Окупанти в Бучі застрелили батька на очах 14-річного сина. ФОТО
17 березня Юра Нечипоренко і його батько Руслан їхали велосипедами до Бучанської міськради, де роздавали гуманітарну допомогу. Дорогою їх зупинив російський солдат і вистрілив у батька.
Про це Юра розповів журналістам ВВС News Україна, інформує Цензор.НЕТ.
За його словами, російський солдат зупинив батька й сина на вулиці Тарасівській. Вони одразу ж підняли руки.
"Ми сказали їм, що не маємо зброї. ... Тато повернув голову в мій бік, і його застрелили... Йому двічі вистрілили в груди, прямо в серце. Потім він упав", - розповів Юра.
Юра та Руслан Нечипоруки
Тоді, за словами підлітка, солдат вистрілив йому в ліву руку, і він також упав. Коли лежав на землі, в нього знову вистрілили, цього разу у передпліччя.
"Я лежав на животі й не бачив, що відбувається довкола", - згадує Юра. Солдат знову вистрілив, цілячись йому в голову. "[Але] куля пройшла через капюшон".
Юра каже, що у голову батька також ще раз вистрілили. Але Руслан вже був мертвий.
Хлопчик ще деякий час лежав на землі, потім підняв голову, побачив, що нікого немає, і щосили побіг.
Поранення Юри Нечипорука
Мама Юри Алла розповіла ВВС, що хотіла піти до чоловіка після того, як син повернувся додому й розповів, що трапилося. Вона думала, що Юра помилився, а Руслан поранений і потребує медичної допомоги.
"Син благав мене не робити цього, - згадує Алла. - Казав, що й мене вб'ють".
Її зупинили сусіди. "[Вони] сказали мені не йти далі, пояснили, що росіяни вбивають усіх на підконтрольних їм територіях".
Наступного ранку Алла покликала на допомогу маму. Одягнувши білі шалики, вони попрямували до місця розстрілу Руслана. Аллина мама поговорила з російськими солдатами, і їм вдалося забрати його тіло.
Руслан працював адвокатом, йому було 49 років. За словами Алли, він був "соціально активним". "Не міг просто сидіти у сховищі. Волонтерив, допомагав людям".
Руслана Нечипоренка поховали у дворі власного будинку.
"Ми не становили загрози для військових, ми були цивільними й одягнули білі шалики, щоб показати це, - каже Юра. - Це дуже безглуздо".
Чому це досі не зроблено?
Яка ще політична чи інша воля для цього потрібна?
Кадровий склад цієї відновленої структури є в наявності. Суддів/прокурорів призвати з запасу/резерву, перевести з цивільних судів та прокуратур. Відновити навчальний заклад військової юстиції.
Структуру замкнути безпосередньо на Верховного головкома без доступу гпу, сбу, мвс та цивільних судів.
Мы поняли:
немцырусские не люди.Отныне слово "
немец" "русский" для нас самое страшное проклятье.Отныне слово "
немец" "русский"разряжает ружье.Не будем говорить. Не будем возмущаться. Будем убивать.
Если ты не убил за день хотя бы одного
немцарусского, твой день пропал.Если ты думаешь, что за тебя
немцарусского убьет твой сосед, ты не понял угрозы.Если ты не убьешь
немцарусского,немецрусский убьет тебя.Он возьмет твоих и будет мучить их в своей окаянной
ГерманииРоссии.Если ты не можешь убить
немцарусского пулей, убейнемцарусского штыком.Если на твоем участке затишье, если ты ждешь боя, убей
немцарусского до боя.Если ты оставишь
немцарусского жить,немецрусский повеситрусскогоукраинского человека и опозоритрусскуюукраинскую женщину.Если ты убил одного
немцарусского, убей другого - нет для нас ничего веселеенемецкихрусских трупов.Не считай дней. Не считай верст.
Считай одно: убитых тобою
немцеврусских.Убей
немцарусского! - это просит старуха-мать.Убей
немцарусского! - это молит тебя дитя.Убей
немцарусского! - это кричит родная земля. Не промахнись. Не пропусти. Убей!Евр. Илья ЭРЕНБУРГ.
«Красная звезда», 24 июля 1942 г (№173 [5236])
Смерть кацапам !!!