УКР
9211 відвідувач онлайн
У Росії помер адвокат, який захищав українського політв'язня Литвинова
Російський адвокат Віктор Паршуткін помер у ніч на 28 лютого. Йому було 57 років.
Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на Радіо Свобода, про це повідомляє Федеральна палата адвокатів Росії.Паршуткін був відомим у Росії експертом із суду присяжних. До останнього часу представляв у суді інтереси, зокрема українця Сергія Литвинова.
Селянина з Луганщини Сергія Литвинова затримали влітку 2014 року в Росії, куди той приїхав лікуватися. Його звинуватили в масових убивствах мирних жителів і зґвалтуваннях, які він нібито вчинив, перебуваючи у складі добровольчого батальйону «Дніпро-1». Згодом, коли адвокати й консульська служба України зуміли довести, що «загиблих» мирних громадян ніколи не існувало, Слідчий комітет Росії був змушений зняти з Литвинова звинувачення у воєнних злочинах.
Але українця також звинуватили у грабежі. Слідство заявляло, що він разом із двома невідомими українськими військовослужбовцями викрав два автомобілі у громадянина Росії, який живе в Луганській області України.
Литвинов усі звинувачення заперечував і наполягав на тому, що потерпілого ніколи не бачив, участі у грабежі не брав. Адвокати подали документи, за якими одне з цих авт уже давно не належить росіянинові, а друге належить людині з таким самим іменем, але громадянинові України.
Литвинов також вимагав від російської держави офіційних вибачень за заподіяну йому шкоду: експертиза підтвердила, що він зазнавав катувань, а слідство фальсифікувало матеріали справи про нібито воєнні злочини.
Суд у Росії засудив його до 8,5 років позбавлення волі. МЗС України назвало вирок українцеві виключно політично мотивованим.
Топ коментарі
ii 
ii
вопрос к рюске кацапам - а ты за рюске мир, за рассею и русские скрепы - не задумалса, но тогда соболезнование родным
Последнее, что хотелось бы мне сказать: я живу в России. Я русский писатель еврейского происхождения и христианского воспитания.
Моя страна сегодня объявила войну культуре, объявила войну ценностям гуманизма, идее свободы личности, идее прав человека, которую вырабатывала цивилизация на протяжении всей своей истории.
Моя страна больна агрессивным невежеством, национализмом и имперской манией. Мне стыдно за наш парламент, невежественный и агрессивный, за правительство, агрессивное и некомпетентное, за руководителей страны, игрушечных суперменов, поклонников силы и хитрости, мне стыдно за всех нас, за народ, потерявший нравственные ориентиры.
Культура потерпела в России жестокое поражение, и мы, люди культуры, не можем изменить самоубийственной политики нашего государства. В интеллектуальном сообществе нашей страны произошел раскол: снова, как в начале века, против войны выступает меньшинство.
Моя страна каждый день приближает мир к новой войне, наш милитаризм уже поточил когти в Чечне и в Грузии, теперь тренируется в Крыму и на Украине.
Прощай, Европа, боюсь, что нам никогда не удастся войти в европейскую семью народов.
Наша великая культура - наш Толстой и Чехов, наш Чайковский и Шостакович, наши художники, артисты, философы, ученые - не смогли развернуть политики религиозных фанатиков коммунистической идеи в прошлом и алчных безумцев сегодня.
Триста лет мы, люди культуры, питались от одних источников - наш Бах и наш Данте, наш Бетховен и наш Шекспир, - мы не теряли надежды, но сегодня нам, людям российской культуры, той ее малой части, которой я принадлежу, остается сказать только одно: «Прощай, Европа!»