Сьогодні в Києві вшановують пам'ять жертв "Великого терору"

У Києві в суботу, 5 серпня, відбудуться меморіальні заходи на честь Дня пам'яті жертв "Великого терору", приурочені до 80-ї річниці від дня початку тих трагічних подій.
Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться в повідомленні на сайті Українського інституту національної пам'яті."Вранці, о 9.00 розпочалася поминальна літургія в Покровській церкві на Подолі (внизу Андріївського узвозу, метро Контрактова площа).
З 11.00 по 12-00 - панахида та меморіальні заходи біля Хреста репресованим у 1930-х - 50-х рр. (біля будівлі колишнього Жовтневого Палацу, метро Майдан Незалежності).
З 13-00 по 15-00 триватимуть меморіальні заходи у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" (метро Лісова, далі Броварською маршруткою до Биківнянського меморіалу)", - йдеться в повідомленні.
"Великий терор" - масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937-1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв'язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
За період "Великого терору" на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин - до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).
Незаконність "Великого терору" визнали ще за часів СРСР після смерті Й.Сталіна, коли в роки "відлиги" провели часткову реабілітацію репресованих. Реабілітаційні процеси другої половини 1950-х - початку 1960-х років мали обмежений характер. Більшість громадян, засуджених за політичними звинуваченнями, не отримали повної реабілітації, а їхні права не були повністю відновлені.
У 1991 році, в останні місяці існування УРСР, було ухвалено Закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". У ньому вперше в Україні законодавчо засудили і відмежувалися від політичних репресій як методу керування суспільством. Але оскільки цей закон ухвалювався ще в УРСР, то певна частина цих репресій, навіть вчинених позасудовими органами, все ще визначалася "обґрунтованими". Відповідно до вимог Закону органами прокуратури та судами впродовж 1991-2001 років було реабілітовано 248 тис. 810 громадян, відмовлено в реабілітації - 117 тисячам 243 особам.
Топ коментарі
https://www.youtube.com/watch?v=0fP3uJz4xKU
1947 рік. У страшну м'ясорубку сталінських таборів потрапляє воїн УПА Данило Червоний, де мусить пройти крізь пекло і нелюдські умови каторги, переслідування кримінальних ватажків, підлість, зраду і відчай. Данило знаходить в собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.
Інформація про фільм:
Червоний / Chervonyi / Red
Країна: Україна
Режисер: Заза Буадзе
Сценарист: Андрій Кокотюха
Оператор-постановник: Олександр Земляний («Гніздо горлиці»)
Художник-постановник: Юрій Ларіонов («Окупація»)
Продюсери: Володимир Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова («ТойХтоПройшовКрізьВогонь», «Іван Сила», «Гніздо горлиці»)
Студія: ІнсайтМедіа, за участю Одеська кіностудія
Жанр: бойовик, драма, історичний
Бюджет: 20 млн. грн.
Прем'єра (в Україні): 24.08.2017, B&H
У ролях: Микола Береза, Олег Шульга, Любов Тищенко, Олександр Мавріц, Володимир Шпудейко, Ігор Колтовський та інші.
Кто-то договорился и дал указание выходить с окружения сложив оружие - это так сказать высшая степень цинизма и подлости!
Они будут постоянно волочится за нашим следом, поскольку сами не на что не способны, закрыть задвижку, пусть грызут друг друга пока не развалятся.
то думайте, панове....
а когда подумаете, еще раз подумайте...
Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України
https://www.radiosvoboda.org/a/24477308.html
А вже потім - "мавр зробив свою справу, маврові пора...".
Отже, розчаровуйся без мене!!!
===============================
Хто забезпечив ГОЛОДОМОР?
"Евреи составляли лишь 6,5% населения Украины в 1926 году. Но цифры, основанные на кропотливых изысканиях в архивах Службы безопасности Украины, говорят о том, что на руководящих постах в ГПУ УССР в 1929-1931 годах евреев было 38%, а в период Голодомора 1932-1933 годов евреи составляли 66,6% среди всех руководителей карательных органов республики. Когда в 1936-м присваивались новые звания по ведомству госбезопасности, то среди верхушки НКВД УССР из 79 человек евреев было ровно 60 (те же 66,6%). Золотарёв приводит архивный документ - приказ НКВД СССР от 8 января 1936-го, где говорится о присвоении спецзваний капитанов ГБ (соответствовавшие общевойсковому полковнику) сотрудникам НКВД Украины. Среди 34 офицеров - 25 евреев. "
==============================================
А що наразі твориться в Україні???
Знайдіть хоча б одну згадку про батьків будь-якого з євреїв з АП чи ВР...
Вся теперішня падаль, засідаюча у ВР і оточуюча Паршивенка згідно Вікіпедії була зачата "непорочним" чином, просто як Ісус !!!!!
Или ты врешь ?.
Тем радостнее жовтоблакитный флаг над Украиной, и возрождение нации.
https://www.youtube.com/watch?v=U3raqe2CzGM
Склад РадНарКому
Голова Ульянов (Ленін)
Комісари з питань:
- національності Джугашвілі (Сталін)
- землеробства Протиян
- економіки Лур"є
- продовольчого контролю Шліхтер
- армії і флоту Бронштейн (Троцький)
- державного контролю Ландер
- державної власності Кауфман
- праці Шмідт
- соціальної допомоги Кнігісем
- суспільної освіти Луначарський
- релігії Спіцберг
- внутрішнього відділу Алфельбаум (Зінов"єв)
- охорони здоров"я Анвельт
- фінансів Ізідор Гуковський
- преси Моісей Володарський
- виборів Урицький
- еміграції Шайнберг
Теодор Дічев "ЗЛОВІСНА ЗМОВА"
И никуда они не делись из власти.
Потому такие и успехи.
, то перед поляками ,то перед євреями , то перед москалями, румунами , угорцями і тд.
- Приказ НКВД № 00447 (Оперативный приказ народного комиссара внутренних дел СССР № 00447 «Об операции по репрессированию бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов») - секретный приказ НКВД от 30 июля 1937 года. На основании этого приказа с августа 1937 года по ноябрь 1938 года 390 тыс. человек были казнены, 380 тыс. отправлены в лагеря ГУЛага. Установленные первоначально квоты - репрессировать 268,95 тыс. человек, из которых 75,95 тыс. расстрелять, были превышены в несколько раз. Операция по этому приказу стала крупнейшей массовой операцией Большого террора.
Приказ, открывший путь к массовым убийствам невинных людей, был впервые опубликован в газете «Труд» от 4 июня 1992 года. В отличие от открытых показательных процессов над советской элитой, операция по приказу № 00447 касалась рядовых граждан, среди которых были крестьяне, рабочие, сельское духовенство, асоциальные элементы, уголовники и бывшие члены оппозиционных партий. Приговоры выносились республиканскими, краевыми и областными тройками НКВД.
Во вступительной части приказа Ежов отметил, что все, кто считался врагом советской власти непременно должны быть наказаны. Судопроизводство было поставлено в тройках на конвейер. С протоколов их заседаний можно узнать о количестве вынесенных приговоров за каждое заседание:
Ленинградская тройка, например, 9 октября 1937 года вынесла 658 смертных приговоров заключённым на Соловецких островах.
Тройка Татарской АССР 28 октября вынесла 256 смертных приговоров.
Карельская тройка рассмотрела 20 ноября 705 дел и вынесла 629 смертных приговоров.
В тот же день Краснодарская тройка вынесла 1 252 приговора.
Омская тройка 10 октября вынесла 1 301 приговор, из которых 937 на смертную казнь, а 15 марта 1938 года - 1 014 приговоров, 354 из которых на смерть. ...
ЦА ФСБ РФ, Ф.66, Оп. 5. Д. 2 Л.155-174. Подлинник.
(интересно, где сейчас их внуки.?).
направлен в основном против врагов Сталина внутри партии и армии, против тех,
кто раньше помогал Сталину придти к власти и уничтожать крестьянство, ломать
хребет обществу. Большинство крестьян раскулачили и загнали
в колхозы, начиная с 1929 "года великого перелома", а тех, кто
сопротивлялся, заморили голодом в 32-33 годах, в том числе с помощью тех
партийцев, кто потом сам стал жертвой в 37-38 годах.