Багатонаціональні військові навчання Combined Resolve Х, на яких наші військовослужбовці отримали високу оцінку, завершилися в Німеччині, - Міноборони. ФОТОрепортаж
Український зведений підрозділ під час активної фази здійснював багатокілометрові марші, атакував сили противника з ходу, організовував засідки на ворожі конвої, вів танкові бої, обороняв стратегічні висоти і населені пункти, а також провів рейд у тил противника. Керівництво навчань дало високу оцінку військовослужбовцям ЗС України, а сили OPFOR були раді, що наші хлопці грають саме на їхньому боці.
Про це Цензор.НЕТ повідомили в прес-службі Міноборони.
"Ми були дуже вражені обома українськими підрозділами — танковим взводом та ротою 79-ї бригади. Вони були неймовірні. Ми побачили іншу тактику та підходи, відмінні від того, як воює армія США. Ми побачили чимало позитивного в їхніх діях. Це була чудова робота. Я думаю, що вони не знають як сказати ні, або як не виконати завдання. Хоч би яку місію ми їм давали — вони виконували. Вони були фантастичні. Чудові партнери на цих навчаннях", — розповів командир батальйону OPFOR підполковник Міхаель Кондон.
В останній день активної фази наші танкісти відіграли сценарій утримування висоти спільно з механізованою ротою "Blackfoot" ЗС США. Протистояв силам OPFOR зведений батальйон американців та поляків на танках "Abrams", бронемашинах "Rosomak" та "Bradley".
"Перший бій був о шостій ранку. Ми з засідки підбили чотири "Rosomak" та три "Bradley" і відступили. Далі розпочався бій з основними силами, де ми підбили до 10 "Abrams" і декілька бронемашин", — повідомив командир зведеного танкового підрозділу капітан Роман Багаєв.
Відзначив професійні та злагоджені дії танкістів 14 ОМБр і начальник штабу батальйону OPFOR майор Едвард Кларк. "Наприкінці навчань українські танкісти вразили всіх своєю здатністю швидко вийти із укриття, зробити декілька влучних пострілів і знову відійти назад", — підкреслив майор Едвард Кларк.
Головна мета Combained Resolve — це розвиток співпраці та взаємосумісності між членами Альянсу та партнерами. Військовослужбовці різних країн мають змогу не просто обмінятися досвідом в ході спільних тренувань, а й розвинути справжнє армійське братерство.
С Американцами можно хорошенько набить морду рашистской Масковии. Весь мир только благодарен будет
хотя для правдивости нужно признать что Израиль хорошо наколошматил металлолома - но ваши пазлы из ихтамнетов бесподобны...)))
А вот с всеразличными москитами договориться невозможно, москитные маски и пологи работают,но не на 100 процентов.
вешай ее непросвещенным....
это как конвейер для вас был...\спасибо дедушке Форду...\ - вот это я писал...\вспомнил...\
а с этим Во-Во\мышейкравченко...\ интересно подискутировать - но он петляет, не любит кацапьё, но тянет за них всегда...)))
А у этого персоныша иногда проскакивают таки интересные мысли
вот поэтому и результат такой...
верю что настанет время,когда ударим вместе по москальной орде; США с воздуха,а ВСУ будут добивать рашистов наземной операцией!
или ты думаешь что это тебе добавит знаний - если ты это будешь знать...?
пойми, вопрос не в скобочках - а в отношении тут к таким как ты...)\одна скобочка...\
мне даже глубоко по барабану страдивари что тут вы кацапы бегаете, да и точно так же как местячковые клавишные патриёты...\кстати - ты заметил что их тут нет...? в этой теме для них нету зрады...\
даже ты эксперд, нашёл только грамматические ошибки механического перевода...)))
Кучма все заигрывал,надеялся задобрить москальных скотов
На заключному етапі міжнародних військових навчань наші військовослужбовці отримали завдання підготувати оборону густонаселеного міста.
Сили українців - десантно-штурмова рота підсилена танком. BLUEFOR атакували батальйонно-тактичною групою при підтримці вертольотів та артилерії. Взяти місто вдалося лише через декілька годин запеклого бою. Внаслідок штурму, BLUEFOR втратив три з половиною роти із п'яти наявних.https://youtu.be/xtSf_pSlKr4
Наші військові перетворили місто на справжню фортецю: створили декілька ліній перешкод з мінних полів та колючого дроту та приготували до оборони практично кожну будівлю у місті, крім визначених місць для укриття цивільних. Один танк зайняв позицію в місті, інші влаштували засідки за межами населеного пункту для удару з тилу по скупченню техніки противника.
Сили BLUEFOR стягнули до Убенсдорфу батальйонно-тактичну групу на бронемашинах Bradley, Rosomak і автомобілях HMMV та за підтримки артилерії, танків Abrams і вертольотів Apache розпочали штурм.
До початку штурму противник уникав вражати цілі всередині міста, тому артилерійська підготовка та вогонь з вертольотів вівся по його околицях, де, на їхню думку, могли бути влаштовані засідки.
Згодом стало відомо, що командування навчань прийняло рішення не залучати танкові підрозділи обох сторін у боях за Убенсдорф, за виключенням одного Т-84 який вже знаходився у місті. На початку бою він відіграв важливу роль підбивши три бронемашини Bradley та створивши затор на в'їзді до міста. Це змусило командування BLUEFOR проводити подальший штурм піхотинцями без підтримки техніки та відкрити вогонь артилерії по місту щоб знищити український танк. Такі дії призвели до втрат серед мирного населення, чого намагалися уникнути обидві сторони.
Завдяки добре налагодженій роботі з місцевим населенням українським військовослужбовцям було відомо про систему підземних комунікацій під містом яка сполучає деякі будівлі. Відтак українські десантники мали змогу безпечно переміщатися між забарикадованими зсередини будівлями не виходячи на поверхню, а противник був змушений з великими втратами штурмувати кожен дім. Загальні втрати сил BLUEFOR понад три роти із п'яти наявних.
- Ми намагаємось тут, у спільному багатонаціональному тренувальному центрі, відтворити реальність бою і показати наскільки бій може бути важким. Я думаю, що солдати які тренувалися сьогодні тут зрозуміли наскільки складним може бути бій у населеному пункті. І українські військові, які грали роль поганих хлопців, провели велику роботу та дійсно відтворили всі труднощі такого бою, - зазначив старший інструктор спільного багатонаціонального тренувального центру підполковник Раєн Вайлі.
https://www.facebook.com/bobovnikov?hc_ref=ARQAmoIsvXn7rOYvdFnvvQR28gRix4QuZ9ZNVWA_JFO_94nDzLwpRrfA0fY1AVzJsh0&fref=nf Olexij Bobovnikov
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1775115185861204&set=a.439010356138367.97209.100000882203470&type=3 May 9 at 3:49am ·
Вот и отгремел последний бой Combined Resolve X. Жаль конечно что не было времени разыграть его по полной - время поджимало, потому и нашу танковую засаду которая должна была ударить с тыла наступающим когда те втянутся в бой приказали "отставить" (и американские Абрамсы тоже не участвовали, в итоге), да и самые укрепленные дома которые никак не могли взять просто "разрушили артиллерией, все умерли". Но уйму адреналина получили все, я гарантирую это.
Посмотрел вблизи как американцы отыгрывают побоевку в MILES - поразился насколько "достоверно" они играют. На тех кого система идентифицировала "раненым" набрасываются медики, отрабатывают тактическую медицину и эвакуацию просто со всей пролетарской ненавистью, иначе не скажешь. В целом, мое мнение про возможности использования MILES для военных учений еще сильнее выросло. Жаль только что гранаты и растяжки из-за требований техники безопасности нельзя сделать хоть сколько-нибудь громкими, и все это добро требует толпы инструкторов-судей которые путаются под ногами, вызывают на себя случайный огонь, сами срывают растяжки и в общем вносят немало суматохи. Но иначе никак, увы: замени это добро даже на петарды - половина без глаз домой поедет.
Український зразок вирізняється високою точністю ураження та значно меншою вагою у порівнянні з іноземними аналогами
Вітчизняний автоматичний гранатомет УАГ-40 (пройшов державні випробування), по суті, є однією з перших українських розробок засобів ближнього бою, яку виготовлено за стандартами НАТО. Гранатомет призначено для ураження легкоброньованої техніки, живої сили та вогневих засобів противника, що перебувають в укриттях і за природними складками місцевості (яр, лощина, схили гір)
З УАГ-40 можна вести вогонь на дистанцію понад 2000 м, його маса разом із триногою становить 41 кг (без триноги - 21 кг), початкова швидкість гранати - 242 м/с. Високий рівень мобільності, відсутність потреби в підготовці майданчика для стрільби дають змогу в умовах бою швидко змінювати вогневі позиції, що підвищує вогневу ефективність сухопутних підрозділів. Замкнений цикл виробництва цих гранатометів, а також *********** до них опанували на столичному ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському».
Питання забезпечення Збройних Сил України гранатометами вітчизняного виробництва вже назріло давно. Адже нині на озброєнні сухопутних підрозділів українського війська перебуває станковий гранатомет АГС-17. Цей вид зброї було розроблено ще за часів СРСР і прийнято на озброєння на початку 70-х років минулого сторіччя. Він має калібр 30 мм і здатний стріляти гранатами настільними або навісними траєкторіями, короткими (до п'яти пострілів) і довгими (до 10 пострілів) чергами або безперервним вогнем. Щоправда, наприкінці 1990-х у Російській Федерації цей гранатомет модернізували, унаслідок чого з'явилась нова розробка - АГС-30. Від попередника цей гранатомет відрізняється, зокрема, меншими габаритами й вагою. Його також оснащено механізмами автоматичного перезарядження, які діють за рахунок використання енергії віддачі масивного затвора.
Український зразок вирізняється високою точністю ураження та значно меншою вагою у порівнянні з іноземними аналогами
Вітчизняний автоматичний гранатомет УАГ-40 (пройшов державні випробування), по суті, є однією з перших українських розробок засобів ближнього бою, яку виготовлено за стандартами НАТО. Гранатомет призначено для ураження легкоброньованої техніки, живої сили та вогневих засобів противника, що перебувають в укриттях і за природними складками місцевості (яр, лощина, схили гір)
З УАГ-40 можна вести вогонь на дистанцію понад 2000 м, його маса разом із триногою становить 41 кг (без триноги - 21 кг), початкова швидкість гранати - 242 м/с. Високий рівень мобільності, відсутність потреби в підготовці майданчика для стрільби дають змогу в умовах бою швидко змінювати вогневі позиції, що підвищує вогневу ефективність сухопутних підрозділів. Замкнений цикл виробництва цих гранатометів, а також *********** до них опанували на столичному ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському».
Питання забезпечення Збройних Сил України гранатометами вітчизняного виробництва вже назріло давно. Адже нині на озброєнні сухопутних підрозділів українського війська перебуває станковий гранатомет АГС-17. Цей вид зброї було розроблено ще за часів СРСР і прийнято на озброєння на початку 70-х років минулого сторіччя. Він має калібр 30 мм і здатний стріляти гранатами настільними або навісними траєкторіями, короткими (до п'яти пострілів) і довгими (до 10 пострілів) чергами або безперервним вогнем. Щоправда, наприкінці 1990-х у Російській Федерації цей гранатомет модернізували, унаслідок чого з'явилась нова розробка - АГС-30. Від попередника цей гранатомет відрізняється, зокрема, меншими габаритами й вагою. Його також оснащено механізмами автоматичного перезарядження, які діють за рахунок використання енергії віддачі масивного затвора.
http://na.mil.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/5550_r_10_tab.jpg
До речі, саме високий імпульс віддачі вважають основним недоліком усіх автоматичних гранатометів. Адже під час пострілу порохові гази рухають гранату вперед уздовж ствола, а затвор - назад у корпус гранатомета. Імпульс віддачі утворюється в момент удару затвора по торцю корпуса. У середньому він становить близько 60 кг·м/с (для порівняння: імпульс віддачі автомата Калашникова - 4 кг·м/с). Своєю чергою цей показник, у поєднанні з конструкцією ствола, позначається на розсіюванні гранат під час стрільби чергами. Наприклад, на дальності стрільби до 1000 м гранати розсіюються в радіусі діаметром до 12 м.
Тому в ******** гранатометах для зменшення імпульсу віддачі застосовують різноманітні пристосування: пневматичні, гідравлічні або комбіновані демпфери. Проте їхнім суттєвим недоліком залишається складність конструкції й трудомісткість технічного обслуговування. А в нашому гранатометі дульне гальмо спроектовано таким чином, що завдяки використанню газу від продуктів згоряння пороху зменшуються імпульси як віддачі, так і підкидання ствола вгору.
Довідка «НА»
Сьогодні армії провідних країн світу продовжують широко використовувати автоматичні гранатомети різного калібру, зазвичай 25, 30 і 40 мм. Адже гранатомет є ефективним засобом ураження живої сили противника, легкоброньованої техніки, вогневих засобів і захисних споруд. Серед найвідоміших зразків нині можна виокремити російські АГС-17 та АГС-30, американські МК-19, МК-47, ХМ 307ACSW, іспанський Lag-40SB, німецький НК GMG, сингапурський SL WAGL, південноафриканський Vector Y3 тощо.
- Нашим основним завданням було зробити гранатомет легким, аби боєць міг нести його за наявного боєкомплекту, - розповів мені керівник проекту Олег Слинко. - І ми вирішили це завдання: загальна маса гранатомета становить 41 кг. Тобто його можуть транспортувати лише два військовослужбовці: один - безпосередньо гранатомет, другий - боєкомплект. До речі, американський аналог (МК-19) важить 65 кг. У вітчизняному зразку гранатомета розробникам удалося втілити принципово нові як технологічні, так і технічні рішення. Зокрема під час покриття каналу ствола застосували ******* технологію, яка захищає ствол від перегрівання, коли відбувається стрільба довгими чергами.
Під час роботи над створенням гранатомета також неодноразово доопрацьовували ствол, а точніше - кількість нарізів у ньому, яку довелося змінювати з конфігурації 8-16-24 на 12-16-24. Адже саме це забезпечує гранаті після вильоту зі ствола максимально прямий політ. Так вирішили після того, як в арміях країн - членів НАТО почали застосовувати в *********** не мідне кільце, а спеціальний сплав пластмаси, яку в нашому гранатометі за восьми нарізів, так би мовити, хитає по каналу ствола. Тому, щоб адаптувати його й під такі **********, кількість нарізів вирішили збільшити до 12.
До речі, нині в Україні опанували й випуск *********** під цей гранатомет. Адже мати власне виробництво завжди вигідніше, щоб не залежати від забаганок країни-експортера цих *********** та кон'юнктури ринку. Гранати ПГОФ-40 (40х53 мм) високошвидкісні, за стандартами НАТО, споряджені в стрічку й упаковані в цинк, що дає змогу застосовувати їх одразу після відкривання. До того ж за уразливими властивостями наш ********* перевищує показники гранати ВОГ-17, яку застосовують в АГС-17.
Сергій ВОРОНКОВ, «Народна армія»
скорее среди модераторов найдешь единомышленников.
(Правда, ми це і так знаємо).
Не просто показали натівцям свою майстерність і бойові навики, а реально вразили їх !
Я сама з захопленням читала повідомлення від МО на ФБ і переглядала відео на ютюбі.
Аплодую.
Так і є.