УКР

9457 відвідувачів онлайн

05.10.17 09:00 20 170 89

ТОП-5 складників судової реформи: юристи назвали основні зміни в судочинстві

суд закон фемида правосудие приговор вердикт

Після тритижневого розгляду майже 4,5 тисячі правок Верховна Рада узвалила один із законів, які дають старт судовій реформі. Це законопроект №6232, який змінює норми процесуальних кодексів (господарського, цивільного, адміністративного судочинства), що, зокрема, дозволить зробити Верховний суд єдиною касаційною інстанцією.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише UBR.ua.

Юристи виділили кілька ключових змін, які можуть істотно вплинути на можливості людей чи компаній відстояти свої інтереси в суді.

Змінюються механізми

Одна з головних новацій - визначення Верховного суду як єдиної касаційної інстанції в Україні і введення нового порядку розгляду справ у ВСУ.

Суддів Верховного суду вибиратимуть на конкурсній основі, проте в кінцевому підсумку їх затверджуватиме Президент. Що, на думку юриста ЮК "Волхв" Ярослави Борки, дає можливість затягнути процес відбору, а також істотно збільшить президентський вплив на судову владу.

Питання відбору і призначення суддів увесь цей час цікавив громадськість найбільше. Що й зрозуміло. За словами Михайла Жернакова, експерта судової групи Реанімаційного пакету реформ, незалежно від того, які процедури судочинства ухвалять, виконувати ці норми будуть конкретні люди, від чесності яких залежатиме якість судочинства в Україні.

Проте, є чимало й інших дуже важливих новацій. За словами юристів, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України та Вищий спеціалізований суд України перестануть розглядати цивільні й кримінальні справи. Усі справи, які залишилися на розгляді в цих судах, передадуть у Верховному суду.

"Що на рік-півтора загальмує процеси розгляду тисяч справ, і відповідно ухвалення законних рішень", - розповів UBR.ua партнер ЮФ ILF Олексій Харитонов.

За словами адвоката, радника судової практики ЕПАП Україна Арсена Мілютіна, три процесуальні кодексуи (цивільний, господарський та адміністративний) уніфікують, за винятком деяких особливостей. Є надія, що зменшаться суперечки між судами про те, хто з них повинен розглядати ті чи ті справи (із земельних питань, з держзакупівель тощо).

Монополія адвокатури

Друга новація - це нові процесуальні норми, які встановлюють, що виключно адвокат здійснює представництво інтересів у судах. Ці правки наберуть чинності з наступного року.

"Така зміна до Конституції негативно вплине як на нинішніх юристів, яким необхідно буде в терміновому порядку отримувати свідоцтво про право на адвокатську діяльність, так і на їхніх роботодавців, у яких залишається два варіанти: або найняти адвокатів для представництва клієнтів у судах, або змиритися з тим, що працівників не буде на робочому місці у зв'язку з проходженням кваліфікаційно-дисциплінарного іспиту і піврічного стажування", - зауважила Ярослава Борка.

З іншого боку, юристи визнають, що це підвищить якість юридичної допомоги й дасть можливість реально стягнути компенсацію за роботу адвоката.

"Зараз якщо справу веде юрист, то компенсацію витрат на його послуги практично нереально стягнути", - пояснив Олексій Харитонов.

Утім, такий перехід не відбудеться одномоментно. Передача представництва в судах адвокатурі займе кілька років.

"Будуть лише деякі винятки в малозначних суперечках. Зате сам судовий процес набагато більше залежатиме від тактики сторін і якості представництва адвокатів. Процедура стане більш прогнозованою, що зменшить можливості маніпулювання з боку недобросовісних сторін", - вважає Арсен Мілютін.

"Для пересічних же громадян це може вийти боком, особливо для тих, хто небагатий і потрапив у ситуацію, що вимагає судового розгляду. Вони не зможуть забезпечити гідний захист своїх прав та інтересів, сплативши послуги професійного адвоката відповідного рівня, що своєю чергою обмежує права простих людей", - зазначив адвокат, старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.

Електронний суд

Третій момент: вводять так званий "електронний суд" - Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Її призначення: обмін інформацією в електронній формі між судами й учасниками процесу.

"Це можна дійсно вважати революцією, адже ця система дозволить забезпечити обмін документами в електронній формі між судами, між судом і учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу й участь учасників процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції", - розповів UBR.ua керуючий партнер юридичної компанії Esquires, адвокат Олександр Шкелебей.

За словами Олексія Харитонова, електронний суд дасть повний доступ до всіх стадій розгляду справи, а введення поняття "електронний доказ" - можливість повноцінно використовувати як докази, наприклад, листування електронною поштою.

Згідно з новою редакцією ЦПК і КоАП, відповідача, третю особу, свідка, місце проживання, місцеперебування чи роботи якого невідоме, викликатимуть у суд через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

"Тобто, щоб знати, чи не є особа відповідачем у суді, їй треба постійно моніторити інформацію на сайті суду", - пояснив Ростислав Кравець.

Судовий збір і застава

Документ також передбачає перегляд ставок судового збору - четверте ноу-хау реформи. Автори закону задумували цей захід, щоб посилити роль судового збору як основного джерела фінансування судової системи. Утім, за словами голови парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя Руслана Князевича, під час доопрацювання тексту до другого читання з нього прибрали ідею збільшення судового збору.

Утім, як повідомила пресі народний депутат Олена Сотник, судовий збір не підвищується для суду першої інстанції, а лише для тих, хто захоче подати апеляцію чи касацію.

Крім того, за словами Ярослави Борки, повторюючи відносно новий закон "Про виконавче провадження", судова реформа передбачає норму, при якій для відкриття провадження, позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду гроші для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну юридичну допомогу. Якщо ж позивач не внесе зазначеної суми, суд може відмовити йому в позові.

Спрощений порядок

П'ятим хітом стали формулювання. Для удосконалення судової системи вводять такі поняття як "зразкова справа" і "типова справа", а також інститут наказного провадження і досудового врегулювання спору. Також вводять штрафи за зловживання процесуальними правами й обов'язками сторін у суді.

Зокрема, Кодекс адміністративного судочинства включає новелу - процесуальний механізм розгляду типових справ за прикладом рішення Верховного суду в одній із таких справ (зразковій справі).

"Якщо у провадженні одного або кількох адмінсудів є типові справи (тобто справи, відповідачем у яких є один і той самий орган влади, підстави виникнення спору аналогічні, позивачами заявлено аналогічні вимоги), кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одне або більш таких справ, може звернутися до Верховного суду для розгляду однієї з них ВСУ як судом першої інстанції", - зазначив Олександр Шкелебей.

Деякі прості категорії справ розглядатимуть у наказовому порядку або в порядку спрощеного судочинства. Можливість оскарження судових рішень у таких справах буде дещо обмежена.

"Спрощена процедура розгляду справ без виклику сторін (наприклад, прості справи про стягнення боргу) дозволить розглядати їх за одне засідання. Це набагато швидше, ніж зараз. У Польщі за такою процедурою можна отримати рішення суду за два тижні", - розповів Олексій Харитонов.

Юрист Адвокатської фірми Pragnum Ігор Бенько вказує на ще одну важливу новацію - урегулювання спору за участю судді, яке проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи. При цьому саме судове провадження зупиняють.

"Процедура, як на мене, досить цікава, однак на практиці під час її проведення можуть виникати досить неприємні моменти, адже вона передбачає закриті наради з кожною зі сторін, при цьому інформація про такі наради є конфіденційною", - зауважив Бенько.

Занепокоєння викликає і припинення цієї процедури. Наприклад, якщо одна зі сторін не хоче продовжувати врегульовувати спір таким чином, процес урегулювання припиняється, а справу передають іншому судді, що може бути приводом для затягування розгляду справи.

Топ коментарі

+12 Baks13

Судебная «реформа» Порошенко - это заговор с соучастниками преступлений Януковича. Об этом сегодня заявил первый заместитель руководителя фракции «Батькивщина» Сергей Соболев с парламентской трибуны, передает пресс-служба партии.
https://goo.gl/n7tZ9U

показати весь коментар

05.10.2017 08:54 Відповісти Посилання

+12 Baks13

Пора уже окончательно уяснить: мы живем в стране, в которой власть заботится о безопасности не своих жителей, граждан, а только о своей и своих. А мы, народ, для них не просто чужие. Больше. Мы - враг. От которого они защищают СВОИХ силами Нацгвардии,

продажными судами и коррупцией.
😎

показати весь коментар

05.10.2017 09:10 Відповісти Посилання

+10 Михайло Степовий #403916

3.
ЗАХОДИТИ В СУД МОЖНА НЕ ВСІМ

Суд може обмежити доступ людям до зали суду, якщо в залі не вистачає вільних місць. Теоретично це дозволить вигнати із суду усіх журналістів або спостерігачів: потрібно тільки заздалегідь посадити на вільні місця "своїх" людей.

показати весь коментар

05.10.2017 08:55 Відповісти Посилання

Коментувати

Сортувати:

Правила форума Рада форумчан

Михайло Степовий #403916

1.
Запровадження штрафів за зловживання процесуальними правами із розширенням категорії дій, які можуть бути розцінені як таке зловживання, також не можна назвати вдалим. Подібна зміна може стати перепоною при здійсненні захисту прав у суді. Зміни в ЦПК, ГПК надає суду можливість штрафувати учасників процесу, які, на думку суду, допустили зловживання процесуальними правами. Між тим, розміри штрафів можуть сягати від 7250 до 145 000 грн. Така грошова відповідальність може застосовуватись як до сторони у справі, так і до її представника.
У разі ж суб'єктивної оцінки судом дій учасника процесу як такого, що має ознаки безпідставного зловживання своїми правами, такий учасник справи може бути обмежений у доступі до суду. Але «безпідставність» є оціночним судженням та ніяк не визначається законодавчо. Таким чином питання доступу особи до правосуддя в певній мірі починає залежати від суб'єктивного ставлення судді до необхідності захисту цього права.

показати весь коментар

05.10.2017 08:52 Відповісти Мені подобається 7 Посилання

Eispickel

Серьезно? А как быть с теми адвокатами,
которые умышленно затягивают судебные процесы
на годы - своими высосаными из пальца клопотаннями?
Превпащая суды в клоунаду?

показати весь коментар

05.10.2017 09:19 Відповісти Мені подобається 1 Посилання

Відвідуваність
за вчора	345 237
за місяць	9 946 997