Україна отримала від ЄС, Японії та США конструкції для резервних мостів у Києві, – Крейденко

Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії та США частину конструкцій, які використають для будівництва резервних переправ через Дніпро в Києві. Тому додатково купувати ці конструкції за державні кошти не доведеться.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на коментар заступника голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимира Крейденка, який він дав Укрінформу.
Мости для Києва: частину конструкцій уже передали партнери
За словами Крейденка, мостові конструкції Україна отримала від Європейського Союзу, Японії та США в межах технічної допомоги.
"Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії, Америки в рамках технічної допомоги. На них не треба буде додатково витрачати кошти", – зазначив депутат.
У Києві вже розпочали роботи зі спорудження резервних переправ. На одних об'єктах триває підготовка, на інших уже виконують практичні роботи. Два мостові переходи планують побудувати до кінця лютого.
Крейденко наголосив, що важливо не лише звести переправи, а й забезпечити зручне сполучення з ними. Для цього облаштовують під'їзні дороги, які мають допомогти уникнути скупчення автомобілів після перетину Дніпра.
На будівництво під'їзних шляхів і монтаж конструкцій виділили 2,2 млрд грн. Із цієї суми 1 млрд грн надійшов із бюджету Києва, ще 1,2 млрд грн – із резервного фонду Кабінету Міністрів.
Чому резервні переправи не замінять основні мости
За словами депутата, альтернативні маршрути потрібні через системні російські удари по мостах. Водночас нові переправи не зможуть повністю замінити наявні мости, а лише частково допоможуть забезпечити рух між берегами Дніпра.
"Нині щодня береги Дніпра в Києві перетинають близько 600 тисяч транспортних засобів і важливо, щоб у нас були альтернативи, які дозволять хоча б частково вирішити проблему", – наголосив Крейденко.
Місця будівництва резервних переправ депутат не розкрив із міркувань безпеки. За його словами, локації визначають військові. Вони враховують рельєф місцевості, течію річки, а також можливості оборони та протиповітряного захисту.
Окремо Крейденко прокоментував можливість будівництва тунелю під Дніпром. На його думку, під час воєнного стану реалізувати такий проєкт наразі неможливо через нестачу коштів.
"Такі тунелі в провідних країнах світу будуються не один рік, витрачаються мільярди доларів на реалізацію цих проєктів. На жаль, у нас таких коштів особливо під час воєнного стану немає", – пояснив депутат.
Він додав, що навіть за наявності фінансування будівництво тунелю могло б тривати два-три роки. Крім самого будівництва, потрібно облаштувати об'єкт та інтегрувати його в транспортну мережу столиці.
До цього проєкту можна було б повернутися після завершення воєнного стану. Зокрема, за умови залучення коштів Європейського Союзу або інших міжнародних партнерів. Водночас конкретних домовленостей щодо фінансування такого будівництва наразі немає.
- Увечері 16 листопада російські війська, за попередніми даними, атакували балістичними ракетами Північний та Південний мости в Києві.