УКР
5605 відвідувачів онлайн
Історична резолюція ПАРЄ щодо України: повний текст
На засіданні в середу, 12 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила дві резолюції щодо України, в яких російсько-українську війну названо "російською агресією" і міститься заклик до РФ вивести свої війська з Донбасу.
Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на ЛIГАБiзнесIнформ, мова про звіт чеського депутата Христини Зеленковой "Політичні наслідки російської агресії в Україні", за який проголосували 73 члена ПАРЄ, і звіт німецького політика Маріелли Векк. "Засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на окупованих українських територіях, не підконтрольних українській владі", за який проголосували 87 членів ПАРЄ.Нижче - повний текст звіту Векк.
"1. Парламентська Асамблея глибоко стурбована станом справ у галузі прав людини в Криму і в "самопроголошених республіках" Донецька і Луганська ("ДНР" і "ЛНР").
2. Вона знову підтверджує свою позицію щодо того, що анексія Криму Російською Федерацією і військове втручання російських військ на сході України порушують міжнародне право і принципи, підтримані Радою Європи, про що йдеться у резолюції Асамблеї 2112 (2016), резолюції 2063 (2015), резолюції 1990 (2014) і резолюції 1988 (2014).
3. "ДНР" і "ЛНР", створені за підтримки та під контролем Російської Федерації, не мають будь-якої легітимності відповідно до українського або міжнародного права. Це стосується усіх їхніх "установ", зокрема "судів", установлених владою де-факто.
4. Згідно з з міжнародним правом, Росія, яка де-факто здійснює контроль над цими територіями, несе відповідальність за захист свого населення. Тому Росія повинна гарантувати права всіх жителів Криму, а також "ДНР" і "ЛНР".
5. Що стосується Криму, тут військову присутність Росії і контроль було офіційно визнано російською владою. Що стосується "ДНР" і "ЛНР", підтверджено добре задокументовану роль російських військових у взятті під контроль і контролі цих регіонів, попри рішучий спротив законної влади України, і повну залежність "ДНР" і "ЛНР" від Росії в матеріально-технічному, фінансовому й адміністративному аспектах.
6. У Криму і в зоні конфлікту на Донбасі серйозні порушення прав людини, як і раніше, тривають, про що свідчать численні доповіді, зокрема, комісара Ради Європи з прав людини, представників Місії спостерігачів Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ / БДІПЛ, а також провідних українських і міжнародних недержавних організацій із прав людини. Ці порушення включають позасудові страти, викрадення, тортури і нелюдське і таке, що принижує людську гідність, ставлення, незаконні затримання і непропорційні обмеження свободи слова й інформації.
7. Жертви порушень прав людини не мають ефективних внутрішніх засобів правового захисту у своєму розпорядженні:
7.1. місцеві "суди" в "ДНР" і "ЛНР" не мають легітимності, незалежності та професіоналізму; українські суди в сусідніх районах, контрольованих урядом, мають юрисдикцію, яка поширюється на неконтрольовані області, але важкодоступні, а також не можуть отримати доступ до документів "ДНР" і "ЛНР" і не можуть забезпечити виконання своїх рішень на цих територіях;
7.2. що стосується Криму, на незалежних суддів тиснуть, зокрема, під тиском поліція і прокуратура не готові притягувати до відповідальності осіб, винних у скоєнні злочинів проти потенційних або реальних прихильників України.
8. У Криму українці і кримські татари дуже залякані вищезазначеними порушеннями прав людини, а також тим фактом, що це залишається безкарним. Багато хто з них був змушений полишити Крим. Паралельно всіх жителів Криму змусили отримати російські паспорти і відмовитися від громадянства України, щоб мати доступ до медичного обслуговування, житла та інших основних послуг. Кримські татари після розпуску Меджлісу і його місцевих відділень втратили своє традиційне демократичне представництво. Татарські ЗМІ і мусульманська релігійна практика татар також під тиском. Сукупний ефект цих репресивних заходів становить загрозу для існування татарської громади як окремої етнічної, культурної і релігійної групи.
9. У зоні конфлікту на Донбасі цивільне населення, а також велика кількість комбатантів постраждали від порушень їхніх прав на життя та фізичну недоторканність, на вільне користування майном, від військових злочинів і злочинів проти людяності, серед яких невибіркові або навіть навмисні обстріли цивільних районів, іноді спровоковані розміщенням зброї у безпосередній близькості.
10. Численні жителі зони конфлікту на Донбасі, по обидві сторони лінії зіткнення, досі щодня страждають від численних порушень режиму припинення вогню, погодженого в Мінську. Ці порушення документує щодня Спеціальна місія спостерігачів ОБСЄ в Україні, незважаючи на обмеження доступу, введене в основному де-факто владою "ДНР" і "ЛНР". Жителі також зазнають лиха від домінантної атмосфери безкарності і загального беззаконня у зв'язку з відсутністю законних, функціональних державних установ, і, зокрема, доступу до правосуддя, згідно зі статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини (ETS N5). Вони також зазнають серйозних соціальних труднощів, які посилюють обмежувальні заходи, вжиті українською владою щодо пенсійного забезпечення та соціальних виплат. Нарешті, внутрішньо переміщені з "ДНР" і "ЛНР" особи втратили своє майно у зв'язку з незаконними вимогами перереєстрації, введеними де-факто владою "ДНР" і "ЛНР".
11. Українська влада почала переслідування потенційних винних у скоєнні військових злочинів та інших порушень прав людини з боку провладних сил. Але вони досі не надали міжнародним спостерігачам доступ до всіх місць утримання під вартою, зокрема, тих, котрі у віданні Служби безпеки України (СБУ).
12. Мінські домовленості містять положення про амністію для учасників збройного конфлікту на Донбасі. Асамблея нагадує, що згідно з міжнародним правом такі положення не можуть служити виправданням безкарності винних у серйозних порушеннях прав людини.
13. Що стосується виборів, передбачених у Мінських домовленостях, Асамблея вважає, що доти, поки поточна ситуація в "ДНР" і "ЛНР", яка характеризується відсутністю безпеки, залякуванням і безкарністю, відсутністю свободи слова й інформації, триває, вільні і справедливі вибори (гарантовані статтею 3 першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини (ETSN9), не є можливими в цих регіонах.
14. Асамблея шкодує про те, що ні Російська Федерація, ні Україна не ратифікували Римський статут про заснування Міжнародного кримінального суду (МКС). Водночас, Україна прийняла юрисдикцію МКС у зоні конфлікту на Донбасі у своїх заявах від 17 квітня 2014 і 8 вересня 2015 р за статтею 12.3 Римського статуту. Асамблея вітає зміни до Конституції України, ухвалені українським парламентом, за допомогою яких ратифікація Римського статуту буде можлива. Втім, Асамблея занепокоєна тим, що ці зміни наберуть чинності лише через три роки, а не якнайшвидше, як це було рекомендовано Асамблеєю.
15. Асамблея глибоко стурбована відсутністю прогресу у міжнародному розслідуванні збитого рейсу MH17 на Донбасі.
16. Виходячи з вищевикладеного, Асамблея закликає:
16.1. відповідні органи, як Україні, так і Російської Федерації:
16.1.1. ефективно розслідувати всі випадки серйозних порушень прав людини, імовірно здійснених у всіх районах, які перебувають під ефективним контролем;
16.1.2. притягнути осіб, винних у цих порушеннях, до відповідальності, тим самим перешкоджаючи будь-яким іншим подібним порушенням у майбутньому;
16.1.3. надати максимально можливу компенсацію жертвам цих порушень;
16.1.4. приєднатися до Римського статуту МКС;
16.1.5. повністю виконати Мінські домовленості.
16.2. Російську владу:
16.2.1. припинити свої репресивні дії, спрямовані проти осіб, лояльних до української влади, у всіх районах, які перебувають під ефективним контролем, зокрема і в Криму; відновити історичні права кримських татар і сприяти відновленню верховенства права на всій території східної України;
16.2.2. забезпечити захист основоположних прав усіх жителів "ДНР" і "ЛНР" і задовольнити їхні базові потреби, використавши свій вплив на владу де-факто з цією метою;
16.2.3. сприяти незалежному моніторингу ситуації у сфері прав людини на всіх українських територіях, які перебувають під ефективним контролем, зокрема і в Криму;
16.2.4. використовувати всі наявні юридичні засоби для перегляду рішення Верховного суду РФ щодо оголошення Меджлісу поза законом, а також щоб надати кримськотатарській спільноті самій обирати свої органи самоврядування;
16.2.5. забезпечити необмежений доступ представників міжнародних організацій і консульських працівників України до ув'язнених, етапованих із території, яка під українським контролем, в пенітенціарні установи на території РФ;
16.2.6. перевезти в Україну тих в'язнів, хто висловить таке бажання, щоб вони могли провести залишок свого терміну ув'язнення на території, яку контролює українська влада;
16.2.7. припинити практику перевезення з Криму на територію РФ тих осіб, хто не має російського громадянства, зокрема й ув'язнених.
16.3. Українську владу:
16.3.1. спростити, наскільки це можливо, повсякденне життя мешканців непідконтрольних територій і переміщених осіб із цих районів за рахунок скорочення адміністративних процедур щодо доступу до виплати пенсій і соціальної допомоги та сприяння доступу мешканців до правосуддя шляхом належного оснащення та кадрового забезпечення судів у районах, підконтрольних уряду, чию юрисдикцію було поширено на непідконтрольні території;
16.3.2. регулярно переглядати і зважувати рішення України про відхилення від виконання Міжнародної конвенції з громадянських і політичних прав, а також Європейської конвенції з прав людини, виходячи з принципів необхідності, пропорційності і недискримінації.
16.4. Міжнародну спільноту:
і далі приділяти увагу ситуації, пов'язаній із дотриманням прав людини і гуманітарним становищем осіб, які проживають на територіях, непідконтрольних українській владі, й утримуватися від висування вимог, виконання яких буде зміцнювати незаконний статус-кво;
16.5. МКС:
здійснити свою юрисдикцію тією мірою, яка є юридично можлива, виходячи із декларацій України.
17. Асамблея ухвалює першочергово і далі спостерігати за станом справ у галузі прав людини в зоні конфлікту на Донбасі і в Криму".
Топ коментарі
Потрібно міняти саму систему в паРаші.
А це не так просто. Це щось подібне на те, як німці міняли систему після 2-ї Світової.
Практично перекритий доступ до української преси, радіо і телебачення, українські сайти в інтернеті заблоковані
Савченко зізналася в ПАРЄ, що таки їздила на окуповані території
Четвер, 13 жовтня 2016, 09:56
"Я була на окупованій території досить нещодавно, і, як це не дивно, спілкувалася з тими, хто тримав мене у полоні", - заявила, зокрема, Савченко.Народний депутат України, член ПАРЄ Надія Савченко публічно заявила, що нещодавно відвідала окуповані території та спілкувалася зі своїми тюремниками.
Про це вона заявила у своєму виступі при обговоренні українського питання в сесійній залі ПАРЄ.
Вона стверджує, що змогла поспілкуватися з представниками "Д/ЛНР" настільки детально, що змогла відчути зміну їх настроїв.
"70% людей і навіть ті, хто тримав мене у полоні, шкодують про те, що вони підняли зброю", - стверджує народний депутат.
Як повідомлялося, раніше журналіст http://www.pravda.com.ua/news/2016/10/7/7122946/ Олексій Мацука заявив , що, за його інформацією, Савченко намагалася потрапити до Донецька кілька тижнів тому "стежками" через Красногорівку для зустрічі з Захарченком. Савченко у відповідь спростувала його слова та заявила, що взагалі http://www.pravda.com.ua/news/2016/10/8/7123042/ давно не була в зоні АТО .
Или одна часть резолюции не дает показать другую?
"несет ответственность за защиту своего населения"
з яких це пір населення на окупованих територіях стало "своїм" для мордора???
Дорогие украинцы! Послушайте, что я вам скажу. Только не надо сразу бросать в меня гнилыми помидорами. Не надо обвинять в том, что я, мол, призываю к капитуляции и т.д. Просто подумайте над тем о чем я пишу. Я уже писал об этом весной. Напишу еще раз. Авось услышите. Короче. Просто выслушайте.
В моих словах нет ни грамма какой-то трусости или отчаяния. В конце концов мне-то чего трусить? Я сижу себе в Германии, любуюсь горами, сладко ем, крепко сплю…
В моих словах есть простой практический смысл и жизненная опытность. Опытность человека, который тоже участвовал в управлении государством. И знает, что это такое - делать реформы в стране, которая не имеет никакого жирка, никакой заначки, никакой подушки безопасности.
Я знаю как это больно: резать по живому. Как будут ненавидеть тех, кто это будет делать. Как все, кто сейчас вместе - переругаются и будут обвинять друг друга в трудностях и ошибках. Я знаю как те, кому сейчас народ верит и за кем готов идти превратятся в жупел и мальчиков для битья.
Просто услышьте меня: вам предстоит очень трудный путь. Вы даже не представляете сколько труда и лишений вам нужно будет вытерпеть, чтобы построить страну, которая сможет войти в Европу. Сколько потерь будет на этом пути, сколько разочарований и ужасных открытий.
Вам нужно будет привыкнуть жить намного беднее, чем сейчас. Да, да! Именно так! Тот нищенский уровень жизни, который вы имеете сегодня покажется вам раем по сравнение с тем, что вас ждет в ближайшем будущем.
Судя по тому, что я знаю про нынешнюю Украину, судя по тому, что пишет Каха Бендукидзе (которого я прекрасно знаю и которому верю) состояние украинской экономики чудовищно. Состояние государственных институтов - чудовищно. Коррупция и измена сидит в каждом (!) чиновнике от самого низа до самого верха.
Вот только представьте: вы собрались в очень трудный поход в горах. Вам предстоит многодневный поход по скалам, через заснеженные перевалы. С огромными рюкзаками. Практически без еды. По дороге у вас не будет теплого ночлега. Негде будет помыться. Не будет медицинской помощи. Никаких населенных пунктов.
И вы уговариваете своего товарища идти вместе с вами. Он долго колеблется. Отнекивается. Вы знаете: он вообще-то слабый и крайне бестолковый человек. Но вы настаиваете. Наконец он дает согласие. Но выставляет условие: он пойдет, но только если вы всю дорогу будете нести его на носилках. Возьмете вы его с собой? Ответ очевиден: конечно, нет!
Теперь ответьте мне: зачем вам в этом походе весь этот сброд, с которым вы собираетесь вести переговоры о статусе Новороссии? Ведь все эти переговоры будут лишь о том, как вы будете нести их на носилках через пики и расщелины, по крутым склонам и по узким тропам над пропастями.
Своими ногами они идти откажутся: мол нашли дураков! Лучше мы здесь останемся! Нам Путин обещал кормить нас на шару! Русский мир! Уря! Понимаете, куда я клоню?
Маннергейм отдав Сталину южную и восточную Финляндию спас страну. Сохранил главное. И где теперь Финляндия, а где - Карелия?
Аденауэр плюнул и прекратил бессмысленные перепирательства с администрацией советской оккупационной зоны и решил строить новую Германию на том, что от нее осталось. И через сорок лет ГДР на коленях приползла и растворилась в могучей ФРГ.
Все эти разговоры про какой-то там невероятный промышленный потенциал в Донбассе - херня. Все эти заводы говна не стоят. Пусть Ахметов ими подавится. Латыши все советские заводы позакрывали и уровень жизни от этого только вырос!
Зачем вам эти донбасские совки, которые думают, что их совковость - это признак русскости?
Не они ли вам выбрали Януковича? Не лучше ли сбросить этот электоральный балласт и получить страну намного более целеустремленную и монолитную в идеологическом плане? Ведь без Крыма и Донбасса Украина станет намного сводобнее. И честнее: будет меньше криминала, будет меньше коррупции…
Все эти разговоры про единую и неделимую - это блуждание в ложных мифах. Вся эта имперская блевотина про территориальную целостность - это просто отрыжка советского образования. В этом нет ни правды, ни практической пользы.
Это все одна пустопорожняя болтовня. В конце концов сколько раз за 20 век менялись границы Украины! Почему их последний вариант должет стать догмой, ради которой нужно рисковать самой украинской государственностью? Самой идеей вольной и независимой Украины, о которой мечтали веками настоящие украинские патриоты?
Просто подумайте о чем я говорю. И не надо никого убивать. И не надо гибнуть.
А Путин, нагруженный этим хламом и новыми нахлебниками - надорвется. И без всякой войны - просто превратится в кучу дерьма. Как это уже однажды было с СССР в конце 80-х.
Тогда это случилось без единого выстрела…Помнится и Путин тогда забыл про свой партбилет и погоны. И к Собчаку примостился… Впрочем, это уже другая история…
Альфред Кох ,
http://censoru.net/9246-ukraincy-broste-etu-kuchu-derma.html