Російська супутникова система "Рассвєт" стикається з проблемами, - ГУР
Росія намагається прискорити розгортання низькоорбітальної супутникової системи зв’язку "Рассвєт", яку позиціонує як власний аналог Starlink. Проте це супроводжується технічними та виробничими труднощами.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє ГУР МО.
Зокрема, відчувається залежність від іноземних компонентів, проблеми з виведенням апаратів на заплановану орбіту та розробкою компактних абонентських терміналів.
"Запланований на 2026 рік третій запуск апаратів, за попередніми даними, скасували або перенесли", - зазначають у ГУР.
Скільки супутників "Рассвєт" уже вивела Росія
Наразі Росія вивела на орбіту 30 супутників двома партіями - 23 березня та 19 липня 2026 року. Два апарати вже зійшли з орбіти.
Із 30 супутників 26 зайняли стійке положення на висоті приблизно 500-520 км. Жоден із них поки не досяг запланованої висоти 800 км. Інші апарати продовжують маневри для підйому на цільову орбіту.
Маса одного супутника становить близько 280 кг, габарити - 2,7х1,8х0,6 метра. Однією з ключових технологій системи є міжсупутниковий лазерний зв’язок, який дає змогу передавати дані безпосередньо між апаратами, не звертаючись постійно до наземної інфраструктури.
До кінця 2026 року Росія планувала збільшити угруповання до 47-48 супутників. У 2027 році розраховує вивести ще 240 апаратів, щоб забезпечити покриття 94% території РФ зі швидкістю передавання даних до 150 Мбіт/с.
Згідно із заявленими планами, до 2031 року угруповання має зрости до 408 супутників, а до 2035-го - до 924. Для запусків використовують ракети "Союз-2.1б" із космодрому "Плєсєцк".
Наземна інфраструктура та абонентські термінали
Основою наземного сегмента є головний центр управління в Москві. Він відповідає за контроль супутників, роботу лазерних каналів і маршрутизацію трафіку.
Також передбачено мережу наземних станцій у Москві, Мурманську, Анадирі, Ростові-на-Дону, Норильську, Желєзноґорську та Южно-Сахалінську.
У вересні 2026 року російська сторона заявила про завершення випробувань абонентського термінала "Ультра". За заявленими характеристиками, швидкість завантаження даних може сягати 650 Мбіт/с, а пристрій має працювати навіть під час руху носія зі швидкістю до 250 км/год.
До кінця року планують передати замовникам близько тисячі таких пристроїв.
У 2027–2028 роках Росія планує розробити ще п'ять модифікацій терміналів:
-
"Земля";
-
"Міні";
-
"Прайм";
-
"Вода";
-
"Повітря" - авіаційний термінал, презентацію якого заплановано на 2028 рік.
Хто виробляє супутники та від чого залежить проєкт
Головним виконавцем проєкту є ТОВ "Бюро 1440", яке входить до складу "ИКС Холдинг". До виробничої кооперації залучено щонайменше 46 російських і три білоруські компанії. За наведеними даними, 22 підприємства, зокрема "Бюро 1440", не перебувають під санкціями.
Важливим виробником критичних компонентів є калінінградське АТ "ОКБ "Факел". Підприємство виготовляє двигуни малої тяги та рухові установки для супутників.
Водночас технологічна база "Рассвєта" залежить від імпорту електронних компонентів із Китаю. Зокрема, йдеться про елементи для антенних решіток, наземних станцій та абонентських терміналів.
Зв'язок із OneWeb та керівництво проєкту
Куратором проєкту є керівник "Роскосмосу" Дмитро Баканов. До призначення він очолював АТ "Супутникова система "Гонець"", яке співпрацювало з британською компанією OneWeb над розгортанням інфраструктури супутникового інтернету в Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році OneWeb припинила співпрацю з російською стороною. Водночас не виключається, що під час попередньої взаємодії Росія могла отримати доступ до окремих технічних напрацювань і технологій, які згодом використала під час створення власної системи.
Показово, що конструкторське бюро "Факел" раніше виготовляло компоненти для супутників OneWeb, зокрема двигуни СПД-50М (SPT-50M). Тепер це підприємство виробляє критичні компоненти для апаратів "Рассвєт".
