"Сподіваюся тільки на Володимира Володимировича", - дружину колишнього прес-аташе "Шахтаря" сепаратиста Мармазова хочуть "видворити в Україну"
Дружину колишнього прес-аташе донецького "Шахтаря" Руслана Мармазова, яка обіймала пост "міністра освіти" в "ДНР," судять у Росії і збираються депортувати в Україну.
"У цю секунду твориться страшне беззаконня. Мою дружину Таню в Тулі тягнуть до суду і будуть видворяти в Україну. На заклання СБУ. Прошу всіх, хто нас знає, про участь. Бережи вас Бог! Слава Донбасу!"", - написав він.
Пізніше в коментарі, відповідаючи на репліки і питання співчутливих, написав: "Ми шукали правду. Ходили по судах. Молилися. Мабуть, мало. Чорна зрада підкралася в серйозні ряди. Сподіваюся тільки на Володимира Володимировича". А також додав, що йому "шиють опір поліції". Але при цьому він упевнений, що "Росія зрадити не може".
Зазначимо, Мармазов давно заявив, що "відчуває себе частиною "русского мира".
Топ коментарі
http://lukomore.org/lurk/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5
Редкостная гнида. Часто участвует в срачах на роССийскихкАналах.
Быть или не быть, вот в чем вопрос.
Достойно ль Смиряться под ударами судьбы,
Иль надо оказать сопротивленье
И в смертной схватке с целым морем бед
Покончить с ними? Умереть. Забыться
Що для душі шляхетніше: терпіти
Всі стріли і каміння злої долі
Чи враз повстати проти моря мук,
Їм край поклавши? Вмерти - це заснути.
Не більше. В сон поринути - і край
Всім болям тіла й сотні інших мук,
Що є спадщизна тіла. Це ж мета,
Якої прагнеш. Вмерти - це заснути.
Заснуть… а може, бачити сновиддя!
Ніхто не відає, яких сновиддів
Зазнати доведеться в смертнім сні,
Коли ми скинемо земне ярмо.
Оце й спиняє нас; кому ж інакше
Була б охота зносити негоди
Довженного життя, удари долі,
Гнобителеву кривду і зневагу,
І муки безодвітного кохання,
Зухвальство уряду і беззаконство,
І ту наругу, що терплячий труд
Мовчазно від негідника приймає!
Кому була б охота це терпіти,
Якби він міг оголеним кинджалом
Всьому покласти край? Хто тягарі,
Пітніючи і стогнучи тягав би?
Страх перед тим, що буде після смерті,
Країна та незнана, звідки ще
Ніхто не повертався, - це спиняє.
І ми волієм тут терпіти лихо,
Аніж пірнути в лихо невідоме.
Так роздум робить з нас страхополохів
І рішенця рум'янець природжений
Блідота думки хворої вкриває.
Так наміри потужні і завзяті
У течії своїй звертають вбік,
Втрачаючи імення вчинків. Тихше!
Офеліє! У молитвах твоїх
Згадай гріхи мої, прекрасна німфо!
Переклав О. Бургардт
Дрочить коллективом нужно было на светлый образ ***** первого. Это точно помогает!
ведь сказали ж наверняка сколько занести чтобы не выдворили.
ну да, раздевают ватников, а как он хотел?
Нет у этого иплана филологического образования. Вообще, проверять грамотность написания чего-либо рузскомирцами - занятие гиблое.
Желательно через Казачью Лопань (Харьковская обл.)
Там до Качановской колонии рукой подать.
Ошень поэтишно!
"Ещё крадется по темным закоулкам нашей Революционной Родины чёрная измена!"