Українській гривні виповнилося 25 років. Десятки дизайнів національної валюти так і не побачили світ. ФОТО

2 вересня 1996 року Національний банк ввів в обіг національну валюту України - гривню, і її соту частину - копійку.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє пресслужба Музею грошей НБУ в Facebook.

Під час грошової реформи в обіг були введені банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень. Номінал 200 гривень українці побачили тільки в 2001 році, 500 гривень - в 2006-му, а 1000 гривень - 2019.

"Ще до проголошення Незалежності України, у квітні 1991 року, розпочалась підготовка до виготовлення національних грошових знаків. Тоді ж провели конкурс серед художників-графіків на ескіз дизайну майбутньої національної валюти.

Роботу, яку запропонували художник-графік Василь Лопата та дизайнер Борис Максимов, визнали найкращою. Їм доручили розробити дизайн для перших банкнот гривні усіх номіналів", - йдеться в повідомленні.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Виведені з обігу 25-копійчані монети можуть врятувати життя дітям: акція "Монетки дітям" від НБУ та Фонду "Пігулки"

Зазначається, що художник не завжди може втілити усі свої творчі задуми, адже він перебуває у суворих межах, що обумовлені виробничим процесом та технологічними особливостями грошей: " Розробникам ескізу потрібно завжди враховувати той факт, що на кожній банкноті буде розміщуватися низка захисних елементів. Десятки дизайнів гривень так і не побачили світ, а деякі ідеї втілювалися лише з роками".

З нагоди свята, музей НБУ поділився ескізами банкнот номіналами 50, 100 і 200 гривень, які створив Василь Лопата, проте вони так і не були надруковані і введені в обіг.

Художник запропонував для ескізу 50 гривень два варіанти портрета українського історика та голови Центральної Ради Української Народної Республіки Михайла Грушевського. Зворотну сторону прикрашало зображення Педагогічного музею, у будівлі якого розміщувалися Українська Центральна Рада (1917–1918) і Директорія УНР (1918–1919).

Образ поета Тараса Шевченка на аверсі 100 гривень, за спогадами Василя Лопати, вдався йому з шостого чи сьомого разу. Саме портрет Тараса Шевченка автор ескізів гривні вважає найкращим з усієї серії його робіт.

За ескізом Василя Лопати фірма "Сanadian Banknote Company" виготовила пробний відбиток майбутньої 100-гривневої банкноти. На лицьовому боці, ліворуч від портрета поета, вмістили слова: "Верховна Рада України проголошує незалежність України та створення держави Україна. 24 серпня 1991 року".

Під час розробки ескізу банкноти номіналом 100 гривень Василь Лопата запропонував для реверсу зображення червоного корпусу Київського національного університету. Проте на банкноті, яка була введена в обіг 1996 року, замість університету знаходилося зображення дзвіниці Софійського собору у Києві. І лише на банкноті зразка 2014 року ідея Василя Лопати була втілена саме так, як це уявляв художник.

Банкнота 200 гривень була запланована як резервна, однак її дизайн теж був розроблений художником. На лицьовій стороні банкноти був вміщений портрет Лесі Українки. Василь Лопата виконав два варіанти портрета поетеси для банкнот цього номіналу.

Фото: Музей грошей НБУ

"Сьогодні над розробкою дизайну банкнот працюють фахівці Банкнотно-монетного двору НБУ. Зазвичай колектив розробників складається з десяти досвідчених художників-дизайнерів, які мають необхідні знання та навички.

Робота над дизайном банкноти надзвичайно складна та може тривати близько року. За цей час створюється не лише дизайн банкноти, але й розробляється система захисту від фальшування. На банкнотах використовується кілька видів друку. Для цього технічного процесу необхідні друкарські форми, для виготовлення та копіювання яких використовують матриці та лазерне гравіювання. Безсумнівно, такі особливості процесу друку грошей впливають на остаточний дизайн банкнот, які потрапляють до наших гаманців.

У Національному банку для розроблення та затвердження дизайну банкнот, а також обігових монет, створена Експертна рада, яка також може залучати фахівців із профільних галузей у питанням створення дизайну українських грошей", - йдеться в повідомленні.

Автор: Леся Карпенко