Україна і світова гуманітаристика. В Едмонтоні відбувся симпозіум до 50-річчя Канадського інституту українських студій
В Едмонтоні, Канада, 28–31 жовтня 2026 року Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету провів міжнародний симпозіум Recentring the Humanities: Ukraine and the World. У центрі триденної дискусії було питання, як досвід України та українців у світі змінює сучасне розуміння глобальної історії, суспільства й культури.
Про це повідомляє пресслужба КІУС, передає Цензор.НЕТ.
Що відомо
Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Україна опинилася в центрі міжнародної уваги. Учасники симпозіуму розглядали, як зростання геополітичної та культурної ваги України позначилося на самій науковій дискусії.
Йшлося, зокрема, про те, чиїми свідченнями послуговуються історики, як досвід корінних народів змінює уявлення про націю та яке місце посідають українські студії в гуманітарних науках. Симпозіум об’єднав науковців зі світовим визнанням, правозахисників як то Nobel Peace Prize Олександру Матвійчук, дипломатів і представників кількох міжнародних ініціатив. До дискусій в Едмонтоні можна було долучитися онлайн.
Розмову про Україну і світову гуманітаристику відкрили історики Ярослав Грицак, Сергій Плохій та літературознавиця Тамара Гундорова. Дискусію модерувала директорка КІУС Наталія Ханенко-Фрізен. Увечері митрополит Борис Ґудзяк прочитав у театрі Horowitz Альбертського університету лекцію про виклики й можливості світової української спільноти.
Окрему пленарну сесію присвятили корінним народам України. У ній взяли участь Алім Алієв, Рорі Фіннін, Мартін-Олександр Кислий та Януш Панченко. Як пояснила Наталя Ханенко-Фрізен, місце кримськотатарських досліджень у програмі відображало ширше питання про те, як сьогодні визначати саму україністику.
"Ми свідомо приділили особливу увагу кримськотатарській темі в програмі симпозіуму. Кримськотатарські дослідження мають засадниче значення для українських студій. Без них неможливо переосмислити саме поняття україністики. Щоб зрозуміти, хто такі українці, потрібно розуміти, хто такі кримські татари, знати історію й досвід інших корінних народів України та її культурних спільнот", - зазначила директорка КІУС Наталія Ханенко-Фрізен.
Питання справедливості в умовах російської війни проти України обговорили правозахисниця Олександра Матвійчук, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і дослідниця Крістіна Гук. Інша пленарна дискусія, за участі історикині Марсі Шор, філософа Володимира Єрмоленка та літературознавця Віталія Чернецького, була присвячена тому, як досвід України спонукає науковців переглядати підходи до пізнання й осмислення світу.
Також молоді науковці представили свої дослідження у форматі "толоки". Окремі сесії присвятили майбутньому історичної науки в Україні та протидії пропаганді, яка використовує минуле як зброю. Дискусію про місце України у світі за участі посла України в Канаді Андрія Плахотнюка, Наталки Цмоць, Романа Ващука модерував директор Українського Інституту Володимир Шейко.
Посла України в Канаді Андрія Плахотнюка, модерував панель директор Українського Інституту Володимир Шейко
Програма симпозіуму була сформована стратегічно. Організатори поставили мету: вийти за межі усталених академічних дискусій і запропонувати новий погляд на місце України у світовому науковому та суспільно-політичному просторі.
Саме тому тематичні сесії об’єднали представників різних наукових дисциплін, створивши можливість переосмислити, як під впливом сучасних глобальних викликів, передусім повномасштабної війни Росії проти України, трансформуються науковий дискурс, публічна дипломатія та міжнародна суспільна дискусія. Організатори прагнули не лише осмислити ці зміни, а й започаткувати міждисциплінарний діалог, здатний вплинути на майбутній розвиток українських студій та їхнє місце у світовій гуманітаристиці.
Довідка про КІУС
Канадський інститут українських студій відкрився 1976 року в Альбертському університеті за підтримки української громади Канади й уряду провінції Альберта. Як нагадав у ювілейному привітанні президент університету Білл Фланаган, це був перший у Канаді й другий у західному світі інститут, повністю присвячений українським студіям. Серед його здобутків: англомовна Encyclopedia of Ukraine та англійський переклад "Історії України-Руси" Михайла Грушевського. КІУС також підтримує дослідження Голодомору, викладання української мови та вивчення сучасної України.
