У Карпатах знайшли 5 туристів, які загубилися. ФОТО
Рятувальники здійснили в районі гори Драгобрат 2 пошукові операції і знайшли п'ятьох загублених туристів.
Про це Цензор.НЕТ повідомляє з посиланням на пресслужбу ДСНС України в Закарпатській області.
Обидві операції пройшли у четвер, 13 лютого. Під час проходження туристичних маршрутів майже одночасно заблукали 5 осіб.
Перше повідомлення рятувальники отримали о 16:10 від 29-річної громадянки Литви. Вона не могла знайти дорогу в районі долини Крачунеска.
Розшукувати туристку вирушили п'ятеро рятувальників. Поки вони розшукували її, отримали ще одне повідомлення: в цій же місцевості загубилися ще четверо туристів із Києва та Полтави.
Першою рятувальники виявили громадянку Литви. До 19 години вдалося відшукати й інших загублених туристів. Нікому з них не була потрібна медична допомога, тож рятувальники провели їх на Драгобрат.
"Рятувальники укотре звертаються до туристів із проханням не виходити в гори на період погіршення погодних умов і значної лавинної небезпеки", - додали в ДСНС.
- А это что такое?! "Налево" сходил, что-ли?!
- Ой, хуже, Натаха... Приехал, выхожу на вокзале. Гляжу, а вокруг полно "хахлов" Многие в бандеровских вышиванках, в жилетках овчинных, куртках ********. Все друг другу улыбаются, приятные слова говорят. Только говорят непонятно, по своему, по-"хахлятски".Вот и я решил им приятное сделать. Говорю, как своему напарнику по буровой, Мыколе:
- Привет вам, "хахлятские морды"!!!
Они друг с другом переглянулись, а потом говорят:
- Хлопці, а чи не взяти нам його, в "буки"?...
Я обрадовался, думал, они меня, в благодарность за приветствие, на пикник, в буковый лес, приглашают. Достал стакан и пошёл с ними. Они меня в лес завели, а там разложили на траве и так палками отходили, что еле домой уехал... Странный какой-то народ... Я к ним с добром, а они меня - палками..."
А за людей радий...Вміють рятувальники працювать... Ще-б, розуму туристам, додать, щоб знали, куди ідуть, і брали з собою рятувальні засоби... (Тридцять років їжджу на зимову рибалку. Зі мною завжди, у рюкзаку, рятувальний шнур (25 м). Сірники, папір, порох - для вогнища, і запасні шкарпетки. За весь час шнур використовувався лише для обламування сухих гілок, для вогнища - сало пекти.... Він у мене - як "талісман"...).
- Дякуємо.
- Нет, в самом деле. Вы даже сами не подозреваете, насколько замечательная у вас страна.
- Приємно чути.
- Какая кухня! Борщ, вареники, и вот это, что я ем сейчас, как называется?
- Налисники.
- Как?
- Налисники.
- "Налисники"? Потрясающе просто. Звучит как секс!
- Смачного.
- А женщины! Я вот когда иду по улице, просто иду - банально фланирую, так сказать, то постоянно ловлю себя на мысли, что бесконечно влюбляюсь, понимаете...
- Так.
- Прям на ходу, верите? Как мальчишка! Так бы и жил здесь.
- А ось це зайве.
- Что?
- Нічого-нічого.
- Вот видите, не понял. А казалось бы, родственные языки... Да что там языки - культура одна, история! Но кухня просто божественная, невероятная кухня. Вот как называется то, что я сейчас ем?
- Щуряча отрута.
- Как-как?
- Щуряча отрута.
- "Отрута"?
- Так.
- Замечательно просто. Роскошная фонетика!
- Смачного.