Порошенко привітав українців з 98-ю річницею проголошення ЗУНР
Президент України Петро Порошенко привітав українців з 98-ю річницею проголошення ЗУНР.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в зверненні Президента до своїх співвітчизників, розміщеному на офіційному сайті глави держави.У тексті привітання наголошується: "Сьогодні річниця знаменної події в історії національного державотворення - проголошення Західно-Української Народної Республіки.
"Український народе! Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі. Від нині Ти господар своєї землі, вільний горожанин України".
Цими словами відозви Української Національної Ради було фактично утворено ЗУНР. А кількома годинами раніше, у ніч на 1 листопада 1918 року, українські стрілецькі частини під командуванням Дмитра Вітовського без жодного пострілу взяли під контроль найважливіші установи Львова.
Листопадова національно-демократична революція в Галичині стала важливою ланкою процесу, який завершився створенням у січні 1919 року єдиної Соборної України, чим було продемонстровано усьому світові волю нашого народу до свободи і незалежності.
Відзначаючи ті буремні події, ми передусім віддаємо шану подвигу українців, які засвідчили незламність духу, самовідданість у боротьбі за національну державність.
Соборність, здобута кров'ю мільйонів патріотів, і незалежність, яку нині боронять від агресора українські воїни - є нашими священними надбаннями.
Вітаю вас із цією визначною річницею.
Бажаю всім миру, щастя і добра, а нашій Україні - перемоги, єдності та процвітання". Топ коментарі
Всех с праздником! Прорвемся!
Я є народ, якого Правди сила
ніким звойована ще досі не була.
Яка біда, яка чума мене косила! -
а правда знов таки, і знову розцвіла.
Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить - я всі кайдани розірву.
І знов я стверджуюсь, і знов я утверждаюсь,
бо я же ж знов таки, і знов таки живу.
Московія! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб і вугіль крала…
О, як твій дух о, як твій дух осатанів!
Сини мої, бандерівці, вкраїнці,
я буду вас на подвиг прославлять,-
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей з неволі спішіте визволять!
Ти думала - тобою весь з'їдаюсь? -
та, подавившись, падаєш в траву…
І знов я стверджуюсь, і знов я утверждаюсь,
бо я же ж знов таки, і знов таки живу.
По українських нивах, нивах по російських,
по білоруських нивах - я прошу, молю! -
ви не щадіть катюх, і наволоч злодійську,
всіх узурпаторів скидайте без жалю!
Імперська гидь, тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
І знов я стверджуюсь, і знов я утверждаюсь,
бо я же ж знов таки, і знов таки живу.
Я є народ, якого Правди сила
ніким звойована ще досі не була.
Яка біда, яка чума мене косила! -
а правда знов таки, і знову розцвіла.
сотни тысяч жизней было отдано за желание иметь соборное и самостоятельное украинское государство. История - это постоянная реанимация памяти, продлевающая жизнь в двух направлениях - в прошлое и будущее.
"Нации с укороченной памятью - это духовные карлики. Поэтому умение зайти в прошлое своей духовно- интеллектуальной памятью, безусловно, делает нас не просто песчинками в игре времени, а его достойными действующими лицами",
"Есть запущенные исторические болезни: потеря памяти и сознания, а отсюда - и сил к борьбе. Чем быстрее реанимируем в себе эти духовные начала, тем быстрее сможем преодолеть чужака в себе и вырасти до благословенного слова - Соборность (что с церковнославянского означает "вместе"). Ибо только собором всякого черта поборем",