"Ми не наполягаємо, щоб автономія називалася "кримськотатарською", - Джемілєв
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв пояснив мету створення кримськотатарської автономії. Він зазначив, що назва не має принципового значення, а головним є зміст документа.
Про це Джемілєв сказав на зустрічі "1944/2014: боротьба кримських татар за Батьківщину" в Києві 19 травня, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Крим.Реалії."Основні елементи цієї автономної республіки, переформатованої національно-територіальної - це функціонування кримськотатарської мови нарівні з державною як робочої, офіційної мови на території Криму. І друге - таке забезпечення представництва в усіх структурах, гілках влади, щоб воно давало можливість захищати права громадян цього народу на збереження і розвиток. Про якесь диктаторство іншим етносам своїх бажань не йдеться", - пояснив Джемілєв.
 У ході зустрічі голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров підкреслив, що, на його думку, в процесі прийняття питання про автономію незабаром проявляться настрої і справжні наміри українських політиків.
 "Уже зараз ми бачимо деяких політиків, які, можливо не бажаючи приводити свої справжні причини або мотивації, чому вони не хотіли б автономії на основі права кримськотатарського народу на самовизначення, намагаються приводити більш начебто пристойні мотивації, скажімо: "не на часі", "дійсно потрібні в складі України автономії", - зазначив Чубаров.
 Конституційна комісія України від 11 травня вирішила створити робочу групу, яка розроблятиме поправки і доповнення до Конституції України в частині Автономної Республіки Крим. Перше засідання робочої групи призначено на 22 травня.
 У грудні 2016 року експерти представили опитування фокус-груп, яким визначили три категорії ставлення українців до зміни статусу Криму і створення кримськотатарської національно-територіальної автономії. Частина опитаних виступили за створення автономії, деякі - ставляться до ініціативи із застереженнями (відзначили складність фактичної реалізації ініціативи та необхідність повернення до теми після деокупації півострова); є і ті, хто виступає за незмінність статусу Криму як автономної республіки у складі України.
 20 березня 2014 року Верховна Рада визнала кримських татар корінним народом Криму. За відповідну заяву проголосували 283 депутати.
 Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України.
 22 вересня Верховна Рада рекомендувала Президенту змінити статус Криму в Конституції України з територіальної на кримськотатарську національну автономію.
   Топ коментарі  
 
Второе; Насчет верхушки, я понял, мне давно было известно что джемилев хотел управлять крымом как КНДР.
Третье; Тогда ответь мне, почему арк когда была, никто не пытался ее ликвдировать? Почепу когда она существовала никто не говорил что она дает примеры для других?
... Речи о каком-то диктаторстве другим этносам своих желаний нет", - пояснил Джемилев.Источник: https://censor.net/n440562
Либо требуйте для всех этносов, проживающий на территории Украины, того же, что и татарам, признавая свой этнос равноправным со всеми. Либо об отсутствии диктаторства не говорите, Джамелев. Не надо изображать из себя идиота, делая вид, что из всего общего дать что-то одному можно не за счет всех остальных.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про засади державної мовної політики
Стаття 7. Регіональні мови або мови меншин України
2. У контексті http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_014 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин до регіональних мов або мов меншин України, до яких застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, віднесені мови: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька.
3. До кожної мови, визначеної у частині другій цієї статті, застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.