань становив 224 сторінки. До них додавали 50 томів матеріалів кримінальних справ.
А найстарша суддя Конституційного трибуналу Ганна Корвін-Піотровська усунула від виконання обов'язків Богдана Свєнчковського та взяла керівництво судом на себе.
Рішення Ганни Корвін-Піотровської передбачало тимчасове усунення керівників трибуналу на один місяць. Проте Свєнчковський та його прихильники не визнали законність цього рішення.
На знак протесту проти цього рішення біля трибуналу почали збиратися люди.
На офіційних інформаційних ресурсах трибуналу з'явилися повідомлення про те, хто має право керувати установою.
Ситуація загострилася увечері 30 жовтня. Біля будівлі Конституційного трибуналу у Варшаві зібралися сотні протестувальників, зіткнення з поліцією. За повідомленнями ЗМІ, було затримано трьох людей.
Президент Польщі Кароль Навроцький після перерваної місії до Сенегалу у ніч проти 31 жовтня прибув до будівлі Конституційного трибуналу, де стався конфлікт із представниками нової суддівської групи. Навроцький заявив про порушення конституційного порядку, а 31 жовтня оголосив про скликання термінових консультацій із представниками парламентських політичних сил.
Історія конфлікту
Уряд, сформований партією «Право і справедливість», прийшов до влади в 2015 році і оперативно призначив до Конституційного суду своїх суддів, щоб забезпечити там собі більшість, оскільки цей орган має повноваження визначати законність нормативних актів, що приймаються.
Після приходу до влади у 2023 році Туск пообіцяв деполітизувати судову систему, проте йому не вдалося скасувати зміни, ухвалені при ПіС. Почасти це сталося через те, що Навроцький та його попередник Анджей Дуда, який також підтримує ПіС, використовували президентське право вето для блокування його ініціатив. Крім того, Навроцький відмовився привести до присяги п'ятьох суддів Конституційного трибуналу, обраних парламентом з березня поточного року, пославшись на передбачувані порушення процедури їх відбору.
Згідно з офіційними даними польського Сейму, 13 березня 2026 року парламент обрав шістьох суддів Конституційного трибуналу. Президент Навроцький 1 квітня прийняв присягу лише у двох із них. Інші чотири кандидати брали участь у церемонії складання присяги в Сеймі 9 квітня, проте президентська адміністрація не визнала її юридичної сили. Саме розбіжності щодо законності вступу нових суддів на посаду стали одним із центральних питань нинішнього протистояння. Урядова сторона вважає їх обраними відповідно до Конституції, тоді як президент та колишнє керівництво трибуналу заперечують їхні повноваження.
Якщо пояснювати "на пальцях", то слід знати, що ПіС і Навроцький - це MAGA та Трамп. А ми вболіваємо за Туска і за Європу, що за ними стоїть.
Поліція - на боці Туска.
Натовп біля КТ - на боці Навроцького.
Пісовські ЗМІ активно підхоплюють заяви Навроцького та керівництва Конституційного трибуналу про те, що уряд Туска робить спробу силового захоплення влади та порушення конституційного порядку.
Висновки: конфлікт дуже давній і млявий. Жодної драми немає. Туск трохи спровокував - вирішив перевірити свою підтримку та набрати політичні очки напередодні мегаважливих парламентських виборів наступного року. Це нормальний політичний хід із арсеналів політиків - контрольована ескалація.
Навроцький тим часом нещодавно намагався набрати політичні очки, використовуючи питання УПА. Конфлікт вирішуватиметься у правовому полі та шляхом політичних переговорів між Туском та Навроцьким. Громадянської війни не буде. Жодних геополітичних наслідків для Польщі конфлікт не принесе, як і немає загрози впливу його на допомогу Україні.
Наступний етап протистояння очікується на початку листопада. Ганна Корвін-Піотровська оголосила про проведення 3 листопада загальних зборів суддів КТ.